20 травня 2011 року група жителів с. Завишень в присутності Жвирківського селищного голови Івана Кошлая, самовільно, без погодження державного інспектора охорони навколишнього середовища в Сокальському районі Богдана Дідика, начальника відділу з питань надзвичайних ситуацій райдержадміністрації Сергія Мандата, проігнорувавши рішення Сокальської районної ради від 18 березня 2008 року №171 про затвердження «Регіональної комплексної програми поліпшення екологічного стану басейну Західного Бугу в Сокальському районі на 2008-2010 роки з прогнозом до 2015 року», розкопала дамбу, насипану в 1993 р. у місці прориву паводковими водами берега Бугу та другу дамбу у вимитому руслі рукава річки. Дамби захищали берег русла рукава річки від підмивання, а заплаву Бугу – від вимивання грунту і її заболочення. Паводкові води через розкопані канави розмиють залишки насипних дамб, продовжать руйнування берега русла рукава та вимивання грунту із заплави і можуть навіть призвести до зміни напрямку русла р. Західний Буг.
Перш, ніж розпочати розповідь про руйнування заплави Бугу у с. Завишень, хочу нагадати читачам газети коротко історію нищення затоплюваних земель, розпочату в радянські часи.
Початок довготривалого затоплення і заболочення паводковими водами заплави Бугу, розмивання берегів річок припадає на першу половину 1970х років, коли вступив в дію Сокальський завод хімволокна. Для виробництва хімволокна завод потребував великої кількості води, тому на Бузі біля•с. Скоморохи спорудили греблю, перед якою утворилося велике Сокальське водосховище. Заплава Бугу в межах Сокальського району від с. Скоморохи до с. Сілець, фактично стала зоною затоплення заводу хімволокна. Тому всі негативні екологічні явища, які виникали в басейні річок Західного Бугу, Рати, Солокії за останні 35-40 років, в першу чергу, були пов’язані з діяльністю Сокальського ЗХВ.
Внаслідок багаторазових довготривалих затоплень паводковими водами на заплаві Бугу в багатьох місцях відбулося розмивання берегової лінії Бугу, утворення нових русел рукавів, закритих вимоїн, посилилося заболочення і покриття заростями верболозу пасовищ, підтоплення сільськогосподарських угідь і населених пунктів району.
Особливо інтенсивно відбувалося нищення заплави Бугу в урочищі Біля церкви в с. Завишень у 1996-2006 роках після зупинки заводу хімволокна, коли завод припинив забір води з Бугу, а адміністрація підприємства продовжувала підтримувати високий рівень води у водосховищі. Через те під час випадання затяжних дощів або танення снігу, відбувалися багаторазові довготривалі затоплення заплави Бугу, вимокання трав’янистого покриву і вимивання грунту із заплави.
Із 1970х років по 2006 рік, коли міністерство з надзвичайних ситуацій нарешті дозволило понизити рівень води у водосховищі, відкрити всі шлюзи на греблі в с. Скоморохи, із заплави Бугу, за нашими спостереженнями, в урочищі Біля церкви у Завишні було змито від 0,5 до 0,7 м грунту, розмито у трьох місцях берег Бугу, вимито більше, ніж кілометровий рукав шириною 20-25 м, на заплаві утворилися три закриті вимоїни та болото площею 1,5 га.
Щорічно після проходження паводку, бурхливі води підмивали 0,5 м берега рукава річки, змивали грунт із заплави й виносили його до Бугу.
Руйнівні дії паводкових вод на заплаві Бугу в урочищі Біля церкви фактично припинили доступ жителям с. Завишень до річки. Щоб запобігти розмиванню берега Бугу, утворенню нових русел на заплаві, призупинити вимивання грунту й заболочення пасовища Жвирківська селищна рада, яку я очолював у 1990-1993х роках, засипала породою три прориви берега Бугу, наростила дві дамби у місці новоутвореного русла рукава річки. Для ліквідації тільки одного прориву берега Бугу було висипано 26 автомашин шахтної породи (в даний час ця берегова дамба розкопана за вказівкою Жвирківського селищного голови).
Дамби, насипані в місцях прориву берега Бугу та в новоутвореному руслі рукава річки, частково стабілізували екологічну ситуацію на заплаві в урочищі Біля церкви.
Ці дамби гасили швидкість течії та руйнівну дію паводкових вод на заплаві. В результаті вжитих запобіжних водозахисних заходів в останні 5-6 років спостерігалося відновлення порушених паводком берегів Бугу і його рукавів, призупинилося вимивання грунту із заплави.
У 2008 році Сокальська районна рада після передачі місцевим радам еродованих земель із зони затоплення водосховища хімзаводу, з метою поліпшення екологічної ситуації в басейні р. Західний Буг, затвердила 18 березня 2008 року за №171 «Регіональну комплексну програму поліпшення екологічного стану басейну Західного Бугу в Сокальському районі на 2008-2010 роки з прогнозом до 2015 року».
Основним завданням програми є: поліпшення екологічного стану в басейні Бугу, здійснення заходів щодо запобігання та ліквідації наслідків шкідливих дій паводкових вод, заборона забору піску з прибережної зони Бугу, проведення берегозакріплення та рекультивації заплави р. Західний Буг. В програмі також записано, що визначення ділянок русел річок, що потребують проведення запобіжних та відновлювальних природоохоронних робіт, виготовлення та погодження проектнокошторисної документації на ці роботи, проводять уповноважені представники Львівського облводгоспу, інспектор охорони навколишнього середовища району, керівник відділу з питань надзвичайних ситуацій райдержадміністрації та органи місцевого самоврядування.
