Home / Згадаємо, як це було / Документ до книги пам’яті Смикова і Спасова

Документ до книги пам’яті Смикова і Спасова

При з’ясування долі учасників визвольної боротьби ОУН і УПА, мешканців тих семи сіл Сокальського району, які були передані з Волинської області (Бодячів, Залижня, Княже, Матів, Смиків, Фусів, Шпиколоси), виникають специфічні труднощі. Це пов’язано з тим, що значна частина документів знаходиться у архівах, які належать до Волинської області; там же мешкає більшість свідків – бойові побратими повстанців та очевидці боротьби. Навіть дослідники, які вивчають діяльність ОУН і УПА на Волині, до якої входили згадані села, живуть і публікують свої праці там.

Тому повстанські документи, які проливають світло на діяльність визвольного руху в згаданих селах, його учасників, набувають особливої цінності. У Галузевому державному архіві Служби безпеки України в Києві зберігається документ «Листа впавших українських революціонерів – членів ОУНУПА Волинської округи за 1950 р.», в якому подано короткі довідки про 17 полеглих підпільників. З них четверо є уродженцями сіл, які сьогодні входять до Сокальського району: троє із Смикова і один – зі Спасова.

Ці відомості доповнюють і уточнюють відомості, подані про них у книзі пам’яті Сокальщини. Вони сухі, місцями неточні (наприклад, у книзі пам’яті Сокальщини подано точну дату загибелі Олександра Генсецького – 18.10. 1950 р., радянські документи вказують дату смерті Олеся Магери на 24.08.1950 р.), але дуже цінні – як для родичів повстанців, так і для їх краян. Можна тільки сподіватися, що подібного роду документів збереглося більше і відомості, подані в них, також знайдуть свого адресата. Ось що доніс до нас повстанський літописець початку 50х років минулого століття:

1. «Гнатко», «Анатолій» – Братунь Микола, 1928 р. н., с. Смиків, рн Горохів, обл. Волинська. В підпіллі з 1947 року, кандидат в члени ОУН, бойовик. Загинув 26.06.1950 р. в с. Жашковичі, рн Іваничі, обл. Волинська. Окружений по доказі сексота, відступав, ранений крикнув «Слава Україні – гину за Україну!» і застрелився. Тіло забрали в Іваничі.

2. «Корнієнко», «Григор» – Генсецький Олександр, 1931 р. н., с. Смиків, рн Горохів, обл. Волинська. Від 1947 року юнак ОУН, в підпіллі з травня 1950 р., кандидат в члени ОУН, бойовик. Загинув приблизно 15.10. 1950 р. біля с. Стрільче під Печихвістським лісом, закатований більшовиками; ранений застрелився, а підпільника «Марка»«Антона» раненого забрали більшовики. Тоді ж загинув підрайонний провідник Архип Бойчук («Ворон», «Харитон», 1924 р. н., с. Завидів, рн Іваничі, обл. Волинська).

3. «Славко», «Осип» – Магера Олесь Савович, 1930 р. н., с. Смиків, рн Горохів, обл. Волинська. Юнак ОУН з 1949 р., в підпіллі з 1950 р., кандидат в члени ОУН, працівник «техзвена» окружного осередку пропаганди. Загинув 25.08.1950 р. в с. Довгів, рн Берестечко, обл. Волинська із заступником керівника «техзвена» Миколою Горбовим («Барвінок», «Клим», 1923 р.н., с. Бокійма, рн Демидівка, обл. Рівненська). Застукані в криївці по доказу сексота звели бій і знищивши все, навіть взуття, пострілялись. Разом загинув господар Ігор Колтун. Тіла забрали в Горохів.
4. «Вітовський», «Охрім», «Чуйкевич» – Назар Осип – Гаврилюк Степан, 1923 р. н., с. Спасів, рн Сокаль, обл. Львівська. В ОУН від 1940 року, в підпіллі з 1944 р., член ОУН. Виконуючий обов’язки районного провідника. Загинув в другій половині жовтня 1950 р. в с. Марковичі, рн Горохів.

Застукані в криївці (привів «Марко»«Антон», зловлений живим), бились і пострілялись. Інші полеглі – бойовики Макар Пушкарський («Микола», «Кирило», 1924 р. н., с. Деречин, район Іваничі, обл. Волинська) і Євген Полюх («Мирон», «Кожум’яка», 1929 р.н., с. Сільце, рн Горохів, обл. Волинська). Тіла забрали в Горохів.

Володимир МОРОЗ

About Адміністрація порталу

x

Check Also

В Червонограді відбулася зустріч із багаторічним політв’язнем совєцьких тюрем Ольгою Ільків

30 жовтня в актовому залі храму ...