Проблема стихійної торгівлі у Сокалі виникла не нині. І вже не один рік її безуспішно намагаються вирішити й представники влади, і правоохоронці, і працівники санітарноветеринарної служби. Але попри різні методи боротьби позбутися стихійних базарів так і не вдається. Ось і знову, попри категоричну заборону міського голови торгувати на вулицях, а тим більше в таких антисанітарних умовах (на землі), деякі торговці ігнорують. Стихійні базари тяжіють здебільшого до найлюдніших місць. І нині жінок з молоком, насінням, зеленню, сиром та сметаною можна побачити навпроти «Приватбанку» та відділу культури РДА, колишнього кінотеатру та на перехресті вулиць Мишуги і Шептицького (Малої академії наук). Наче гриби після дощу, виростають на вулицях Тартаківській та Шептицького лотки з насінням квітів та овочів.
В Сокалі, як і в інших містах, біля узаконеного базару ще й збирається стихійний. Як тільки в одному місці владі вдається ліквідовувати стихійну торгівлю з асфальту, як з’являється інший. Чому так, коли у центрі міста функціонує спеціальний продуктовий ринок, сільські господині все ж продають сільськогосподарську продукцію «з асфальту»? Одна з них пояснила: «На ринок після обіду ніхто не ходить. Ми розуміємо, що може так робити не гоже. Але нам якось також треба жити, годувати родини. Нині у селі нема роботи, пенсії невеликі, а життя дорожчає… Тож і продаємо все, що виростимо на полі. Добре, що хоч корову маємо. Торгуємо на цьому місці, бо тут людніше, весь час є рух, є можливість допродати те, що залишилося. Не хочеться знову тягнути тяжкі сумки назад».
Здавалося б, що може бути поганого в тому, щоб вийти на стихійний ринок та купити свіже молоко чи сметану? Зручно і швидко… Але не завжди корисно! Продукти, які продають зі землі, можуть викликати різноманітні шлункові захворювання. Лікарі взагалі забороняють споживати продукцію зі стихійних ринків, а контролюючі органи постійно здійснюють рейди, аби розігнати торговців, але це не допомагає.
– З цими локальними стихійними ринками справжня біда, – говорить заступник Сокальського міського голови Олег Олійник. – І рейди проводимо, і розганяємо людей. Та доки є правоохоронці, доти й немає стихійної торгівлі. Місць на ринку сьогодні вистачає, але на тротуарі не треба сплачувати за оренду торгового місця, ринковий збір. Ще й великі потоки людей, можна торгувати, не здаючи продукцію на лабораторні дослідження.
Свою точку зору висловив Сокальський міський голова Богдан Зарічний: «Міська влада вирішила вдатися до дієвіших методів боротьби зі стихійною вуличною торгівлею й на сесії прийняла правила благоустрою, які опубліковані у спецвипуску «Голосу знад Бугу» та розміщені на сайті Сокальської міської ради. Вони спрямовані на забезпечення у місті порядку, чистоти та дотримання належного благоустрою. Торік, практично вдалося справитися із стихійною торгівлею, хоча ще іноді трапляються локальні випадки».
Проте, на думку Сокальського міського голови, стихійна торгівля аж ніяк не прикрашає вулиць міста. Поперше, це не естетично, подруге, є загроза для населення, яке купує продукти з асфальту, потретє, штовхає інших людей робити, те ж саме. Настав час поставити на цьому крапку. Ось чому й депутати прийняли правила благоустрою, де є відповідний перелік порушень, які тягнуть за собою відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні порушення. І одне з них стосується самовільної торгівлі і передбачена відповідальність за неї. Богдан Зарічний наголосив, що 30 березня на виконавчому комітеті міської ради прийняли рішення «Про заборону продажу молока у пластиковій тарі на території м. Сокаль». І це важливо, бо є громадяни, які витягують із спеціальних ящиків для збору пластикової тари та смітників пляшки, розбиваючи контейнери, а потім продають їх жінкам, які торгують молоком. Наслідки для споживачів можуть бути фатальними. На жаль, самостійно вирішити цю проблему міській раді не під силу. Тож, мабуть, варто об“єднати зусилля усіх: працівників правоохоронних органів, санепідемстанції, управління ветеринарної медицини, депутатського корпусу, членів виконавчого комітету аби «приборкати» непокірних торговців. До речі, у міської ради є домовленість з керівником громадського об“єднання «Безпека» І. Шутовським про спільні дії з працівниками міліції з ліквідації стихійної торгівлі. Адже тільки разом можна викорінити це лихо з вулиць міста над Бугом. Тим паче, що у Сокалі є міський ринок, де належно облаштовані місця для торгівлі. Навіщо торгувати з асфальту. Якщо це не допоможе, доведеться звертатись до працівників міліції, аби ті до встановлення особи конфісковували товар. Іншого виходу нема…
– Багато років поспіль сокальці виходили на одне й те ж місце в центрі біля крамниці «Дельта» та аптеки «Провізор», – доповнює міського голову його заступник Олег Олійник. – Торгували домашніми овочами, насінням, молочними продуктами, яйцями, ягодами… Начебто нічого страшного, але ж це все одно стихійна торгівля. Тому ми вийшли з цієї ситуації так, щоб усім було добре: перенести цей «базарчик» в інше місце, де працює узаконений ринок. І вуличну торгівлю з вулиць Шептицького і Тартаківської – також туди. Але тішилися недовго, бо за деякий час в другій половині дня чи під вечір, люди почали шукати «рибні» місця, і торгувати під «Приватбанком» і відділом культури. Хоч це є порушенням статті 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де говориться про те, що торгівля з рук на вулицях, площах, у дворах, скверах та в інших невстановлених місцях карається штрафом.
