Головна / Цікаво знати / 20 лютого у Сокалі відбулися заходи з нагоди відзначення Дня Героїв Небесної Сотні

20 лютого у Сокалі відбулися заходи з нагоди відзначення Дня Героїв Небесної Сотні

Віче розпочалося, як і рік тому, з многоголосого «Ще не вмерла Україна». Священнослужителі всіх конфесій та храмів міста промовили молитву за Україну славної пам’яті патріарха Андрея Шептицького. 

Ведучий – громадський активіст, журналіст ТРК «Сокаль» Олександр Новацький пригадав криваві події 1821 лютого минулого року в Києві на Майдані, під час яких загинули сотні людей. Раз у раз він наголошував на слові «пам’ятаємо». Бо хіба можна забути ці звірства над студентами та літніми людьми, які вийшли на мирний протест? У душі ще кровоточать рани та не висохли сльози у матерів, дружин, друзів та рідних за вбитими. Вони увійшли в Небесну Сотню, і нині з неба дивляться на нас. Їм скандували: «Герої не вмирають!» 

Голова Сокальської районної ради Ігор Дацюк пригадав, як 22 листопада 2013 р. депутати районної ради вийшли до пам’ятника Т. Г. Шевченку висловити протест тодішній владі щодо відмови підписання угоди про вступ до Європейського Союзу. В містах та селах України розпочалися масштабні акції протесту проти злочинного режиму Януковича. Щотижня тут збиралися люди, підтримували один одного, організовували поїздки до Києва, збирали кошти на підтримку учасників Майдану. «Пам’ятаємо події в ніч з 29 на 30 листопада, велелюдний мітинг у Сокалі 1 грудня, мільйонний мітинг на майдані Незалежності в Києві. Пам’ятаємо й 18 лютого минулого року, коли почався розстріл українців. Тоді 6 сокальчан – членів «10 сотні Сокальської самооборони» були поранені. Пам’ятаємо всіх Героїв Небесної Сотні – наших героїв, яких ми нині вшановуємо. Пам’ятаємо й початок агресії в Криму, початок українськоросійської війни та наших п’ятьох загиблих сокальчан, і тисячі українців, які поклали свої голови за те, щоб наша Україна була незалежна і процвітала…» 

 Рік тому, 21 лютого, на Євромайдані сотні учасників акції були поранені. Їм, ризикуючи власним життям, надавали медичну допомогу під кулями снайперів лікаріволонтери. Організував цю медичну службу вихідець з Сокальщини, народний депутат України Олег Мусій, який був серед сокальчан на мітингу. «Сьогоднішній день – це день вшанування Героїв Небесної Сотні. Спогади про нього крають нашу свідомість і наше серце надвоє. Ми всі розуміємо, що кращі сини України – Небесна Сотня – пішли з життя в більшості молодими. Саме цей день, 20 лютого, був найстрашнішим – день вбивства людей, які з дерев’яними щитами, беззбройні, йшли проти цієї кривавої тоталітарної януковицькомосковської хунти. З 9 до 15 години було вбито 50 осіб. На жаль, медичній службі не вдалося врятувати їх, бо в них були поранення в серце, голову, шию, життєво важливі органи, від яких людина помирає одразу. Ще 30 були тяжкопоранені, які потім пішли з життя. Нині всі вони – символ української звитяги, символ того, що для понад сотні людей ціна власного життя була ніщо порівняно зі свободою, волею та долею майбутньої України. «Герої не вмирають!», – так скандував майдан Незалежності, коли прощався з ними. Так говоримо ми зараз, згадуючи їх сьогодні. Вони ніколи не вмруть в наших серцях, доки ми їх пам’ятатимемо і приходитимемо на віче в кожному населеному пункті. Вони стали прикладом звитяги та мужності для майбутніх поколінь. Хочу вклонитися кожному з вас. Адже знаю, що сокальська земля, Галичина народила велику кількість героїв. Вона продовжує зараз виряджати своїх синів. Нині герої вимушені віддавати свої життя, щоб продовжити те, заради чого полягла Небесна Сотня. Зараз вони гинуть на сході України. Наш святий обов’язок пам’ятати їх, допомагати їм, їхнім сім’ям та діткам. Виховувати на їхньому подвигу майбутнє нашої України…», – сказав Олег Мусій.
Народний депутат подякував присутнім за пам'ять про ці жахливі дні, усім, хто ділився останньою копійкою, аби допомогти майданівцям, а нині – українській армії. Депутат Сокальської міської ради Юрій Товарянський акцентував увагу на тому, що на Євромайдані віддали своє життя сотні людей, а його цінності так і не реалізувалися в життя. І далі гинуть люди на сході. 

