24-рiчний червоноградець Василь Деркач, журналiст, працював на шахтi "Степова", випускав газету "Гiрничий Вiсник". Окрiм факультету журналiстики ЛНУ iм. Ів. Франка, закiнчив Червоноградський гiрничо-економiчний коледж. Здiбностi має не лише до газетярської справи, добре розумiється в гiрничій справі, може вiдремонтувати автомобiль й iншу технiку, орiєнтується в новiтнiх комп`ютерних технологiях. Звичайний український хлопець.
Справжнiм випробуванням для нього, як i для багатьох iнших, стало перебування у зонi бойових дiй на cходi України. Василь, за армiйським скеруванням десантник, зважаючи на тi завдання, що їх виконував, не мiг афiшувати своє мiсцезнаходження. Хiба що мамi, Аннi Володимирiвнi, телеграфним текстом: "Живий. Все добре". Коли перебував у вiйськовому госпiталi у Львовi, Анну Володимирiвну пiдтримувала наречена Василя Оксана.
"Вона щира у спiлкуваннi, вiдверта i проста, – зiзнається Василь. – З нею менi затишно, я почуваюся самим собою". Їх стосунки розвивались кiлька років i визрiли настiльки, що Василь вирiшив зiзнатись у коханнi. Оригiнально, незвично, у Львові, на площi Ринок Василь Деркач попросив руки своєї дiвчини Оксани.
"Молодець! Заради коханої таке видовище зробив!", – не стримували емоцiй перехожi, здебiльшого молодi люди, які захоплено вітали наречених оплесками. Усi трамваї зупинились i чекали, поки вона скаже "так". Вчинок Василя вразив усіх.
Зараз люди стали особливо чутливими до справжніх емоцій. А для дівчат при знайомстві з хлопцями важливим є питання "Чи служив ти у війську?" Тому що лише справжнi чоловіки здатні на справжні вчинки і у час тяжких випробувань, і в щоденному житті.
За матеріалами Львівського обласного військового комісаріату.
