Home / Влада працює / Україну розпинають її рідні діти!

Україну розпинають її рідні діти!

Чи то спека завадила, чи такі сильні байдужість і розчарування опанували суспільством, але віче-протест «Ні – мовному закону!», яке відбулося у неділю, 8 липня, з ініціативи Сокальських районної та міської рад не було багатолюдним. Хоча той, хто хотів, приїхав навіть зі села.
Віче вели заступник голови районної ради Володимир Чуб та депутат районної ради Марія Поліщук. Насамперед, до слова запросили митрофорного протоієрея о. Ярослава КАЩУКА. Після молитви він, зокрема, сказав:

– Завжди, коли насувається біда, та чорна пелена над Україною, людьми опановує байдужість і зневіра. А тут державні мужі, щоб якось відвернути увагу від тих всіх соціальних проблем, які треба вирішувати, кидають «кістку» про державну російську мову. Щоб знову зіткнути між собою схід і захід. Не пройде, бо на сході розмовляють українською, а в Сокалі – російською, і ніхто їм не боронить. Але не можна знущатися з люду Божого, не можна лізти в душу. Ми розуміємо, що це рука Москви. І є в Україні люди, які виконують ці московські настанови. Треба пустити Бога в наші душі і доми, на нашу українську землю. Бо дуже велика байдужість опанувала нашим людом. Нехай Господь Бог наповнить серця людей ревною любов’ю до нашої Батьківщини.

Ігор ДАЦЮК, голова Сокальської районної ради, голова районного Товариства «Просвіта»:

– Мова – основа, наріжний камінь нації. В ЗМІ була така статистика стосовно мовного питання, – воно стоїть десь на 21 місці. Але, як виявилось, мова для українців – болюча точка, коли її натиснули, народний гнів – вибухнув. 3 липня депутати Львівських обласної, міської рад масово виїхали до Києва на протести. 5 липня в Сокалі районна, міська, сільські і селищна ради провели позачергову спільну сесію, де прийняли рішення про загрозу державності України у зв’язку з ухваленням Закону України «Про засади мовної політики». Депутати районної, міської рад, громадяни виїхали до Києва. Ми розпочали збір підписів проти прийняття цього закону. Ми будемо підтримувати цю безстрокову акцію. Закликаємо всіх небайдужих долучитися до поїздок до Києва. Ми говоримо своє рішуче «ні» – розколу України.
Ігор Дацюк зачитав Відозву до українців, яку прийняли районні, міські депутати на спільній сесії.

Богдан ЗАРІЧНИЙ, Сокальський міський голова:

– Реалізація цього мовного закону зробить російську мову офіційною на більшій частині України. Українська мова втратить свою роль як державної. В прийнятті цього закону є політичне шахрайство. Тому що навіть фінансово виконати в найближчі п’ять років його не вдасться. Але все ж удар по українській мові нанесений нищівний. Я вірю в мудрість українського народу, але хочу сказати, що цей закон може поставити Україну на грань катастрофи. Вже з’являються передумови з її прийняттям для утворення двох державних об’єднань. А люди мого покоління і старші пам’ятають Югославію. Це була високорозвинута країна. І ніхто не міг сподіватися, що на початку дев’яностих років країна погрузне в громадянській війні. Але я вірю в мудрість українського народу, ми цього не маєм права пережити. Тому що для українців – це не просто засіб спілкування – це один з атрибутів держави, як прапор, гімн, герб. Поняття мови – дорівнює поняттю Батьківщини. Я б хотів звернутися від імені громади Сокаля до Президента України, голови Верховної Ради з вимогою не підписувати цей закон і не ставити Україну на грань громадянської війни. А також звернутися до лідерів опозиційних сил, врештірешт настав той час, коли можна переосмислити причини наших помилок протягом століть і протягом останніх двадцяти років, требав знайти форми консолідації, здобути перемогу на парламентських виборах 2012 року. І врешті, на 22 році незалежності почати будувати сильну і заможну українську Україну.

Олег КОЖУШКО, депутат районної ради, керівник Сокальського виборчого штабу об’єднаної опозиції «Батьківщина»:

– Як керівник опозиції хочу оголосити один документ, який мені потрапив до рук. Це є лист Львівської ОДА до Верховної Ради України від 26.08.2012 р. «Обласна державна адміністрація розглянула проект закону України від 26.08. 2012 р. №9073 «Про засади державної мовної політики» та повідомляє:

Законопроект «Про засади державної мовної політики» повністю відповідає Європейській хартії регіональних мов або меншин та може застосовуватися на території Львівської області.

За підсумком громадського обговорення зазначеного законопроекту, обласна державна адміністрація підтримує прийняття законопроекту в другому читанні». І підпис – заступник голови – керівник апарату І. Груник. Яка ненависть до нашого українського є в цьому листі! І чи у нас на Львівщині та влада є українською? І в нашому районі є такі груники, які на 21 році незалежності України, вважаючи себе українцями, не можуть визначити свою позицію стосовно цього мовного закону. Тому я хочу оформити депутатське звернення, аби почути, чи Сокальська РДА, так як і Львівська ОДА ,«за підсумками громадського обговорення підтримує прийняття законопроекту». І ще хочу додати, що на святкуванні ювілею Сілецької церкви єпископ СокальськоЖовківської єпархії Михаїл Колтун сказав: «Втратимо віру, втратимо мову, втратимо державу».

