Щоденно о 9 годині вшановуємо хвилиною мовчання світлу памʼять усіх, хто загинув за Україну через російську агресію.
🕯️ Роман Шаюк
Львів’янин.
Після завершення навчання працював спершу у сфері надання послуг з охорони власності, а згодом – у рекламі.
Із початком повномасштабного вторгнення проходив військову службу у складі 233-го центру підготовки підрозділів Сухопутних військ. Пізніше боронив державу у складі 53 окрема механізована бригада імені князя Володимира Мономаха та 61-ї окремої механізованої Степової бригади. Виконував бойові завдання на східному напрямку.
🕯️ Роман Гомзяк
Родом із Самбора. Був молодшим сержантом, командиром гармати самохідного артилерійського взводу військової частини А0284.
Загинув 30 травня у Чугуєвському районі Харківської області.
🕯️ Роман Сорока
Уродженець села Вороняки Золочівського району. Був солдатом. Призваний на військову службу 1 березня 2022 року.
У мирному житті був професійним футболістом, грав за тернопільську Ниву, з командою виступав у Вищій лізі України.
Загинув під час виконання бойового завдання у прикордонному районі Харківської області 27 травня 2024 року. Йому було 46 років.
🕯️Також Львівщина прощалася із бойовою медикинею, медійницею, громадською діячкою Іриною Цибух («Чека»).
Народилась у Львові, вивчала журналістику у Львівській політехніці, з 2017 року приєдналась до команди телекомпанії «Суспільного». Там працювала над реформою Суспільного мовлення, готувала міжрегіональні спецефіри, знімала документальні фільми, очолювала регіональні філії суспільного мовника у різних областях.
Ірина завжди мала активну патріотичну та громадянську позиції. З 2015-го займалася волонтерською діяльністю. Навчалася медицини у медичного загону спецпризначення Головний-Провід Білі Берети є та в американських медиків, де отримала базові навички. Більш ґрунтовну практику здобула в «Госпітальєрах».
24 лютого 2022, аби рятувати та захищати, перервала навчання та повернулась до лав добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри», як бойова медикиня, а згодом очолила 5-й екіпаж. Вона брала участь в операціях з оборони Київщини, Донецької області — від Вугледара до Лиману, Авдіївки, Мар’їнки, Бахмута, працювала в Серебрянському лісі та на Харківському напрямку.
У листопаді 2023-го отримала відзнаку від Президента України – орден «За заслуги» III ступеня. У березні 2024 Ірина Цибух стала лауреаткою премії «УП 100. Сила жінок».
Загинула 29 травня 2024 року на Харківському напрямку під час виконання бойового завдання.
Вічна памʼять усім полеглим захисникам🙏