Торік міський голова видав розпорядження «Про заборону вуличної торгівлі», окрім того є аналогічне рішення виконкому. Проте ті кілька жіночок, не зважають на заборону, торгують на асфальті молочними продуктами та насінням, мовляв, ринок закривається, і вони не можуть реалізувати своєї продукції. На зауваження працівників міської ради, депутатів не реагують, прізвищ не називають. А без цього не можна скласти протокол про адмінпорушення. Це вже переходить межу.
Аби убезпечити мешканців райцентру від ризику купити неякісні продукти, міська влада разом з депутатами вже тривалий час системно працює над припиненням несанкціонованої торгівлі у місті. Ось і нещодавно знову зініціювала рейд. В комісію з ліквідації стихійної торгівлі в Сокалі, яку створили 12 січня 2011 року, входять представники місцевої влади, районного відділу УМВС України, санітарноепідеміологічної станції, управління ветеринарної медицини в Сокальському районі, депутати.
Та це є не таким дієвим, як хотілося б. І у цьому переконалася невдовзі, коли разом з комісією по благоустрою пішла у рейд. На жаль, тільки члени комісії стали наближатися до жіночок, які зручно розташувалися із товаром перед «Приватбанком», ті швидко все позбирали в сумки і пішли на ринок.
«І так завжди, більшість продавців, як тільки побачить працівників міліції, відразу складають свою продукцію і зникають. Проте є такі, які запевняють, що корова у них здорова. Але ж це не доведено… Перед продажем обов’язково потрібно, аби продукцію дослідили працівники лабораторії», – висловила думку директор•КП «Сокальський ринок» Ольга Гунька.
– На ринку є місця для всіх, просто людям вигідніше торгувати на дорозі, де ходить більше покупців, – продовжила О. Гунька. – Торгують здебільшого приїжджі люди. Проте біда в іншому: продукти на стихійних базарах – невідомого походження, продаються з землі, з брудних мішків, обабіч загазованої дороги, продавці без медкнижок. Причому в кожного з тих, хто торгує на стихійному ринку, є місця на узаконеному, і коли міліція їх розганяє, вони їх займають.
Вона пригадала, що в 2009 році, коли прийшла працювати на ринок, існували стихійні маленькі «базарчики» під крамницею «Дельта», аптекою «Провізор», під кінотеатром «Мир». Тоді тут не можна було пройти, бо торговці стояли по обидва боки вулиці. Міська влада також намагалася відкоригувати вуличну торгівлю, але нічого не вийшло. Справа зрушилася з місця за нової каденції депутатів. Проте наші люди винахідливі і знайшли такі людні місця. З самого ранку декілька жінок торгують молоком, яйцями по вулиці Мишуги, між будинками по вул. Героїв УПА №№2526 і т. д. Хоча на ринку створені всі умови для того, аби забезпечити людей робочими місцями. І проблем із місцем нема. Ринок працює до 18.00 години.
Дехто з членів комісії дорікав міліції, яка, мовляв, не реагує на порушення торгівлі, не співпрацює з депутатами міської ради. Але правоохоронці, виконуючи розпорядження міської влади, неодноразово розганяли стихійні базари. Проте люди виходять торгувати знову і знову.
– Розігнати людей – це найлегше, – говорить дільничний Олег Баран. – Та наступного дня 46 жінок знову на цьому місці стоять з молоком, насінням, зеленню і торгують. Що роботи в такому випадку, коли вони не розуміють, те що ти їм говориш? Виправдовуються, що пізно приїжджають з села реалізувати продукцію і хочуть швидше вернутися додому. А тут людні місця, і може, хтось щось купить. Але зі стихійною торгівлею дійсно треба боротися, тільки іншими методами. Можливо, штрафувати.
Аби надалі не виникало проблем з благоустроєм теперішнього ринку, і не було стихійної торгівлі на прилеглій території, сесія міської ради прийняла рішення звільнити для проїзду дорогу по вулиці Березовського і відтепер по ній буде односторонній рух (в’їзд з боку Богдана Хмельницького). Тож тут не може бути ні лотків, ні кіосків.
