В Народному домі с. Равщина відбувся концерт, присвячений Тарасові Григоровичу Шевченку під назвою "То була дивовижна зоря…" Свято почалося з вшанування пам'яті Героїв Небесної сотні і всіх, хто загинув за волю України. Коли звучала пісня "Тече кача по Тисині", зал застиг у скорботі.
"… Встань, Тарасе,
Встань, Шевченко,
Тобі гаразд буде,
Тебе наша Україна
Величати буде…"
Ці слова та вся поезія великого Кобзаря підтримували Марію Курач, якій 90 років, 35 з яких вона була на засланні і в тюрмах Сибіру. Ось у кого нам треба вчитися патріотизму. "Молитва і Шевченко то були наша сила, пригадує літня жінка. Разом із сльозами переплітаються спогади: "Везли на Сибір чорними вужами, а народ наш плакав дрібними сльозами…"
На сцені також відбулася інсценізація, де матір, тримаючи на руках дитину, просила у Богородиці:
"Дай йому волю, дай йому долю,
Дай тієї благодати, що я не можу дати…"
Слова написані близько 200 років тому, а такі актуальні сьогодні. Плаче, бідує наша Україна на своїй землі. У вірші "Сон" у виконанні Марії Василів ми побачили матір, яка мріє про добру долю своїй дитині. Це виражені мрії самого Тараса. Не судилося йому бути одруженим, весь вік прожив у самоті "без ради і доброї поради". Далі на сцені звучали пісні "Віє вітер", "Реве та стогне Дніпр широкий", "Думи мої, думи", "Чуєш, брате мій". Усі пісні лунали у виконанні ансамблю "Галичаночка" у складі Є. Гарасимчук, В. Сташкевич, Б. Сташкевич, М. Коханчук, І. Добрянський, В. Добрянський, Л. Когут, М. Рибак, О. Футиш.
На святі також побував учасник АТО Богдан Смолинець, який зараз повернувся на схід і далі захищає Батьківщину. Його, воїна Національної гвардії України, 93 механізованої бригади тепло зустрічали односельчани. Леся Мисик закликала:
"Моліться, люди, всі до Бога,
Моліться за своїх дітей,
Моліться за чужого сина,
Щоб Вас колись потішив свій…"
Правда, він нам не є чужим, бо нашу землю береже, родини, село і всю Україну. Односельчани подарували йому Український прапор, з надією, що на далекому сході стяг його зігріє і розрадить у важкі хвилини. Ми, равщинці, пишаємося Богданом, молимося за нього і дякуємо. Воїн розповів, що вони сумлінно дотримуються Мінських угод, їхня рота знаходиться біля Авдіївки. А ось сепаратисти нехтують домовленостями. Місцеві жителі є різні, одні приходять дякують, інші ж відверто ненавидять. Богдан наголосив: "Я не герой, герої ви прості люди, що підтримують бійців АТО". Простий, небагатослівний хлопецьтрудяга, він наш Герой.
Дякую всім матерям, чиї сини в зоні АТО, за патріотичне виховання, особливо нашим односельчанам В. Смолинець та Г. Старошкевич, а також Василю Стефановичу, воїну Збройних сил України, який вже також рік як у складі 24 механізованої бригади несе службу в зоні АТО. Слова подяки звучали з уст ведучих Ірини Литвинчук та Орислави Звадюк.
На святі також побував місцевий священик, настоятель храму Успіння Пресвятої Богородиці о. Ярослав Збитковський, який завжди є учасником всіх заходів у селі.
Равщинці, сповнені патріотизму і віри у краще майбутнє повертались додому.
Володимир МИСАК, завідувач Народного дому.
