Ця історія розпочалася ще 3 червня минулого року. Ми, жителі вулиць Покутньої, Липової і частини Д. Штикала, а це 118 мешканців села Ільковичі, звернулися із заявою до Свитазівської сільської ради стосовно того, аби перенести автозупинку з початку села Ільковичі на місце, яке є трохи ближче до вулиць Покутньої і Липової, де проживає більше сотні осіб, переважно це люди старшого віку, а також частина працездатного населення, котрі часто користуються пасажирським транспортом, яким добираються на роботу. Цією зупинкою, яка є нині, користується лише невелика кількість людей, а значно більше мешкає на згаданих вулицях, тому й ми звернулися до нашої місцевої влади, аби її перенести.
Через чотири місяці на сесії сільської ради розглянули нашу заяву, і винесли рішення – звернутися у Службу автомобільних доріг Львівської області, аби була погоджена ще одна додаткова зупинка (без будівництва заїзної кишені) на автомобільній дорозі 0141604 ЧервоноградПеретоки у селі Ільковичі.
Відповідь надійшла такого характеру, що необхідне рішення сільської ради, у якому було б конкретно вказане місце облаштування автобусної зупинки. На цьому ця справа затихла до 6 квітня 2011 року. Тобто аж п`ять місяців ніхто на неї не реагував. А мали б, бо ж у законі «Про розгляд заяв, скарг та звернень громадян» вказується термін, до якого мали б дати відповідь. Зважаючи ще й на те, що звернення підписали 118 жителів.
Минув час і 6 квітня 2011 року на сесії сільської ради новообрані депутати переглянули попереднє рішення і одноголосно проголосували за те, аби залишити зупинку на старому місці, абсолютно не беручи до уваги наше колективне звернення.
Чому депутати, яких ми обирали, не підтримують своїх виборців, не хочуть вникнути у нашу ситуацію? На жаль, вони згадують про нас лише перед виборами.
Вважаємо, що усі депутати Свитазівської сільської ради на чолі зі сільським головою мали б зважити на наше прохання, не кажучи вже про депутатів від Ількович С. Гурського, О. Смаги, О. Гнатюка, а тим паче від депутатів від наших вулиць – Михайла Петриги та Наталії Матвійко.
Кажуть, що депутати – то слуги народу, а у цьому випадку депутати знехтували нашою просьбою, не вникли у проблему, не посприяли у вирішенні нашого питання. То хіба такі депутати можуть представляти наші інтереси у сільській раді?!
Ще у січні ми зверталися також до першого заступника голови райдержадміністрації Володимира Катерини. Він виявив бажання нам допомогти, зрозумів нас, розмовляв з цього приводу з керівником сокальського «Райавтодору» В. Квартируком, але вирішальне слово було за депутатами сільської ради.
Тому ще раз звертаємось через газету до сільського голови Анни Гарасимчук та до всього депутатського корпусу, щоб вони зважили на просьбу 118 мешканців села Ільковичі і переглянули своє попереднє рішення. Просимо депутатів від нашого села О. Гнатюка, О. Смагу, С. Гурського, М. Петригу, Н. Матвійко добре вивчити це питання, вийшовши і оглянувши місце, про яке йдеться, та переконати депутатів від сільських громад Свитазева, Суховолі та Равщини в необхідності перенесення згаданої автобусної зупинки.
Якщо ж дане питання не буде позитивно вирішено, вважаємо своїм правом відкликати депутатів, які представляють наш виборчий округ, котрі на сесії сільської ради виступили проти волі своїх виборців і обрати нових, котрі захищатимуть наші права.
Просимо редакцію часопису «Голос знад Бугу» також допомогти нам.
Від імені виборців: К. Грицюк, В. Бабчук, В. Дмуховський, С. Гозда, Й. Деркач, Б. Гарасимчук,•О. Козак, О. Бойко, М. Кваснюк, І. Харчук, О. Куновська, І. Маковський, О. Якубовська, Р. Артимович, М. Пільовська, Н. Кавуза, В. Коцюб’як, Н. Мазурок, С. Іванець, Г. Дубанич, М. Сосна, жителі с. Ільковичі. Всього 118 підписів.
* * *
Від редакції: «Голос з-над Бугу» готовий вислухати й депутатів сільської ради, інших зацікавлених у цьому питанні осіб.