Home / Влада працює / Чи постане палац Урбанських з руїн?

Чи постане палац Урбанських з руїн?

"Голос з-над Бугу" у попередні роки писав про передачу палацу Урбанських, у Тартакові, у концесію. Ця будівля є пам'яткою архітектури. На жаль, те, що не знищила пожежа, можуть зруйнувати час та людська байдужість.

І ось я у Тартакові.

…Відчинені старовинні важкі ковані ворота, ніби запрошували на територію парку, який розкинувся на 5,4 гектара. Старі розлогі дерева та кущі, мов намальовані, стояли "припудрені" снігом. Углиб парку веде викладена доріжка, по обидва боки якої ростуть дерева. Мимоволі впадало в очі гарне планування парку, але ще більше вразила його занедбаність. Мабуть, давно ніхто не турбувався про дерева, не проріджував старе гілля та кущі. Дорогою Тартаківський сільський голова Степан Орловський, який люб'язно погодився показати палац Урбанських, розповів, що цей парк  пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення XVIII ст. й охороняється законом. Тут давно потрібно навести лад, вирізати дерева, коріння яких нищить фундамент будинку та огорожі. Проте на його території не можна нічого робити, не отримавши дозволу в спеціальних інстанціях.

– Ще три роки назад ми сподівалися побачити цей парк таким, яким він був сто літ тому, – каже з сумом п. Степан.  Але не так сталося, як гадалося. Концесіонер, на жаль, слова не дотримав і за два роки нічого не зробив.

Невдовзі побачила двоповерховий палац з цегли, з витонченим силуетом та розкішними формами, •який зведений в стилі французького необароко.

Уже століття він є візитною карткою Тартакова, бо це пам'ятка архітектури національного значення. Палац збудований 1896 року на фундаменті давнього замку Потоцьких, який був головною резиденцією магната. З історичних джерел відомо, що 8 березня 1781 р. тартаківський і кристинопільські ключі в Потоцьких купив князь Адам Понінський. Князь швидко обріс боргами  і Тартаків бере під своє крильце спочатку австрійський уряд, який продає його з молотка, а потім Феліціан Росновський. Як посаг його доньки Рози, Тартаків переходить в 1849 р. в руки Лянцкоронських, які й реконструювали його, орієнтуючись на палац "Casino de Paris" в Монако. Рідна сестра пана Лянцкоронського була дружиною адвоката пана Урбанського, жили вони в Раві-Руській. Урбанські відкупили маєток і були його господарями до 1929 року. З собою пани привезли садівника Антона Данилюка з сім'єю, який доглядав за клумбами квітів, галереєю чудових рідкісних заморських дерев та кущів.

Старожили села ще пам'ятають останню власницю маєтку  Марію Урбанську, яка поважно їздила на бричці. Вона загинула в Сибіру 1940 року.

…В радянські часи в палаці Урбанських "поселили" школу, яка функціонувала тут до 1993 року, а у її парку зробили невеличкий шкільний стадіон та вимурували електропідстанцію. Коли ж збудували нову школу, панський замок осиротів. Повільно став занепадати. А потім сталася пожежа, яка завдала йому непоправної шкоди: згорів дах та подекуди обвалилися стіни. І під завалами залишилися фрески та оздоба італійських майстрів. Замок перетворився на руїну.

Двадцять років поспіль держава не виділяла жодної копійки на порятунок пам'яток архітектури Львівщини. Ніхто й не цікавився долею палацу в Тартакові, який без господаря втрачав свою привабливість та занепадав усе більше.

– Підняти замок із руїн громаді було не під силу,  каже Тартаківський сільський голова Степан Орловський.  І тартаківці, і РДА звернулись за допомогою до обласної ради, ОДА, депутатів Верховної Ради, писали листи в Кабінет Міністрів. Багато у цьому нам допомагала головний архітектор району Мирослава Баралус. В Тартакові відбулися різні засідання та зустрічі, приїжджали керівники області та району.

І ось, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №1338 від 21 листопада 2007 року, палац в Тартакові (як і замок в с. Старе Село Пустомитівського району) внесли до переліку об'єктів права державної власності, які можуть надаватися в концесію.

Обласна держадміністрація оголосила конкурс і невдовзі знайшовся концесіонер  підприємець з Нововолинська Ігор Новосад, який займається ремонтом та реставрацією пам'яток. Чимало робіт його фірма виконала у Львові, на Волині, у Берестечку.

3 лютого 2010 року голова ОДА Микола Кміть уклав угоду про передачу палацу в Тартакові в концесію на 49 років підприємцю Ігореві Новосаду з Волині. Тоді інвестор зобов'язався вивести палац з аварійного стану, відновити його та ввести в експлуатацію, після чого палац функціонуватиме як туристично-відпочинковий комплекс.

