Святкові події

Запобігти. Врятувати. Допомогти

Це свято об'єднує людей мужніх професій: пожежників-рятувальників, працівників аварійно-рятувальних служб і формувань, які відповідальні за вирішення питань загальнодержавної ваги – забезпечення надійного захисту життя людей і національного багатства від надзвичайних ситуацій. Життєвим кредом працівників системи ДСНС України є девіз "Запобігти, врятувати, допомогти".

Сокальська міська пожежна команда (МПК) заснована в жовтні 1939 року, тоді тут працювало 27 осіб. Її пожежно-технічним озброєнням були автонасос та кінно-бочковий хід. У червні 1941 року, після початку війни, весь особовий склад і пожежно-технічне озброєння залишились на захопленій території. Ця інформація записана зі слів тодішнього працівника Сокальської МПК Романа Полохайла.

У вересні 1944 року пожежна команда була сформована знову, згідно з указом УПО УВС Львівської області, в кількості 44 чоловік. Тоді у розпорядженні мали кінно-бочковий хід і насос "Червоний факел". Через деякий час пожежній частині передали автоцистерни ПМЗ-8 на шасі ГАЗ -ММ.

У 1963-ому провели реконструкцію приміщення пожежної команди. А через два роки Сокальську міську пожежну команду перейменували на професійну пожежну частину (ППЧ) під номером 8 зі штатом 32 особи.

У 1969 році за хороші показники з бойової та політичної підготовки частині присвоєно звання "відмінна пожежна частина".

Від заснування і до червня 1974-го пожежники перебували в приміщенні старої польської пожежної частини. На цьому місці нині центр електрозв'язку №19 і поштове відділення. Колишній автогараж переобладнали на кімнату відпочинку для чергового караулу, клас та дві кімнати для пожежної інспекції Сокальського району. З 1950 по 1983 рік незмінним начальником пожежної частини
м. Сокаль був Яків Михайлович Матрос.

26 квітня 1986 року, внаслідок пожежі на четвертому реакторі Чорнобильської атомної електростанції, стався викид радіації, від якого постраждало багато країн Європи. У ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС брали участь і працівники пожежної охорони Сокальського району. Це, зокрема, інспектори державного пожежного нагляду Володимир Степанов, Михайло Семочко, пожежник ППЧ-8 м. Сокаль Йосип  Богун, командир відділення Богдан Диюк, водії ППЧ-8 м. Сокаль Дмитро Гайдук та ППЧ-34 м. Белз Любомир Спічак. Деякі з учасників ліквідації наслідків цієї страшної аварії отримали хронічні хвороби та статус "чорнобильця". Ці безстрашні люди ціною свого здоров'я, а в багатьох випадках і життя, рятували нас від смертельної небезпеки – радіації. Важка хвороба забрала життя
Б. П. Диюка та Й. І. Богуна.

У грудні 1990-го професійна пожежна частина (ППЧ-8) перейменована на самостійну професійну пожежну частину (СППЧ-8).

У 1991 році розпочалось будівництво пожежного депо в м. Сокалі (вул. Чайковського, 5). З 1 вересня 1993-го особовий склад приступив до чергування вже у новій, триповерховій будівлі на чотири виїзди.

В лютому 1994 р. СППЧ-8 перейменовано на НПЧ (невоєнізована пожежна частина).
З березня 1997 року установа мала назву: Самостійна державна пожежна частина
№30.

Тепер установа – ДПРЧ-22 Сокальського районного сектору Головного управління ДСНС України в Львівській області.

У підпорядкуванні Сокальського РС ГУ ДСНСУ в Львівській області є ДПРП-52 і ППЧ-51 (м. Великі Мости).

До 1978 року начальником ВДПН Сокальського РВВС був майор внутрішньої служби Гнат Гіляра. У складі тодішнього відділення були Іван Пальцер, Володимир Луговий, Михайло Савич, Юрій Дегтярьов. У 1978-му Г. Й. Гіляра трагічно загинув. З цього часу і до червня 1980 року начальником ВДПН був капітан внутрішньої служби В. Луговий. В червні 1980-го на посаду начальника ВДПН Сокальського району призначено старшого лейтенанта внутрішньої служби Юрія Дегтярьова. Протягом вісімнадцяти років він очолював пожежну охорону Сокальського району, а в грудні 1998-го вийшов на пенсію і працював інженером з пожежної безпеки в ЦЕЗ № 6 м. Сокаль (у 2010 році Ю. Дегтярьов помер).

Володимир Степанов працював на посадах інспектора, старшого інспектора, начальника СППЧ-8 м. Сокаль. Людина технічно грамотна, в 1992 році закінчив Вищу інженерну пожежно-технічну школу МВС СРСР у Москві, нині пенсіонер.

Ярослав Гурський і Олексій Корчак пожежній охороні віддали понад 30 років життя.

Петро Мазярка тривалий час був на посаді начальника караулу. В пожежній охороні пропрацював також понад тридцять літ.

В різні часи начальниками нашої частини були: Володимир Карпенко, Роман Собчук, Володимир Власюк.

Всі ми пам'ятаємо й майорів внутрішньої служби Віктора Містюкова, Ігоря Канафоцького і Михайла Семочка (нині пенсіонери), які теж свого часу були начальниками СДПЧ-30 м. Сокаль.

Нині наш штат налічує 43 особи, у підпорядкуванні маємо шість автомобілів, два з них – у бойовому розрахунку, чотири – у резерві. Протягом січня-серпня 2013 року на території Сокальського району виникло 60 пожеж проти 85 за аналогічний період 2012-го, що становить 5,8% зменшення. В 2013 р. внаслідок пожеж загинула одна людина, а торік – дві. Прямі збитки від пожеж – 658 тисяч гривень, побічні – 2 мільйони 309 тисяч гривень.

Підрозділами Сокальського РС ГУ ДСНС України у Львівській області врятовано матеріальних цінностей на суму 3 мільйони 629 тисяч гривень.

З нагоди професійного свята бажаю усій великій сім'ї рятувальників Сокальщини якомога менше тривожних викликів, а натомість – дружньої підтримки і удачі.

Висловлюю сердечну подяку всім шановним ветеранам за роки бездоганної служби та допомогу у вихованні підростаючого покоління і надійної зміни, зичу міцного здоров'я, довголіття, щастя і добра. Нехай мир, любов, взаєморозуміння і злагода панують у ваших родинах!

Олег ТИМЧАК,
начальник Сокальського районного сектору ГУ ДСНСУ в Львівській області.

На знімках: вгорі – Петро ГРУБЕР, Віталій ДЕХТЯРЬОВ, Назарій БУКРІЙ, Василь КОРПАШОК, Олег ТИМЧАК; внизу – диспетчер Оксана ХОМИЧ.

Фото Ольги Дилин.

Голос Сокальщини на GoogleNews