Влада працює

Потребують захисту, підтримки та уваги

Поруч з нами живуть люди з особливими потребами. Це окремі життя, трагедії, людські надії на те, що все буде добре. Вони надто вразливі, бо щоденно стикаються з проблемами і клопотами, сприймають їх через стан здоров’я значно гостріше і болючіше. Тому й потребують нашої допомоги, уваги та доброзичливого ставлення.

Уже три роки поспіль Центр зайнятості та Cокальська Агенція регіонального розвитку цікавляться проблемами неповносправних людей, організовують для них тренінгинавчання, надають консультації та психологічну підтримку, проводять зустрічі з інвалідами та соціальними партнерами, громадськими організаціями, які дотичні до людей з обмеженими можливостями. Доброю традицією стало й проведення в районному Центрі зайнятості «круглих столів», де розглядають повсякденні проблеми людей з інвалідністю.

І нещодавно за «круглим столом», який мав назву: «Адаптація осіб з обмеженою відповідальністю в сучасних умовах», зібралися представники державних установ та служб, які працюють з неповносправними людьми. Це управління праці та соціального захисту населення РДА, Пенсійного фонду у Сокальському районі, територіального центру, центральної районної лікарні, відділів освіти та соціальних фондів. На захід запросили й голову асоціації інвалідів району Оксану Кононову та представників інших громадських організацій.

«Круглий стіл» став підсумком роботи попередніх заходів, які спільно проводили Сокальська Агенція регіонального розвитку, районна Асоціація інвалідів та районний центр зайнятості. Під час таких зустрічей у людей з обмеженими можливостями виникало чимало запитань, на які представники Агенції регіонального розвитку, Асоціації інвалідів надавали роз’яснення, проводили опитування, шукали шляхи для надання потрібної допомоги.

«Переймаючись буденними проблемами, ми повинні замислитися над непростою долею людей з вадами здоров’я. Їх кожен день наповнений прагненням пристосуватися до самостійного життя у суспільстві, до самовдосконалення та бажання приносити радість собі та оточуючим. Адже, незважаючи на деякі невдачі та смуток, надія на краще та легше своє існування в суспільстві не залишає їх. Головне для них, що життя є, і воно продовжується», – сказала депутат обласної ради, директор Агенції регіонального розвитку Ганна Костюк.

В районі функціонує чимало структур, які займаються вирішенням соціальних проблем інвалідів. Одна з них – районний центр зайнятості населення, пріоритетним напрямком діяльності якого є соціальна адаптація людей з обмеженими можливостями в суспільстві. Працівники РЦЗ допомагають їм у пошуку роботи та працевлаштуванні.

Директор районного центру зайнятості Віктор Лащук наголосив, що турбота про інвалідів має бути повсякденною працею для служб та установ, які мають піклуватись про них та допомагати їм.

На початку 2012 року на обліку в районному Центрі зайнятості перебувало 16 безробітних інвалідів. За 11 місяців минулого року звернулося 42 особи з інвалідністю. Усі вони отримали соціальні послуги, передбачені законодавством, а також консультації та профінформаційні послуги. 16 з них вдалося працевлаштувати.

– У попередні роки люди зазначеної категорії приходили в Центр зайнятості, щоб отримати лише матеріальну допомогу, – зазначив Віктор Лащук. – Тепер, щоб знайти роботу. Серед них багато молоді, яка займає активну позицію, хоче себе реалізувати і прикластися до розвитку суспільства. Багато з них закінчили виші чи середньоспеціальні навчальні заклади, мають фахову освіту. На жаль, підприємства та організації не хочуть брати на роботу людей з інвалідністю, бо зобов’язані подбати про створення зручних умов праці для них. Нині у районному Центрі зайнятості перебуває на обліку 18 осіб з обмеженими можливостями, яким надаємо весь комплекс послуг, зокрема, залучаємо до навчання, перенавчання, громадських робіт.
Віктор Лащук також зазначив, що Центр зайнятості населення уже багато років активно співпрацює з Агенцією регіонального розвитку та Сокальською районною асоціацією інвалідів.

