Військовослужбовиця з позивним «Хазяйка» працювала перекладачем науково-медичної літератури в Італії. Велика війна застала її у відпустці в Україні.
«Коли зранку 24 лютого розпочалися обстріли, мене розбудила дзвінком дочка, яка живе в Харкові з фразою: «Мамо, нас бомблять». Я зрозуміла, що не можу повернутися в Італію, наче нічого не трапилося, наче нічого не відбувається. На наступний день я прийшла у військкомат, мене взяли на облік, а 26 лютого я вже була в батальйоні тероборони», – розповіла «Хазяйка».
У жінки вища медична освіта, тому на фронті вона рятує наших поранених бійців. До медичного пункту 103-ї бригади привозять військових з різних бригад.
«На постійні обстріли уже не звертаю уваги. Я знаю, що маю виконати свою роботу, так само це знають мої підлеглі. Звісно є втома, вигорання, хочеться додому. Але це лише в один день, але на наступний розумію, що я повинна це зробити», – зазначила бойовий медик.
Капітан медичної служби нещодавно отримала відзнаку Міністерства оборони України — нагрудний знак «За зразкову службу».
«Найдорожче, що є в людини – це свобода. Це, мабуть, єдине, заради чого можна чимось пожертвувати. Настав момент, коли вирішується доля країни: або ми залишаємося вільною державою, або ні. От і все!», – додала вона.