Голова обласної організації «Сокіл», член виконкому Сокальської міської ради Богдан Федун та заступник Сокальського міського голови Вадим Кондратюк зазначили, що на Майдані було важче та страшніше, ніж на війні, бо, виходячи за його межі, кожен ризикував життям. Тут тебе могли посадити, катувати, вбити…

Скільки молодих хлопців та чоловіків потім знайшли в лісах чи у Дніпрі… І це дуже страшно. Було дуже складно, але вони твердо вірили, що все закінчиться перемогою. Втім, вона далася дорогою ціною – смертю сотень людей. Нині Україна переживає дуже складні часи через події на сході держави. Але потрібно усвідомити, що ніхто, крім нас, не захистить Батьківщину. В. Кондратюк подякував від активістів Майдану та учасників АТО сокальцям та волонтерам за допомогу, підтримку та молитви. 

Багаторічний політичний в’язень Марія Петрощук-Кушпета зазначила, що кожен з нас має бути патріотом своєї держави і боронити її, бо нині Україна в вогні. Адже ворог топче нашу землю й хоче знищити нас. Закликав пам’ятати Героїв Небесної Сотні та героїв, які загинули на сході, й голова РДА Олег Кожушко та запропонував вшанувати хвилиною мовчання пам'ять загиблих в АТО Віктора Сивака, Ігоря Білика, Валентина Прихода, Романа Лагна, Андрія Костенецького. 

«Найвищою пам’яттю про полеглих стане будівництво Української Соборної Держави, про яку вони мріяли, за яку боролися й віддали найдорожче, що є в кожної людини, життя. І нині нам потрібно об’єднатися, відкинути всі особисті амбіції, бо лише в єдності ми можемо перемогти ворога», – наголосив він. 

Після цього очільники влади поклали вінки до стіни Героїв Небесної Сотні, а священики різних конфесій в пам’ять за загиблими борцями, що віддали свої життя за свободу і незалежність України, відправили панахиду. 

Діти, молодь, люди старшого віку поклали квіти та запалили лампадки. Молитви звучали поособливому, оскільки, окрім Небесної Сотні, священики молилися за душі загиблих військових у зоні АТО. Опісля до учасників вічереквієму з духовним словом звернувся настоятель храму святих апостолів Петра і Павла м. Сокаль, протоієрей, отець Ярослав Кащук. Він закликав бути християнами та патріотами України, жити згідно з заповідями Божими. Нині кожен має запитати себе: «Що зробив для слави Божої, для держави, для народу?»

Опісля учасники віча пам’яті пішли до Народного дому, де відбувся вечірреквієм: «Майдан – символ нескореності». Його розпочав декан Сокальського деканату отець Петро Звір. Він наголосив, що ми своєю особливою молитвою згадуємо усіх тих, хто віддав життя за незалежність нашої держави, за майбутнє дітей. І беремо на себе певний обов’язок, щоб їхня смерть не була марною. Тому від кожної людини залежить наше майбутнє, майбутнє наших дітей та внуків. Нехай пам'ять про тих, хто віддав своє життя за незалежність України, і хто віддає сьогодні, підкріплюється нашою молитвою, нашою жертовністю і старанням, щоб вберегти й примножити все те, за що вони віддали життя.