Голова Сокальської районної асоціації інвалідів Оксана Кононова зазначила, що на Сокальщині проти минулого року побільшало людей з інвалідністю і нині їх уже 5087 осіб, з них 438 дітей. Держава робить багато для їх працевлаштування. Однак вона ще не достатньо втручається, щоб полегшити стан тих, в кого помітна форма неповносправності. За кордоном люди з інвалідністю не відчувають себе обмеженими в жодній сфері, вони можуть працювати, вільно пересуватися, бо суспільство дало їм рівні можливості. І вони живуть повноцінним життям. Україні до цього ще треба йти. Нині вона робить перші кроки, ламаючи радянські стереотипи. Насамперед потрібно виховувати у дітей та молоді толерантне ставлення до людей з обмеженими можливостями, навчати сприймати їх такими, які вони є, та допомагати їм. Закони у нас захищають права людей з особливими потребами, і надають такі ж можливості, які мають здорові верстви населення. Проте далеко не всі з них насправді виконуються через банальну причину – брак коштів. Сприяє адаптації людей з обмеженими можливостями й Сокальська асоціація інвалідів, яка функціонує з 1997 року. Щороку сюди звертається за моральною підтримкою понад 250 осіб. І знаходять тут друзів, які їх розрадять та підтримають. Тут працює чотири гуртки ручної праці: виготовлення свічок, вишивки, комп’ютерна вишивка, пошиття одягу і аксесуарів, бісероплетіння і виготовлення сувенірів. Їх відвідують 17 осіб. Керівники гуртків працюють на волонтерських засадах. Багато інвалідів звертається сюди за психологічною чи соціальнопобутовими консультаціями, просять допомогти із засобами пересування. До їх послуг також тренажерний зал. Проводяться масові заходи для дітей, молоді та людей старшого віку. Асоціація інвалідів займається й видавництвом книжок та буклетів, у яких розповідає про свою діяльність та радить як допомогти дітям адаптуватися у колективі та суспільстві.

На думку пані Оксани, суспільство і влада мають дбати про створення умов для самореалізації людей з інвалідністю, як особистостей, що дасть їм змогу бути на рівні з іншими. Адже ніхто не застрахований від біди. Тож кожен має бути свідомим цього. Неповносправних людей потрібно розуміти і сприймати такими, які вони є.

Депутат обласної ради Ганна Костюк розповіла, що спілкувалася з багатьма людьми з особливими потребами, а це понад 100 осіб. І всі вони скаржаться на брак інформації про їхні права, пільги, якими вони можуть скористатися, відсутність безкоштовних медикаментів. До цієї низки проблем варто додати й перевезення людей пільгових категорій. Адже громадянам з особливими потребами законодавчо передбачений безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського (крім таксі), а також приміського транспорту. Пільгове перевезення інвалідів здійснюють усі підприємства транспорту, незалежно від форми власності та підпорядкування, відповідно до Закону України «Про транспорт». Ця пільга поширюється і на особу, яка супроводжує інваліда І групи, але не більш, як на одну. Проте перевізники самовільно встановлюють так звані обмеження – лише двоє пільговиків на один рейс. Цю проблему порушували неодноразово.

Про забезпечення права дітей з інвалідністю на освіту та отримання рівного доступу до якісної освіти розповіла завідувач РПМПК Ганна Фенчин. Вона сказала, що у них є банк даних дітей з інвалідністю, проте він приблизний, оскільки батьки, якщо у дитини нема ніяких зовнішніх ознак, можуть не зголошуватися, і тримають це в таємниці. У відділі освіти перебуває на обліку 125 дітейінвалідів, які навчаються в загальноосвітніх навчальних закладах району. 12 з них відвідують дошкільні навчальні заклади. Ще 24 мають дуже складні вади, є лежачими, і виховуються у домашніх умовах. Щорічно в освітніх закладах району проводять ряд заходів, зокрема, це уроки доброти і толерантного ставлення до людей з інвалідністю, проводяться «круглі столи» з батьками дітейінвалідів, які спрямовані на виховання толерантного ставлення до дітей та дорослих з інвалідністю, бо все починається з дитинства та зі школи. І якщо ми навчимо дітей доброзичливо сприймати хворих людей, то вони так ставитимуться до них і надалі. На індивідуальній формі навчання перебуває 28 учнів, з них 10 дітей навчаються у домашніх умовах і 18 ходять до школи.