Всім головам місцевих рад були роздані копії програми, в якій визначено основні напрямки поліпшення екологічного стану басейну Бугу: встановлення прибережних захисних смуг вздовж річок, проведення берегоукріплення та рекультивації заплави Бугу. Було навіть заплановано виділити на ці заходи 100 тис. грн. з місцевих бюджетів, правда, лише на папері. Селищний голова І. Кошлай був ознайомлений з основними завданнями районної програми, але ніяких заходів у попередні роки щодо покращення екологічного стану на заплаві Бугу в с. Завишень селищна рада не проводила. Він згадав про Регіональну комплексну програму поліпшення екологічного стану в басейні Бугу аж у 2011 році (краще б не згадував). Замість того, щоб згідно з програмою, зайнятися укріпленням берега Бугу, рекультивацією ерoдованих паводковими водами земель на заплаві в с. Завишень, І. Кошлай, без погодження своїх дій з державним інспектором охорони навколишнього середовища в Сокальському районі, керівником відділу з питань надзвичайних ситуацій РДА , самовільно, під впливом групи жителів села з вул. І. Франка, вирішив знищити заплаву Бугу.
20 травня 2011 року І. Кошлай, замовивши екскаватор у Сокальському водоканалі, наказав перекопати насипну дамбу у місці прориву берега Бугу, і другу дамбу, насипану в руслі вимитого рукава річки, які запобігали розмиванню берегів і вимивань грунту із заплави. Членам комісії у складі заступника голови районної ради В. Чуба, радника голови районної ради В. Козири, державного інспектора охорони навколишнього середовища району Б. Дідика, керівника відділу з питань надзвичайних ситуацій РДА С. Мандата, які 1 червня 2011 року обстежували екологічну ситуацію на заплаві Бугу в с. Завишень, селищний голова І. Кошлай сказав: «Я не давав дозволу на розкопування дамб. Це зробили самовільно жителі села Завишень. У селищної ради немає грошей для засипання розкопаних канав на дамбах. Нехай самі жителі села, які розкопали дамби, їх засипають».
Але злукавив селищний голова. Він був деякий час присутній, коли екскаваторник робив розкопки в заплаві Бугу і міг зупинити руйнування дамб, але не зробив цього. Коли я йому зателефонував і попросив приїхати, щоб припинити руйнування водозахисних дамб, то І. Кошлай відповів, що екскаваторник розкопає на дамбі коло Бугу невелику канаву, щоб перекрити легковим автомобілям проїзд до Бугу. На моє зауваження, що я буду скаржитися в районну раду на його незаконні дії, селищний голова з роздратуванням вигукнув: «А пишіть ви хоч самому Президентові Януковичу! Я не маю часу з вами говорити», – і поклав телефонну слухавку. Так відповів селищний голова своєму виборцеві, який обрав його для вирішення насущних проблем села.
До шкідливих руйнівних дій на заплаві Бугу підштовхнула селищного голову група жителів села Завишень, яким здавалося, що насипні водозахисні дамби у верхній частині новоутвореного русла рукава річки, нібито, затримують стік води до Бугу. Проте ніякого відношення до затримки стоку води з русла рукава насипні дамби не мають. Вода з новоутвореного русла рукава річки безперешкодно стікає до р. Вишенька, яка впадає в Буг.
Хибним, позбавленим здорового глузду, виглядає рішення селищного голови розкопати насипну дамбу у місці розмиву берега Бугу, щоб перекрити проїзд легковим автомобілям рибалок і відпочивальників, які приїжджають у вихідні дні відпочити на пляж Бугу. Ліси, ріки, озера – це загальнонародна власність і нікому, навіть чиновнику-високопосадовцю, а тим більше селищному голові, не дозволено створювати перешкоди для відпочинку громадян. Минуло більше двох тижнів від часу руйнування водозахисних дамб на заплаві Бугу в с. Завишень, але ні Жвирківська селищна рада, ні жителі села, які брали активну участь у розкопуванні дамб, не поспішають засипати розриті канави на дамбах, а навпаки, продовжують їх руйнувати.
В будьякий час може змінитися погода. Підуть дощі, і тоді ніяка техніка не заїде на заплаву, щоб засипати розриті на дамбах канави. Паводки, які трапляються на Бузі навіть у літній час (у 2010 році вода на заплаві Бугу стояла з травня по серпень) розмиють залишки водозахисних дамб, продовжать руйнування берегів новоутворених русел рукавів, вимивання грунту із заплави та заболочення пасовищ і можуть призвести до зміни напрямку русла р. Західний Буг.
Хто зупинить руйнівників заплави Бугу в урочищі Біля церкви у с. Завишень? Коли винні у шкідницькій діяльності, яка різко погіршила екологічну ситуацію на заплаві Бугу в с. Завишень, будуть притягнуті до відповідальності?
У листах на ім’я керівників районної ради і райдержадміністрації, державного інспектора охорони навколишнього середовища району я навів ряд першочергових заходів, які необхідно провести для покращення екологічного стану на заплаві Бугу в урочищі Біля церкви у с. Завишень.
Ми повинні укріплювати розмиті береги Бугу, проводити рекультивацію еродованих земель заплави річки, а не знищувати те, що ще не знищив за період більше, ніж тридцятилітньої діяльності Сокальський завод хімволокна, для якого заплава Бугу була зоною затоплення Сокальського водосховища. Треба повернути громадам сіл, розташованим біля Бугу, в належний екологічний стан пляжі, пасовища і сінокоси, облаштувати переходи для проходження людей до Бугу та перегону худоби і птиці на пасовище.
Богдан НЕЧАЙ, житель с. Завишень, голова Жвирківської селищної ради у 1990-1993 роках, депутат районної ради п’ятого скликання.
***
Від редакції: «Голос знад Бугу» готовий надати слово з цього питання Жвирківському селищному голові та всім зацікавле ним особам.