Святкові події

Столітній ювілей святкував житель Сокальщини

28 серпня славний столітній ювілей відсвяткував житель м. Белз Михайло Петрович Фірцович.

За свій довгий вік чоловікові довелося пережити воєнні лихоліття, голодомор, захищав Україну на полі бою, втратив на війні багатьох друзів, зустрів Велику Перемогу та проголошення незалежності України. Пан Михайло аж ніяк не думав, що у свій столітній ювілей йому розповідатимуть про нову війну, яка нині триває на сході України.

Оселя родини Фірцовичів у святковий день була з самого ранку відчинена, адже дідуся з ювілеєм приїхали вітати керівники Сокальського району, міська влада, сусіди, родина, белзяни.

Не з порожніми руками до ювіляра завітали голова Сокальської райдержадміністрації Олег Кожушко, міський голова Белза Володимир Муха, начальник управління соціального захисту населення Володимир Огінський, настоятель храму святого Миколая о. Іван Ковальчук, представники громади міста.

Голова райдержадміністрації Олег Кожушко привітав ювіляра із сторічним ювілеєм і вручив Почесну грамоту, в якій, зокрема, йдеться: «Вклоняємося Вашому багатому життєвому досвіду, мудрості, незламності перед воєнними лихоліттями і труднощами післявоєнної відбудови. Вдячні Вам, Михайле Петровичу, за самовіддану працю. Пережили Ви багато буремних подій, стали свідком народження незалежної України. Бажаємо Вам міцного здоров'я, щастя, радості, благополуччя».

Белзький міський голова Володимир Муха від імені белзької громади звернувся до ювіляра та до його дітей, з якими чоловік доживає віку: «Тішуся, що в нашому місті є люди, які дожили до століття. Михайло Петрович – наша гордість, бо ми знаємо, що дідусь пройшов буремні роки війни, поклав своє здоров'я, найкращі молоді роки заради нашої неньки – України. Він, мабуть, і не міг подумати, що нині така біда прийде в Україну, коли маємо незалежність і мусимо знову її відстоювати. Ми будемо боронити наш край, а Вам, Михайле Петровичу, довгих літ життя!» Міський голова подарував ювіляру ікону Белзької Божої Матері та букет квітів.

Теплі вітання линули ювіляру від о. Івана. Він подарував Михайлу Петровичу образ Божої Матері і побажав йому здоров'я та многих літ.

До вітань приєднався і начальник управління соціального захисту населення РДА Володимир Огінський, котрий побажав ювілярові міцного здоров'я та ще багато років життя і наголосив, що ювіляр, згідно з районною програмою, отримає 1000 грн. матеріальної допомоги.

Пан Михайло був розчулений такою увагою, витирав непрохану сльозу і дякував гостям, що не забули про його ювілей. Попри поважний вік, він чує, говорить, з допомогою рідних пересувається по хаті.

На своєму життєвому шляху Михайло Фірцович зазнав чимало лиха, проте вистояв, не здався, завжди просив у Бога допомоги, бо мусив разом з дружиною поставити на ноги доньку Софію та прийомного сина Степана.

Народився ювіляр у с. Смолин, що на Яворівщині. У 1941 році родину Фірцовичів переселили у Тернопільську область, а у 1954ому вони переїхали у Белз, де мешкала мама Михайла. Після війни п. Михайло захворів, лікарі не давали жодної надії, проте Бог його оздоровив і подарував стільки літ. Чоловік працював ковалем, був майстром, усі меблі, які досі є в хаті, зроблені його руками. А ще донька Софія пригадала, що батько у багатьох церквах Сокальського та Жовківського районів зробив механізм для підняття та опущення образів перед Престолом. У белзькій церкві на Замочку перший «павук» зроблений руками Михайла Фірцовича, потім інші майстри робили за його зразком. Він був активною людиною у Белзі, громада обирала його депутатом міської ради. Має одинадцять державних нагород і медалей.

Разом з дружиною Ганною пан Михайло прожив щасливе і довге життя. А ось уже дев'ять років, після смерті дружини, дідусь проживає з донькою Софією та її чоловіком. Михайло Петрович зараз має троє внуків, п’ятеро правнуків, нині він щасливий, що прожив життя не марно.

Правду кажуть у народі: життя прожити – не поле перейти. А життя Михайла Петровича було «вишите» і червоними, і чорними нитками. Та віра в Бога і щира молитва завжди його вели по життю.

Ольга ДИЛИН.

Фото автора.

Голос Сокальщини на GoogleNews