Важливим кроком для інтеграції дітей з особливими потребами у суспільстві є впровадження інклюзивної освіти. Це форма навчання із залученням неповносправних дітей до навчання у звичайних школах. Ганна Фенчин акцентувала увагу на тому, що ми лише напочатку такого шляху, оскільки для модифікації інклюзивної освіти повною мірою необхідна навчальна база, підготовлені фахівці, психологічна готовність батьків. Необхідним компонентом інклюзивної освіти є якісний психолого-педагогічний супровід: це психодіагностика і корекція, а також просвіта батьків здорових дітей. Найкращою у цьому напрямку є ЗШ №4, де створені належні умови: є басейн, тренажерні зали, працюють психолог, логопед та соціальний працівник, а також вчителі, які мають досвід роботи з дітьми з особливими потребами. Дирекції загальноосвітніх навчальних закладів по змозі створюють умови доступності до освітніх закладів. Так у цьому навчальному році побудували пандуси у ЗШ №2. Окрім цього ще чотири загальноосвітні заклади обладнані ними. В усіх школах промарковані сходи смугами для людей з порушенням зору.

Завідувач Сокальської поліклініки Надія Сикиндюк зазначила, що медики виписують безкоштовні медикаменти всім пільговим категоріям населення і стараються допомагати, як можуть. Можливо, що деякі ліки проходять процес перереєстрації, тож в такому випадку вони не можуть бути виписані.

Наболілою проблемою для інвалідів є проблема з отриманням санаторнокурортних путівок, які не можуть отримати, іноді навіть й роками. Представник управління праці та соціального захисту населення РДА Лариса Красюн розповіла, що існує черговість забезпечення санаторнокурортним лікуванням осіб з обмеженими фізичними можливостями відповідно до порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №187 від 22 лютого 2006 року. Забезпечення путівок відбувається централізовано через Міністерство соціальної політики. На путівки існує черга, бо їх не надають у необхідній кількості. Особи з обмеженими фізичними можливостями мають право на отримання путівки раз у два роки, а інваліди загального захворювання – раз у три. Якщо інваліди не отримують путівки протягом двох років, то можуть отримати грошову компенсацію, однак її розмір для інвалідів війни першої та другої груп становить 320 гривень, інвалідів війни ІІІ групи – 240, інвалідів загального захворювання ІІІ груп – 240, інвалідів ІІІ групи – 160 гривень. На жаль, останнім часом все менше інвалідів використовують таку можливість на оздоровлення. Сподівамося, що державний бюджет на 2013 рік зможе профінансувати більшу кількість путівок.

Начальник відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Сокальському районі Олена Рудак розповіла, що одним з основних напрямків роботи Фонду є турбота про соціальний захист тих людей, які в результаті отриманих ними на виробництві травм або професійних захворювань, стали інвалідами праці. Значну увагу Фонд приділяє створенню належних умов для забезпечення медикосоціальної реабілітації, відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві. Діє комплекс соціальних послуг з їх медичної та соціальної реабілітації. Сюди входять лікування потерпілих в стаціонарних медичних закладах та санаторнокурортне лікування, медична реабілітація та організація санітарного та спеціального медичного догляду за потерпілими, а також забезпечення інвалідів праці необхідними медикаментозними препаратами, додатковим харчуванням, автомобілями, інвалідними колясками, протезноортопедичними виробами тощо.

