Військовослужбовець і колишній депутат Трускавецької міської ради Павло Швець удостоєний державної відзнаки Міністерства оборони України «Хрест Пошани». Про це стало відомо з наказу Міністра оборони України Михайла Федорова № 629 від 12 червня 2026 року, яким Швеця Павла Костянтиновича нагороджено за службу та особистий внесок у оборону держави.
Павло Швець майже десять років перебуває у строю: спочатку брав участь в АТО, а згодом продовжив службу під час повномасштабної війни. У 2017 році він залишив добре оплачувану роботу за кордоном і повернувся, щоб стати на захист України, своєї родини та Трускавецької громади.
Як головний сержант, навесні 2025 року він проходив злагодження на танковому полігоні біля одного з українських міст, де проявив ініціативу в організації служби. Наприкінці весни добровільно погодився виїхати в район бойових дій у Донецькій області для несення служби на укріплених позиціях. Попри передбачену ротацію кожні два тижні, Швець виявив бажання залишатися на позиціях без заміни та виконував бойові завдання до 6 жовтня 2025 року.
Того ж року Павла відрядили до танкового батальйону для охорони та прикриття важкої техніки і участі в бойових діях. Після прибуття на одну з позицій, де перебувало 10 бійців взводу, він як старший організував маскування, забезпечення технічною водою, облаштування лазні, упорядкування бліндажів і розселення особового складу. Також налагодив систему чергувань і комунікацій, що допомогло запобігти масштабним пожежам та зберегти бойову техніку й життя військових.
З власної ініціативи Павло Швець брав участь у рекогносцируванні території між кількома населеними пунктами для облаштування опорних і спостережних пунктів. Після їх створення він добровільно ніс службу на одній із позицій протягом двох місяців без зміни, аж до поранення, після якого був евакуйований на лікування.
Під час командування на позиціях головний сержант подбав про забезпечення підрозділу інверторними генераторами, акумуляторними блоками живлення та інтернет-зв’язком. Коли логістика була ускладнена, він разом з обраним бійцем щодня пішки діставався визначених місць, щоб привезти провізію та провести ротацію особового складу. Під час таких виходів неодноразово доставляв до танкового батальйону трофейні справні БПЛА, інші технічні засоби та стрілецьку зброю. На позиціях Павло мав позивний «Старий Рекс».
За час служби на опорних і спостережних пунктах підрозділ, у якому служив Швець, ліквідовував ворожі сили, вилучав дані противника та передавав їх для подальшого вивчення. Сам Павло брав у цих діях активну участь.
У розмові Павло Швець небагатослівний і наголошує, що відзнаку присвячує світлій пам’яті Ірини Фаріон (1964–2024), з якою колись разом працював у партії «Свобода», а також покійному воїну з Трускавця Андрію Нароєнку (1966–2025). Він також згадує, як важливо для нього залишатися вірним своїм переконанням і традиціям.
«Ми — хлопці з Бандерштадту, ходимо до церкви, шануємо батьків, Ніхто так, як ми, не вміє фест гуляти, поки сурми не заграли, барабан не забив…» — Павло Швець пояснює свій вибір іти на війну словами пісні «Братів Гадюкіних».
У Трускавці Павла Швеця добре знають не лише як депутата попереднього скликання міської ради, а й як фахівця та майстра своєї справи. У мирний час його кузня користувалася великим попитом, а самого Павла вважають одним із найкращих ковалів у Трускавці та околицях.
Нині, окрім служби в Збройних силах України, Павло разом із дружиною Юлією займається волонтерською діяльністю. Зокрема, через Волонтерську ініціативу «Клініка Стоматології Тараса Лужецького» на передову передають автомобілі для підрозділів, що воюють на найгарячіших ділянках фронту.
Павло Швець відомий також своєю відданістю родині: він підтримує дружину та синів Якова і Георгія, пишається їхніми успіхами у навчанні та спорті. Водночас свою бойову відзнаку він присвячує тим, хто віддав життя за Україну.
Громада Трускавця вітає Павла Швеця з отриманням високої відзнаки Міністерства оборони України «Хрест Пошани» та бажає йому здоров’я, Божої опіки й якнайшвидшого повернення додому після перемоги України.