Опісля до присутніх звернувся священик Червоноградської військової частини о. Андрій Копчак: «Минув рік, коли ми всі збиралися на майданах у Києві та в Сокалі. Кожного разу віче починалося з молитви. Ми йшли під Верховну Раду з надією, що нас почує влада. Я поїхав на Майдан не як священик, а як громадянин України, який би хотів кращого життя для дітей, для своєї сім’ї, для кожного з нас. Стояв там, відчув також і кийки «Беркута», і їхнє взуття. Та Господь мене сподобив, щоб вернувся додому. Бажання жити було велике. В той момент, коли бив «Беркут», то молився. Пізніше, коли прийшов на Майдан, переодягнувся з військової форми, відчув захист Господа ще більший. Сьогодні я звертаюся до вас, шановна громадо: моліться. Моліться за всіх: за своїх дітей, за внуків, за синів, за своїх чоловіків. Багато людей, які обстоюють наші позиції сьогодні на сході, очікують від вас цього. Об’єднуйтеся в храмах до спільної молитви. Моліться за мир і спокій».

На сцені був стенд, на якому увічнено світлини всіх загиблих у протистояннях на Майдані. 

Герої не вмирають! Вони живуть вічно в нашій пам'яті, в наших серцях, в наших піснях. Це намагалися передати під час вечорареквієму учасники заходу. Щемливо звучала музика, кожне слово ранило душу… Художні номери перепліталися зі словами ведучих Галини Зджанської та Романа Шевченка. Здавалося, що говорило зранене серце матері, – такою є нині наша Україна. Захід розпочав виступ хору хлопчиків та юнаків школи мистецтв імені Віктора Матюка під керівництвом Лесі Капелусь. А далі звучали патріотичні пісні та вірші, присвячені майданівцям і бійцям АТО. Присутні мали змогу подивитися трансляцію фільму про події на Майдані та про наших героївземляків, які загинули в АТО. Звучала жалібна музика. На очі набігали сльози… Скільки матерів відтепер не скидатимуть чорної хустини з голови… Імпровізована сценка на вірш Оксани МаксимишинКорабель «Мамо, не плач, я повернусь весною», який декламував Василь Пасічник… Тетяна Ничай та Василь Пасічник виконали авторські пісні, присвячені Героям Небесної Сотні. Впродовж вечора лунали пісенні твори: «Над землею тумани», «Сива зозуленька», «Мамина світлиця», «Сльоза на рушничку», «Балада про Україну», «Ти повернись», «Повертайся живим» та інші. Їх виконували учасники художньої самодіяльності районного Народного дому, викладач школи мистецтв Тетяна Гнатюк, народний ансамбль «Гармонія душі», під керівництвом Галини Микитюк, Тамара Дубенчук, дует школи мистецтв ім. Віктора Матюка у складі Лесі Капелусь та учениці Анастасії Курач, Ольга Шевчук, Оксана Шпатух. На вечоріреквіємі також відбулася прем’єра пісні Лесі Горової «Нашим героям», яку виконала Анна Михайлюк. Усі учасники співали так, наче хотіли передати у пісні весь біль та сум, який пережили за цей нелегкий рік. Адже дорога ціна перемоги – заплатили за неї життям сотні людей. І далі гинуть українські солдати на сході, захищаючи незалежність України. 

За останній рік стали знайомими для кожного з нас мелодія та слова пісніреквієму загиблим героям Майдану «Пливе кача», від якої мимоволі на очі набігають сльози та відчуваєш біль втрати. Її виконав народний ансамбль «Гармонія душі». Опісля запалили лампадки пам’яті. Вечір-реквієм закінчився славнем. 

Любов ПУЗИЧ.

Фото автора.  

 

 

     

Голос Сокальщини на GoogleNews

Залишити відповідь

Ваша поштова адреса не опублікується. Необхідні поля позначено *

*

2 × four =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

закрити

Ми виявили що ви користуєтеся Ad Blocker!

Для того щоб ми були незалежними потрібно так мало - відображати рекламу!