Михайло КУЦЯБА, член Спілки політв’язнів Сокальщини:

– Щиро дякую всім, хто зібрався тут, в Сокалі, на віче і став в обороні нашої рідної мови. Якщо тут зібралося таке товариство, то я переконаний, що мова українська не пропаде. Нашу мову завжди нищили сусіди як і з заходу, так і зі сходу. Як із Закерзоння вивозили українців, так і нас, із заходу України вивезли більше 70 тисяч осіб. Запхали у вагони, якими перевозили худобу, а нас – до Сибіру. Повернулись одиниці. А там загинув цвіт нації. Нищили нашу мову окупанти, а тепер доморощені яничари. Таж, люди, схаменімось, не даймося. Мусимо об’єднуватися і обирати людей, які йтимуть у парламент, не щоб збагачуватися, а для того, щоб будувати направду Українську державу.

Володимир В’ЯЗІВСЬКИЙ, народний депутат України:

– Я разом зі своїми побратимами був біля стін Українського дому. Тяжко було бачити сльози на обличчі Віталія Кличка. Нас отруювали газом, але ми стали плече в плече, обнялись і показали, що українці можуть бути разом. А потім з Червнограда, Сокаля приїхали люди, щоб підтримати нашу українську революцію. Грядуть вибори до Верховної Ради, і багато хто хоче використати цю мовну проблему в своїх інтересах. Твердо знаю одне, що Комітет опору диктатурі має перерости в штаб української перемоги. Маємо максимально розширити коло тих людей, яких долучаємо до української перемоги. Знаю одне: об’єднавшись, ми переможемо.

Андрій КОРНАТ, депутат Львівської обласної ради:

– Я теж був біля Українського дому, але чомусь нас там було мало. Чи то літо, чи, тому що жарко, чи ми втомилися? Ми надто збайдужіли. Ми зрозуміли, що нами бавляться, нашою свідомістю. Я ставлю собі запитання: а що далі? Ми можемо зупинити той танк? А депутати у Верховній Раді дали собі з цим раду? Ні. Вони пішли голодувати під Українським домом. А що далі? Сьогодні ще майдан є, завтра – його не буде. Виступ Олега Тягнибока засвідчив, що ми мусимо їхати додому і міцніти духом, тримати в собі цей жертовний вогонь і спрямувати свої зусилля у виборчий процес і перемогти на парламентських виборах. Правильна думка. Банду можна зупинити тільки в один спосіб – протиставити їй відповідну силу, а не «тушок», не зраду, а реальних людей, які будуть їм опонувати. Іншого шляху нема. На парламентських виборах мусимо обрати незалежних людей, які готові відстоювати наші з вами інтереси. Як далі ми повинні діяти? Вважаю, що треба менше говорити пафосних слів, менше кидати крилатих фраз, мусимо робити конкретну роботу.

Юлій ЛУКОМСЬКИЙ,  президент благодійного фонду «Майбутнє України. Сокальщина»:

– Боляче усвідомлювати, що на двадцятому році незалежності ми у своїй державі повинні захищати свою рідну мову. Колишня імперія «Союз нерушимий республік советских» за усіляку ціну хоче присвоїти ласий шматочок і в цьому їй допомагають зайди, які мріють панувати в Україні. Ми зараз під інформаційним ковпаком пропаганди, брехні, замовчування, розваг, які спричиняють деградацію суспільства. Правда, є люди небайдужі, які не втратили совість. На жаль, патріотична Сокальщина пасує, а може, я не все знаю. Адже вже після прийняття закону у першому читанні потрібна була адекватна реакція. Лише наша Рада ветеранів зібралася, написала лист Президентові і Верховній Раді. Він надрукований у газеті «Голос знад Бугу», а подібних протестів потрібно було багато. Невже нам байдуже це питання? Звичка перекладати відповідальність на когось до добра не доведе. Все своє свідоме життя я оберігав і гордився рідною мовою, оберігав свою ідентичність як українця.

Микола ПАСЬКО, депутат районної ради:

– Стою на площі і думаю собі, в якому році ми знаходимось? Можливо, це 1989 чи 1990ий? Ми стоїмо в центрі Сокаля у 2012 році, на двадцять першому році незалежності, і кажемо, що треба захищати українську мову. Це дикість. Знаєте, багато хотів сказати, але після тих мудрих, патріотичних слів, які сказали переді мною, я з ними погоджуюся, фактично і говорити нема про що. Колись дві тисячі років тому імператор Тиберій, який був у Римській імперії, казав, що не треба приходити з великим військом на захоплену територію, зробіть модним римське право, одяг, мову і васали будуть захищати Рим. Те саме відбувається й у нас. А історія вчить тому, що вона нічому не вчить. Бо двічі в ту саму річку ввійти не вдасться. Ми замислюємось як добитися позитивного результату, а це дуже просто: обрати український парламент. Наші депутати, які виходили до мікрофона, казали нам: «Треба об’єднатися». Об’єднуйтесь і перемагайте. А сокальчани будуть підтримувати вас.

