Зупинилися серця двох Героїв із Сокальщини: Вадим Рудниченко з Поториці та Богдан Плахтина із Сокаля померли у військовому госпіталі
У День Державного Прапора Україна втратила ще двох мужніх захисників із Сокальщини — Вадима Рудниченка із села Поториця та Богдана Плахтину з міста Сокаль. Обидва воїни померли у військовому госпіталі після тривалої служби на передовій.
Вадим Рудниченко: життя, віддане Батьківщині
56-річний Вадим Леонідович Рудниченко народився 8 жовтня 1969 року в Молдові. Його дитинство та юність минули саме там. У 1994 році він одружився з дружиною Оленою, з якою виховав двох синів — Юрія та Олександра. Понад усе життя працював водієм-далекобійником, був люблячим чоловіком і турботливим батьком.
З початком широкомасштабного вторгнення Росії Вадим без роздумів залишив роботу за кордоном та вступив до лав добровольців. Протягом трьох з половиною років він гідно служив Україні як сапер, виконуючи небезпечні завдання в гарячих точках — Запорізькій, Миколаївській, Донецькій, Харківській, Херсонській, Сумській та Чернігівській областях.
Він був учасником бойових дій, неодноразово нагороджений:
-
у 2023 році — відзнакою «За розмінування»;
-
у 2024 році — Хрестом Державної спеціальної служби транспорту від Міністерства оборони України.
Його серце перестало битися 21 серпня 2025 року у військовому госпіталі на Чернігівщині. Три дні медики боролися за його життя, але не змогли врятувати Героя.
Вадим залишив після себе дружину Олену, синів Юрія й Олександра з родинами, матір Марію та сестру Олену. Його самовідданість, щирість і любов до України залишаться в пам’яті назавжди.
Богдан Плахтина: вірний друг і воїн
Того ж дня ще одна трагедія сколихнула Сокальщину — у госпіталі зупинилося серце 39-річного Богдана Плахтини, уродженця Сокаля, який народився 17 березня 1986 року.
Богдан навчався у Сокальській школі №2. Його згадують як доброго, відкритого та надійного друга, людину, на яку завжди можна було покластися.
Із початком повномасштабного вторгнення він вступив до лав Збройних Сил України, служив у 58-й бригаді військової частини А-1376 на Харківському напрямку. Був справжнім побратимом для своїх товаришів.
У Богдана залишилися дружина, донька, мама, брат і дві тітки. Його смерть — це ще одна тяжка втрата для всієї громади.
Висловлюємо глибокі співчуття родинам полеглих Героїв. Україна втратила справжніх синів, мужніх, чесних і відданих. Їхня пам’ять житиме вічно.
🕯️ Вічна пам’ять Героям.