Чергове засідання координаційної ради з питань запобігання поширенню ВІЛінфекціїСНІДу та наркоманії, яке вела її голова, заступник голови РДА Наталія Карташова, цього разу було розширеним. На нього прибули директор Львівського обласного центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді Ярослав Бордіян, директори Бродівського, Кам’янкоБузького, Буського, Золочівського районних, Трускавецького, Червоноградського міських ЦСССДМ Мар’ян Українець, Любов Височанська, Зоряна Боцян, Наталія Маркевич, Віра Ільницька, Мар’яна Марчук, представники ЗМІ.
Наталія Карташова розповіла як виконується рішення засідання координаційної ради від 17 лютого 2011 р. Вона, зокрема, відзначила, що працівники служби у справах сім’ї, дітей та молоді та служби у справах дітей прочитали 11 лекцій, охопивши 407 учнів, розповсюджувався інформаційний матеріал, йшла соціальна реклама, проводилась профілактична робота, різноманітні конкурси тощо. Та чи це дало потрібний результат? В газеті "Експрес" (№43 за 2128 квітня ц. р.) опублікована стаття "Вам наркотик? Ні, ні рецепта не треба". В ній йдеться про те, що в деяких приватних аптеках Сокаля без рецепта продають таблетки, до складу яких входить кодеїн опіумний синтетичний наркотик, а також їх розповсюджують біля шкіл №2 та №4. Чи справді у нас така ситуація? запитала Н. Карташова. Але відповіді присутні не почули, оскільки на засіданні не було керівників райвідділу міліції. Натомість заступник головного лікаря Сокальської ЦРЛ Марія Кріль підтвердила: на обстеження в лікарню привозили, але дорослих осіб. Одного з них поставили на облік, лікують. В розмові з наркологом він повідомив, що роками вживав велику кількість таблеток, яку просто не міг купити лише в нашому районі. За ними їздив в Червоноград, Іваничі, Львів…
Це проблема не тільки Сокаля, відзначив директор Львівського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Ярослав Бордіян. Бачачи по телевізору тимчасову ейфорію, яка настає після вживання подібних таблеток і дає яскраві відчуття, в т. ч. і в сексі, наші діти хочуть на собі випробувати "веселий" кодеїн. Тож правоохоронці повинні фіксувати продаж подібних препаратів без рецептів і позбавляти аптеки ліцензій. Реалії вимагають рішучих дій, адже в нашій області, як він відзначив, найвищий показник по СНІДу в Україні. Якщо раніше перше місце утримував депресивний Червоноград, то тепер він на другому місці, справжній "вибух" цього захворювання стався в Бориславі, де із 56 обстежених є 24 хворих, на третьому місці Львів. Друга проблема це туберкульоз. В Польщі йому приділяють першочергову увагу, а в нас на боротьбу з цією важкою недугою, яка все частіше уражає людей із забезпечених сімей, держава виділяє мало коштів. Як і наркоманів, так і хворих на туберкульоз можна лікувати лише з їхньої згоди, а це значить, що туберкульоз швидко розноситься, ним заражається все більша кількість людей. Щоб боротися з цими недугами потрібна спільна співпраця, проекти як державних, так і громадських організацій, приватних структур. На високому рівні, комплексно повинна проводитись профілактична робота. Більше мають пильнувати дітей батьки. Адже чимало 11річних нюхають клей і вже в цьому році померли двоє хлопчиків, один з яких був з благополучної сім’ї і батьки навіть і не здогадувалися, чим займається їх син. Пан Ярослав підкреслив, що кожен голова сільради повинен знати, що робиться в неблагополучних сім’ях і в разі потреби бити на сполох. До виховання дітей на християнських засадах потрібно ширше залучати священиків.
Головний лікар Сокальської філії ЛОЦСК Мар’ян Семенюк у своєму виступі підняв ще одну проблему. Донорська плазма підлягає піврічному карантину. Тож донор повинен повторно здати кров, але, як правило, це робить лише їх незначна частина. Оскільки люди здають кров добровільно, то ніхто не може їх до цього змусити. Тільки у першому кварталі ц. р. виявлено семеро хворих на гепатит В і С. Аналізи на СНІД проводить лише одна лабораторія у Львові. Потрібні лейкоцитарні фільтри, а коштів на їх придбання нема. Завідувач епідеміологічного відділу райсанепідстанції Оксана Сливінська підкреслила, що кров у Львів привозять, як правило, несвоєчасно, що впливає на якість аналізу. Тому потрібно мати свою лабораторію.
Заступник головного лікаря Сокальської ЦРЛ Марія Кріль розповіла про профілактику передачі парантеральних інфекцій (ВІЛСНІДу) в лікувальнопрофілактичних закладах району і відзначила, що захворювань не було ні в минулому, ні в цьому році. Якщо медпрацівники проходять обстеження на ВІЛінфекцію, то серед населення обстежено лише 3,7 тисячі осіб, що дуже мало. Новонародженим роблять щеплення проти гепатиту, але деякі матері відмовляються від них, ставлячи під загрозу життя своїх дітей.
Цікавим був виступ головного спеціаліста Червоноградського МЦСССДМ Мар’яни Марчук. Вона нагадала, що ще п’ять років тому така ситуація, як на Львівщині, була в Одеській та Донецькій областях. Тоді це було щось страшне для України. Тепер же ніби і нормально. Наркобізнес, як жоден інший, приносить гігантські прибутки, частину з яких вкладають в рекламу. Так що рано чи пізно, але і в Сокаль вже привезли чи привезуть наркотики. Тому потрібно проводити цілеспрямовану профілактичну роботу. Але щоб донести до підлітка потрібну інформацію, він повинен почути її 1718 разів. Інформація ж, яку доносять дітям в школах, як правило, відстає на 1015 років. Тому спеціалісти повинні освоювати нові методики.
Нині в Червонограді є 27 ін’єкційних наркоманів, хоча два роки тому їх було 60. І виявили їх завдяки тому, що проводили анонімне безкоштовне обстеження, роздавали шприци. Сьогодні ж наркомани просто не хочуть "світитися". Нема гарантії, що в Сокалі через п’ять років їх не буде стільки як зараз в Червонограді, а там ще більше. Для сучасних дітей в чотирнадцять років нормальними є сексуальні контакти, які також приводять до захворювань. Дитину важко переконати, що потім дуже непросто повернутися до нормального життя, що ейфорія, спричинена вживанням наркотиків, тимчасова. У нас мало лікувальних закладів, де лікують і виліковують наркоманів. А піврічне лікування, скажімо, в Польщі далеко не кожному по кишені, бо коштує вісім тисяч євро. Та й далеко не всіх виліковують. Тож найперше наше завдання привчати дітей до здорового способу життя.
Валентина БЛУДОВА.