Роман ШВЕД, депутат Львівської обласної ради:

– Ми зібралися, щоб заявити свій протест антинародному закону, який поставив українську мову в рівень національних меншин. І за таких умов держава не може розвиватися, бо не матиме майбутнього. Тому ми маємо заявити рішучий протест, який повинен розійтися відлунням по всій Україні. Адже вічепротести відбуваються і на заході, і на сході. Навіть ті, хто нині розмовляють російською мовою, також не задоволені цим законом, який прийняли. А прийняли ті, що зрадили інтереси України, українську націю, український народ. Кажуть, ми йдемо до Європи, а її не видно і на горизонті. Тому що нічого для того не робиться. Нині ми маємо шанс вибрати тих до Верховної Ради, хто відстоюватиме українські національні інтереси.

Юрій ТОВАРЯНСЬКИЙ,  депутат Сокальської міської ради:

– Не бійся ворога, бо він тебе може вбити, не бійся зрадника, бо він просто зрадить, боятися треба байдужого, бо через нього відбуваються і вбивства і зради. Чому так сталося, що ми на своїй рідній землі відстоюємо українську мову? Не лише мову треба рятувати, а треба рятувати державу у комплексі. Сьогодні ми говоримо про мову, а завтра чиновники, як брали хабарі, так і братимуть. Від чиновників, від хабарництва, того популізму, що ми бачимо навколо, треба рятуватися. На Сокальщині є Партія регіонів в особі однієї людини. Є представник цієї партії у районній раді, бо були сфальсифіковані два протоколи на Угнівській виборчій дільниці. Вже було стільки судів. І що? Одні і ті ж відписки. Ми винуваті всі разом, бо самі дали право, щоб нас грабували, щоб нас обманювали, щоб нами керували хабарники. Ми мусимо виборювати справжню Україну, бо байдужусті наші нащадки нам не пробачать. Люстрація – єдине, що врятує українську націю.

Володимир ПОЛЯНЧУК, голова районного літературно-мистецького об’єднання «Колос»:

– Будьмо одверті, тут говорять про наші ментальні риси характеру, про те, що ми такісякі, не можемо, не вміємо. Нам треба шукати трошки глибше. Ніхто сьогодні з виступаючих не сказав, що фактично сценарій антиукраїнського закону писаний такими «бойкими міністерствами» на території сусідньої держави, котрі запихають нас у Хартію європейських мов. Чому в сусідній Росії цієї хартії не запровадили? Там тисячі етнічних груп. Протягом багатьох років наші сусіди мали два завдання: асимілювати нас. А ми збереглися як етнос. А друге завдання – знищити фізично. Голодомори, газомори і, нарешті, мовомори. Скільки вишуканого інструментарію, щоб нашу націю поставити на коліна, Цей мовний закон зроблений штучно і провокаційно. Про це треба тлумачити людям. Бо не всі це розуміють, яка то велика загроза для нації…

* * *

Ведучі оголосили, що список промовців, які зголосилися заздалегідь – вичерпаний. Але до мікрофону ще підійшли бажаючі виступати. Після того, як проголосували за резолюцію віча, його учасники заспівали державний гімн. Віче закінчилося. Одні розійшлися, інші виявили бажання послухати тих, хто стояв біля мікрофона. Прочитав вірш громадський активіст Іван Дзядик, потім до мікрофона підійшла керівник апарату РДА Марія Христинич. Раптом вимкнули світло, хтось викрикував і заважав говорити, а хтось хотів вислухати промовця стосовно позиції райдержадміністрації щодо мовного закону.

Марія ХРИСТИНИЧ, керівник апарату РДА:

– Державна служба Сокальської адміністрації в перший день, відразу після прийняття Закону «Про засади державної мовної політики» у Верховній Раді, на нараді заявила чітку державницьку позицію: мова українська – наша рідна. А цей закон, то недобре, невірне, неправильне рішення. Вирішили звертатися до Президента. І ця заява підписана в особі голови, заступників, всіх наших державних службовців. Шкода, коли хочеш говорити, то тих, що ображають, їх вже нема, а завтра прийдуть з поклоном, подадуть руку. Що це робиться? То поукраїнськи. Тому я ще раз заявляю – творімо нормальну Українську державу. І не ображаймо українців. Бо маємо ворогів, дай Боже, щоб впоратися з ними, але впоратись у злагоді, праці. Я більше не буду виправдовуватися, бо моє життя – це приклад українства. Я буду стояти за правду і буду почутою.

Після цього люди спілкувалися між собою вже без мікрофона. Хоч і віче закінчилося.

Оксана ПРОЦЬ.

 

Фото Василя СОРОЧУКА.

Загрузка...

About Адміністрація порталу

x

Check Also

ями на Жвирці

Дороги – болюча тема Сокальщини. Відео

Скільки ще людям потрібно терпіти це ...