Home / Згадаємо, як це було / Iмена воїнів УПА живуть в наших серцях

Iмена воїнів УПА живуть в наших серцях

У газеті «Голос з-над Бугу» (№16 за 1925 квітня 2012 р.) надрукована стаття Оксани Товарянської «Добре ім’я – найкраще багатство». Пані Оксана пише про те, що ніхто не цікавиться тими людьми, які ціною свого життя виборювали незалежність України. А їх чимало знає і шанує наша земля. Мушу сказати, що такими людьми таки хтось цікавиться. Можливо, п. Оксана не знала, що педагогічний колектив та учні Савчинської ЗШ ІІІІ ст. провели значну пошукову роботу про видатних людей, уродженців сіл Савчин та Гута, діячів освіти, членів ОУН та воїнів УПА. Започаткована ця робота ще Ольгою Семенівною Стасевич, директором школи з багаторічним стажем. Вона була її рушієм. Під час цієї пошукової роботи були і зустрічі з родичами тих людей, які відійшли у вічність (синами В. М. Дишканта, П. І. Мигаля та П. В. Лагоди), з очевидцем подій 1946 року у Шмітківській криївці В. Л. Михальчуком, якого за документами вважали загиблим у тій криївці, а насправді чоловік вижив і проживає дотепер у м. Червоноград. Була і пошукова робота з архівними матеріалами у Львівському архіві, переписка з школою села Великі Бірки Тернопільської області щодо пошуку разом з сім’єю могили загиблого на Тернопільській землі, але вихідця з села Шмітків, Павла Мигаля. Колишній директор школи О. Стасевич вела переписку з вчителемкраєзнавцем з м. Рогатин М. Воробцем про директора приватної семикласової школи «Рідна школа», вихідця з села Мошків (тепер Гута) М. М. Водоноса. Результат – видана за спонсорські та вчительські кошти у 2009 році в Сокальській друкарні брошуракнижка «Наші славні герої», де весь зібраний матеріал про таких людей. Там згадується ім’я Михайла Дишканта, про якого пише п. Оксана. Його ім’я згадується також в архівних матеріалах. На початку 90х років педколектив запрошував його до школи. М. Дишкант допомагав в оформленні новозбудованої школи, розповідав учням про своє життя, навчав їх виготовляти вироби з лози, плести тини. Так що ми і про нього не забули.

До речі, «Книга пам’яті» про людей з Сокальщини, загиблих і репресованих учасників національновизвольних змагань, вже видана видавництвом «Край» у 2010 році: про жителів с. Савчин публікації на стор. 363, про жителів с. Гута – на стор. 225.

Щорічно біля криївки проводяться зустрічі з воїнами УПА та їхніми прихильниками. В школі з учнями надалі ведеться пошукова робота по вивченню історії цих двох сіл, використовуючи в тому числі всесвітню мережу Інтернет. A також кожного року, під час відзначення 14 жовтня створення УПА, згадуються всі герої, які боролися за незалежність нашої держави. 29 квітня цього року відбулося святкування – спогад біля криївки у Шмітківському лісі. 2012ий оголошено роком УПА, тому організованo заходи з відзначення подій тих років.

В Савчинській школі зібрано багато історичних та цінних матеріалів, є ідея створення музею, але немає приміщення, щоб їх там розмістити для загального доступу населення. Мріємо, що це буде сільський музей, щоб кожен, хто цікавиться історією рідного села, міг прочитати і побачити ці історичні джерела. А також сподіваємося, що знайдуться небайдужі люди, які допоможуть вирішити проблему з приміщенням для нашого музею.

Марія НЕМЕЦЬ, вчитель історії Савчинської ЗШ.

Загрузка...

About Адміністрація порталу

x

Check Also

27 вересня народився найтаємничіший генерал УПА

27 вересня народився Микола Арсенич-Березовський (псевдо ...