Свої думки висловила депутат міської ради, член комісії з благоустрою Єлизавета Цар:
– Основна частина продавців на стихійному ринку – жителі сіл Забужжя, Горбкова, Поториці, Конотіп, Опільського, Боб’ятина. Вони виходять на базар щодня і можуть дозволити собі заплатити за місце на базарі, але шукають більш людніші місця. Вони нікого не слухають. Не допомагають і прохання перейти на ринок, який функціонує поряд. Вони нарікають на вся і всіх, бо мовляв виживають за рахунок коровигодувальниці, а ми, депутати, не даємо їм можливості заробити копійку. Я неодноразово просила їх не робити ринку на центральній вулиці. Адже поряд пам’ятник Шевченку, церква та костел. Де ви бачили, щоб на центральній вулиці, навпроти пам“ятника Шевченка люди стояли і торгували?! Хіба так пасує робити українцям?! Невже потрібно кожен день їх виганять з того місця. Але хіба депутати – жандарми? Може, коли будуть штрафувати, вони не схочуть більше цього робити, бо слів вони не чують і не розуміють. Хотілося б, щоб наші правоохоронці не стояли осторонь, а сумлінно виконували свою роботу – наглядали за порядком у місті.
Того дня члени комісії з благоустрою «інспектували» вулиці Шептицького та Тартаківську. відійшовши декілька кроків від базару побачили біля крамниці «Скриня» жінку, яка на бардюрі квітника виклала сир, яйця та молоко. На зауваження членів комісії жінка лише знизила плечима, мовляв нічого не знає про заборону торгували з асфальту. Але ніяк не хотіла йти з «насидженого» місця. Та все ж таки їй довелося все скласти у «кравчучку» і піти. «Дісталося» також власниці крамниці «Скриня» за «виставку» проти неба взуття на площадках, а це є місця загального користування. Заступник Сокальського міського голови Олег Олійник пояснив, що згідно з положенням про малі архітектурні форми, торгівля має здійснюватися всередині неї, а не навколо. Земельна ділянка надається тільки для обслуговування крамниці чи павільйону.
Схожу картину застали й на вулиці Тартаківській, де біля кіоску «Любє» побачили виставку штучних квітів та вінків. Який би вигляд мало місто, коли біля кожної крамниці кожен власник виставив свій товар: хтось чоботи, хтось білизну, дехто вінки?.. Чисто тобі «Сорочинський ярмарок». Проте має бути якийсь порядок, а не так, що хто хоче, те собі й робить. Комісія перший раз винесла підприємцям попередження, а наступного разу, якщо зафіксують порушення правил благоустрою, то штрафуватимуть. Та думаю, що підприємцям не вигідно буде порушувати правила благоустрою міста, бо це власнику може відчутно відбитися на кишені, так як мінімальний штраф становить 500 гривень.
Свою думку з приводу стихійної торгівлі висловив й депутат міської ради Юрій Товарянський:
– Проблема стихійної торгівлі існувала споконвіку, проте нині настав час навести елементарний порядок у місті. Торік була створена спеціальна комісія з ліквідації стихійної вуличної торгівлі, яка проводила рейди та перевірки у місті. Хтось ігнорував нашими зауваженнями, а дехто й послухав. Було важко, але спільно ми добилися того, що зараз на вулиці Шептицького нема вуличних торгoвців. Перехожим стало зручно… Відтоді минув рік. Нині деякі несвідомі підприємці пробують виносити свій крам на вулицю, а що найгірше – знову починають торгувати молоком з асфальту. І це неприпустимо. Продукти мають продаватися на спеціально обладнаному ринку, на якому є належні для цього умови та проводиться контроль якості продукції. Ніхто нікому не забороняє реалізовувати свою продукцію на ринку. До того ж ринковий збір є чисто символічний і становить всього 12 гривні. Це мінімальна ціна. Стихійна торгівля з асфальту наражає сокальців на набезпеку заразитися хворобами, збудники яких є у молочних продуктах.
І справді такі випадки вже були. Один із селян хотів продати молоко та сметану від хворої на туберкульоз корови, а жінка – із лейкозом… Ось чому люди, які мають хворих тварин, намагаються збувати свою молочну та м“ясну продукцію поза ринком. Та вибір за покупцями. Однак хотілося звернути увагу громадян, бо купуючи молоко у невідомої людини, вони наражають себе та родину на небезпеку. Адже молочні товари мають продаватися у спеціально відведених місцях, а не на тротуарах чи проїжджій частині. І це не примха депутатів чи міського голови, а культура нашого виховання. Хіба не принизливо купувати товар із землі, де собаки і коти ходять в «туалет», де люди ногами піднімають пилюку?! Тож чи варто економити декілька гривень на продукції невідомого походження. Бо якщо щось станеться, трапляється ж усяке, кому потім пред“явити претензії.
Стихійна торгівля – це, насамперед, ризик для споживачів. Зрозуміло, що ця проблема сталася не за один рік, і тепер так просто, швидко та безболісно її не вирішиш. Тим більше, що потрібно прийняти ще ряд рішень на загальнодержавному рівні (по аналогії, наприклад, з Польщею). На це потрібний час і бажання зробити наше місто чистим, красивим та вільним від вуличної торгівлі.
Любов ПУЗИЧ.
Фото автора.