Концесійну угоду панові Новосаду урочисто вручали у Тартакові, біля палацу. Серед почесних гостей була тодішній голова постійної комісії обласної ради з питань культури, духовного відродження, ЗМІ та туризму Марія Христинич, яка коментує ситуацію так: "Коли ми віддавали палац Урбанських у конценсію  тішилися, бо сподівалися, що це допоможе відновити і відродити історичну пам'ятку архітектури. Адже ні державний бюджет, ні обласний не були спроможні підняти з руйнації пам'ятки архітектури. На це потрібні великі кошти. Та концесіонер, який, до речі, тоді єдиний подав документи на конкурс, досі не виправдав сподівання. Нині я тривожуся за долю цього палацу, який з кожним роком руйнується все більше. Мабуть, доцільно Львівській облдержадміністрації шукати іншого надійного інвестора, який би довів до належного стану цю пам'ятку архітектури".

Тоді представники обласної влади пообіцяли тартаківській громаді, яка була, з одного боку, стурбована тим що відбувалося, а з іншого  чекала інвестора, який би порятував палац, контролювати виконання угоди.

Ми раділи, що знайшлася людина, ще й родом з Сокальщини, яка зацікавилася нашим палацом і хоче внести свій вклад у розвиток рідного краю,  розповідає С. Орловський.  Після пожежі палац практично став руїною. Інвестор був для нас єдиною надією на його збереження та відновлення. До того ж у документі наголошувалося, що підприємець зобов'язується, вивівши з аварійного стану, створити у палаці туристичновідпочинковий комплекс. А ще він обіцяв для громади збудувати водонапірну башту і облаштувати стадіон…

Новий власник одразу запалився ідеєю відновити палац, як історичну територію,  продовжує сільський голова.  Приїжджав сюди декілька разів, навіть привозив спеціалістів з Польщі та Німеччини. Планував палац зробити максимально наближеним до первинного вигляду, може, трохи сучасно модернізувати всередині. Одним словом, зберегти як палацову архітектуру, де облаштувати оглядові й виставкові зали, готель та ресторан. Обіцяв за два роки підняти пам'ятку з аварійного стану, а за десять  відновити та ввести в експлуатацію.

…Минуло три роки. На жаль, нічого так і не зрушилося з місця. Новий господар палацу тепер навіть не навідується сюди.

Остання надія місцевих жителів уже пропала. Нині колишня резиденція графів Потоцьких у жалюгідному стані. Приміщення, яке стоїть без даху проти неба, від часу та природніх явищ руйнується все більше. В середину не зайти: сходи зруйновані, підлога провалилася, жодного цілого вікна, на даху подекуди виросли деревця… "Втрачено час, нині палац потребує не реставрації, а відтворення. Зрозуміло, що відновити архітектурну перлину важко. Насамперед, потрібно зупинити процес руйнування тих стін, які залишилися, що теж потребує значних капіталовкладень",  каже пан Орловський.

Тартаківська громада, для якої палац Урбанських  це історія, вдарила на сполох. Адже час йде, замок руйнується, а ніхто нічого не робить. І селяни самі взялися рятувати пам'ятку. Зокрема, створили благодійний фонд із порятунку палацу, неодноразово писали депутатське звернення в обласну раду, в ОДА та в прокуратуру. А 24 грудня 2012 року в Тартаківську сільську раду надійшла відповідь за підписом голови постійної комісії з питань культури, історикокультурної спадщини, духовного відродження та ЗМІ Львівської обласної ради Ореста Шейка, в якій сказано, що за дорученням голови Львівської обласної ради комісія звертається з проханням надати свої пропозиції щодо шляхів виведення палацу в с. Тартаків з аварійного стану. Таке ж звернення надійшло й начальнику управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА В. Потюку.

– Тепер ми думаємо, як зберегти пам'ятку від подальшого руйнування, будинок в будь-який час може завалитися,  каже жителька села, секретар сільської ради Ольга Андрущак.  Щоб цього не сталося, потрібно зробити хоч би дах і обгородити територію, вирізати дерева, які ростуть біля мурів і піднімають фундамент. Сподіваємось, що обласна державна адміністрація не залишиться осторонь справи і допоможе тартаківцям.

– Адже відповідно до приписів Закону, концесія  це надання з метою задоволення громадських потреб уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та строковій основі юридичній або фізичній особі. В свою чергу, керуючись ст. 17 Закону України "Про концесії" концесієдавець має право: здійснювати контроль за дотриманням концесіонером умов концесійного договору, вимагати від концесіонера відшкодування збитків у разі погіршення стану об'єкта концесії, яке сталося з вини концесіонера. Концесієдавець зобов'язаний: вимагати звіт про використання амортизаційних відрахувань. Проте новий господар палацу "забув" про ці зобов'язання і не збирається звітувати перед тартаківською громадою та Львівською обласною державною адміністрацію. Зрештою, воно й не дивно,  що тут скажеш, коли нічого не зроблено, пам'ятка й далі нищиться.

