Минулої неділі до пам'ятника Тарасові Шевченку в Сокалі на віче-протест масово прийшли сокальчани, парафіяни з хоругвами з церкви св. ап. Петра і Павла. Спільно помолилися і заспівали Гімн України.
– Боже, нам єдність подай! Адже єдність і свобода скріплені любов"ю до Бога і до людей, щоб ближньому було краще, як мені. Ось взірець держави України. І саме за цей взірець люди стоять, вони вийшли по всіх майданах України. Бо мрія молоді, старшого покоління, мрія єдності була потоптана людською негідністю. Мрію свободи слова і всього вираження, і любов потоптали. І тому люд України вийшов на спротив проти того насилля і беззаконня, – промовив о. Ярослав Кащук. – Ми деколи самі в цьому винуваті. Бо як приходять вибори, то завжди на них йде багато людей. Але є грецьке слово, яке в християнстві називається "аріст", тобто найкращий. Саме він повинен бути вибраний для провідника народу. Але чи ми маємо аристократів духу віри? Немає! І тому кожен народ, згідно з християнським вченням, що вибирає – те має, і гідний того, який його моральний та духовний рівень. І, слава Богу, що у нас у ці дні моральність і духовність підносяться, вони ще не вбиті. І за це треба молитися, щоб духовність збільшувалася у нашого народу по всіх наших містах і селах, по всіх майданах, зокрема, в Києві.
Недавно ми пом’янули жертв Голодомору. І обурюємося: як то так, у 1932-33 роках, людей гнобили. