Home / Влада працює / Мешканцям гуртожитку в Сокалі приходиться не солодко

Мешканцям гуртожитку в Сокалі приходиться не солодко

Уже понад двадцять років ми мешкаємо у гуртожитку №20, що у Сокалі по вулиці Героїв УПА. Тут народилися і виросли наші діти. Тож про умови проживання у ньому знаємо не з розмов, а з власного гіркого досвіду, вони далеко не комфортні були колись, є і нині. Але декілька десятків років тому кожен з нас неабияк радів, коли отримав кімнату в гуртожитку – це 12-18 квадратних метрів, бо був дах над головою. Гуртожиток надав працівникам колишній Сокальський завод хімічного волокна. В молоді роки ніхто не задумувався про умови, бо всі сподівалися, що прийшли сюди тимчасово. Проте літа минали, а перспектив – ніяких. Невдовзі підприємство закрили, і мешканці гуртожитку залишилися без роботи.

За декілька років його передали на баланс Сокальської міської ради. На жаль, поки тривало це переоформлення, ніхто не дбав про гуртожиток. Капітальний ремонт не проводили, і він все занепадав. Затікала покрівля, закрили душові. А потім відчужили і продали підприємцям, позбавили елементарних санітарних умов 140 сімей. На кухні повибивали вікна, нестало конфорок на газових плитах. У коридорі на підлозі подерли лінолеум, а під ним зігнила дерев“яна підлога. Непривабливим став і фасад. Тож дехто з сокальців, в тому числі і депутати, іноді у розмові називали його «гадючником». А хто його таким зробив? Як не дивно… депутати минулого скликання і міський голова. Вони спочатку «травили» мешканців гуртожитку: відстежували тих, хто переселився до родичів у село, бо не мав роботи, і через суд виселяли. А згодом у вільні кімнати поселяли тих, кого вдома не хотіли терпіти, не дивлячись чи це пияк, чи людина хвора на туберкульоз (а у нас загальні туалети та кухні). Ми всі жили у страху, бо не знали, що чекає в майбутньому. Боялися, що завтра чи післязавтра можуть вигнати на вулицю, або місцева влада продасть разом з будинком. За таких обставин, ніхто не буде вкладати гроші у житло, яке є тимчасовим прихистком. Відтак приміщення все більше занепадало, а над мешканцями гуртожитку навис дамоклів меч. Мабуть, ніхто з депутатів минулих скликань навіть не замислювався над тим, що життя 250 людей залежить від чиєїсь піднятої руки на сесії. Їх байдуже ставлення до своїх обов“язків призвело до того, що умови проживання багатьох сімей у цьому будинку стали жахливими. До того ж і ЖЕК ставився до нас, як до людей другого сорту, і не дбав про покращення побутових умов. Хоча на обслуговування та ремонт гуртожитку кошти виділяли. На жаль, керівництво ЖКГ їх використовувало за призначенням лише частково.

Можна пригадати чимало інших фактів. Але нині мова не про це. З приходом нових міського голови та депутатів у гуртожитку дещо змінилося на краще. Зокрема, перекрили дах. І мешканці п“ятого поверху вже навіть звикли жити без мисок посеред кімнати. Забрали зпід вікон ящики зі сміттям, дозволили встановити лічильники на воду, і як результат, ми платимо в три, і навіть, в чотири рази дешевше. Виділили 10 тисяч гривень на газові плити на кухні загального користування. Відкрили ще один запасний вихід, але до належного стану його ще не довели. Зробили ремонт сходових кліток. Правда, списали за цю послугу аж 27 тис. грн., хоча декілька років тому мешканці гуртожитку за власні кошти відремонтували їх лише за 300 гривень. Можливо, тоді ціни були інші. Звичайно, що все зроблене, це якась частина від необхідного, але і за це велике спасибі. А найголовніше, вони дозволили мешканцям повірити в те, що ми отримаємо право власності на свої кімнати. І це примусило людей задуматись над умовами проживання і покращувати їх.

Проте ми все ще не знайшли компромісу з КП «Сокальжитлокомунсервіс» щодо квартплати. Мешканці гуртожитку зверталися до колишнього директора КП пана Леськіва, з проханням зменшити квартплату. Ми мешкаємомо не в будинку з покращеними умовами проживання, а – в гуртожитку старого типу з загальними кухнями та туалетами. Тож про які комфортні умови може йти мова? До того ж кожен квартиронаймач, по можливості, підтримує своє житло у задовільному стані. Однак відповідь від «Сокальжитлокомунсервісу» нас просто вразила. Зокрема, йшлося, що ми їм ще 10 років будемо винні. У ній говорилося: «На виконання робіт з послуг з поточного ремонту сходових кліток в 2011 році затрачена сума у розмірі 27440 грн. 40 коп. при річному нарахуванні 1540 гривень. Виходячи із вищевказаного, навіть при накопиченні коштів протягом 10 років, затрати по ремонту сходових кліток не будуть компенсовані в повному об“ємі». А те, що за 8 років мешканці гуртожитку платили по 18 коп. за кв. м за ремонт сходових кліток і заплатили понад 60 тис. грн. чомусь не береться до уваги. Не хочеться говорити й про якість наданих послуг, яка часом просто ніяка. Наведемо приклад: не так давно працівники КП «Сокальжитлокомунсервіс» замінювали трубу і пошкодили аварійний вихід. Хто ж його має відновити?!

Аби з користю використовувати кожну копійку нашої квартплати, торік мешканці гуртожитку створили будинковий комітет. Тепер ми спільно дбаємо про те, щоб було комфортно та зручно. Зрозуміло, що усі проблеми одразу не вирішимо. Адже їх чимало. Проте, сподіваємося, що з допомогою депутатів та місцевої влади поступово все налагодиться. І, насамперед, основний біль багатьох років – порушення спокою мешканців гуртожитку у нічний час відвідувачами бару «Софі», який знаходиться на першому поверсі. Він працює до другої години ночі, чути гучну музику, крики та лайку. Цікаво, чи його власники хотіли би бути сусідами з таким закладом? Мабуть, ні. Вони не думають про те, що над ними живуть люди, які не можуть відпочити та заснути. Серед них є багатодітні сім“ї, немовлята, водій автобуса, якому треба вставати о п’ятій ранку і їхати у рейс, діти та дорослі. Адже згідно з чинним законодавством розважальні заклади, які вбудовані в житлові приміщення, мають працювати тільки до 23.00.

Нині мешканці будинку стурбовані, бо ходять чутки, що під гуртожитком дозволять ще один бар, який матиме вхід з іншого боку. А це – відзначення ювілеїв, весіль, випускних тощо… Мешканцям знову доведеться терпіти…. До того ж будинок і так уже дав тріщину і хтозна чи витримає ще одну реконструкцію. Але сподіваємось, що міська рада та депутати дослухаються до нас і цього не станеться. Ми не проти, щоб процвітав бізнес підприємців, які живуть у гуртожитку, однак хочемо, аби і вони про нас пам“ятали, не створювали незручностей і не доводили до конфліктних ситуацій.
 
Оксана ТОВАРЯНСЬКА, Андрій МОЙКО, Володимир АРТИШКО, Марія ВОЙТКО, Ольга МАЗУРОК, члени будинкового комітету.

About Адміністрація порталу

x

Check Also

А.П. Дяченко

Звільнено з посади директора ДП Львіввугілля А.П. Дяченка

2 серпня, міністром енергетики та вугільної ...