На жаль, зустрітися із паном Новосадом, мені не вдалося. Тож не мала змоги дізнатися про об'єктивні причини, які не дали йому змоги реалізувати задумане.

Свою думку з приводу ситуації, що склалася навколо палацу Урбанських, висловила депутат обласної ради Ганна Костюк.

"Схоже на те, що Львівська обласна адміністрація далі проводить не надто вдалі експерименти над майном громади, і що дивує: не вживає ніяких заходів щодо нечесних на руку концесіонерів. Перш ніж визначати концесіонера, потрібно було більш пильно перевіряти фінансовий стан підприємців, які зголошуються стати господарями історичних маєтків, вимагати список джерел залучення коштів. Скласти чіткий календарний графік робіт, щоб посилити контроль, запровадити постійний моніторинг і пильнувати за виконанням зобов'язань. Дивує і те, що сама концесійна угода  це "таємниця за сімома замками". Замість того, щоб оприлюднити документ, за яким майно громади передано у концесію, управління ЛОДА його приховує.

На жаль, нині ми можемо констатувати, що на території сільської ради є унікальна пам'ятка національного значення, яка потрапивши у приватні руки, знищується на очах, а місцева влада впливу не має. Розпорядження Кабміну про передачу замку в концесію можна сприймати як рейдерську атаку. Бо якщо передача в оренду майна передбачає принаймні сплату немалих коштів за користування пам'яткою архітектури, то концесія дозволяє безоплатно користуватися об'єктом років п'ятдесят. Тепер палац Урбанських "утримуватимуть" бізнесмени, які за п'ятдесят років можуть його знищити до решти.

У зв'язку із цим готую звернення із вимогою створити в ЛОР, ЛОДА, робочу групу, яка вивчила б належність виконання умов концесійного договору між Львівською ОДА та ФОП "Новосад", чи його умовами враховано інтереси громадськості. Скласти та оприлюднити графік робіт щодо покращення стану національної архітектурної пам'ятки, переданої в оренду ФОП "Новосад". Висновки робочої групи надати для ознайомлення громадськості.

Концесіонер повинен відповідально виконувати свої зобов'язання, а громада не повинна бути заручником чиїхось захцянок".
Палац нині ще більш зруйнований, ніж до сумнозвісної передачі. Після пожежі від нього залишилося лише кілька стін з ліпниною, а після трьох років концесії його стан став ще гіршим. Якщо так триватиме і далі, то за півстоліття палац Урбанських тартаківці показуватимуть своїм дітям на фотографіях чи в Інтернеті, розповідаючи його цікаву історію. Невже така гірка доля справді може спіткати цю історичну пам'ятку?

Що ж чекає його далі, запитала у головного архітектора Сокальського району Мирослави Баралус.

– Я була свідком урочистого дійства передачі палацу Урбанських в концесію в лютому 2010 року, де були представники обласних та районних служб, депутати різних рівнів та ЗМІ,  каже п. Мирослава.  Це було обнадійливо. Здавалося, що з приходом весни одразу почнуться роботи, принаймні, з прибирання території та запобігання подальшої руйнації пам'ятки. Відбувалися зустрічі з концесіонером і проектною організацією, де були окреслені задуми щодо використання будівлі палацу. Однак на тому вся робота закінчилася. Періодично за територією парку доглядала сільська рада, яка організовувала громаду на його прибирання. Ми зверталися до управління охорони культурної спадщини ОДА щодо неналежного виконання концесійних умов паном Новосадом.

Неодноразово проводили виїзди на місце. Однак концесіонер ігнорував запрошення, і участі в них не брав. Восени 2012 року в Тартакові відбулася виїзна нарада за участю працівників прокуратури, адміністрації району, начальника управління охорони культурної спадщини Валентина Потюка. Запросили й пана Новосада, щоб пояснив, чому досі не виконуються жодні роботи, передбачені укладеною угодою. Але і цього разу він не приїхав. Висновки по результатах виїздів та нарад по цьому об'єкту готуються відповідними службами, а також на обласному рівні збираються матеріали щодо розірвання концесійної угоди між ОДА і підприємцем Новосадом. Питання порятунку пам'ятки національного значення необхідно ставити перед обласним керівництвом.

Як бачимо, благі наміри не завжди переростають у добрі справи. На жаль, спроба передати палац Урбанських в концесію не порятувала пам'ятку архітектури від занепаду. Кинута напризволяще, вона нині є докором жителям Тартакова за їх бездіяльність. Невже тартаківцям треба чекати 49 років, щоб історична перлина села знову стала власністю громади. Скільки ще треба чекати, щоб палац постав з руїни? Та чи постане?!

Любов ПУЗИЧ.

Фото автора.

Это код вашего информера. Просто скопируйте и вставьте его в место на странице, где должен отображаться рекламный блок.
Загрузка...

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Сокальщина отримає 2 млн. гривень субвенції з державного бюджету

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 ...