Фонд проводить профілактичні заходи, спрямовані на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів запобігання нещасним випадкам на виробництві. Проте є різні випадки. На жаль, ніхто і ні від чого не є застрахованим…

Директор Сокальської районної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Оксана Гузіч акцентувала увагу на тому, що Фонд працює на загальних підставах і допомагає оздоровитись усім працюючим, в тому числі і людям, які мають групу інвалідності, але перебувають у трудових відносинах з роботодавцями. Кількість путівок залежить від асигнувань, які закладені для певного регіону. Фонд соціального страхування торік оздоровив 212 застрахованих осіб на загальну суму 1256 тисяч гривень, з них виділив 35 путівок, на загальну суму 339 тисяч гривень, в санаторії для дітей з батьками та три путівки в санаторії Євпаторії для дітейінвалідів з ДЦП. До дня святого Миколая Фондом соціального страхування придбано 7720 дитячих новорічних подарунків на загальну суму 176 тисяч гривень.

Опікується одинокими інвалідами від 18 років й районний територіальний центр. Нині його соціальні робітники обслуговують 73 інвалідів. Вони піклуються про них, допомагають у веденні домашнього господарства. «Наш територіальний центр надає різноманітні послуги, деякі з них – платні. Це залежить від сукупного доходу сім’ї: якщо він становить до півтора прожиткового мінімуму – безкоштовно. Якщо ж сукупний дохід є більшим – людина повинна платити за послуги перукаря, швачки, прання та ремонт взуття. Медичні послуги – безкоштовні для всіх. Це консультація лікаря, масаж, відвідування соляної кімнати, інгаляції, тубоскварц», – сказала директор територіального центру Тетяна Бугай.

 Наприкінці депутат обласної ради Ганна Костюк зазначила, що сьогодні в Україні не сформована державна політика з питань реалізації активних заходів інтеграції інвалідів у суспільне життя; недостатньо створюється робочих місць для працевлаштування інвалідів; люди з особливими потребами ще недостатньо залучаються до підприємницької діяльності; тільки починає формуватися безбар’єрне середовище для інвалідів, як головний засіб прискорення їх інтеграції в суспільне життя; не забезпечується дотримання стандартів рівня життя для людей з інвалідністю через відсутність умов для ефективної реалізації їхнього права на трудову діяльність.

Присутні наголосили на тому, що потрібно своєчасно інформувати інвалідів про усі пільги, що їм належать, і прийняли звернення до Львівської обласної ради та районної державної адміністрації, відповідних управлінь щодо покращення ситуації та прозорого процесу надання путівок, безкоштовних медикаментів, одноразової матеріальної допомоги, засобів реабілітації інвалідів та посилення контролю за цим.

Розмова вийшла відверта, цікава та корисна для всіх. Директор районного центру зайнятості Віктор Лащук закликав представників соціальних служб та громадських організацій не бути байдужими до цієї вразливої групи населення, допомагати їм інтегруватися в суспільство, підвищувати їх рівень знань, розуміти їхні потреби. Головне робити це від щирого серця, а не задля галочки.

Під час «круглого столу» присутні зупинились на окремих проблемах людей з інвалідністю, а їх, звичайно, значно більше. Тож не будьмо байдужими до чужої біди, зробімо все для того, щоб ці люди, відчували себе повноцінними громадянами і мали доступ до всіх людських цінностей.

Любов ПУЗИЧ.

Фото автора.

На знімках: вгорі – директор агенції регіонального розвитку, депутат обласної ради Ганна Костюк, директор центру зайнятості Віктор Лащук; внизу (зліва направо) – начальник відділу кадрів КЗ СРРЛО «Сокальська ЦРЛ» Ольга Новосад, завідувач районної медикопедагогічної консультації Ганна Фенчин, начальник Пенсійного фонду у Сокальському районі Володимир Радик, голова Сокальської районної Aсоціації інвалідів Оксана Кононова.

Голос Сокальщини на GoogleNews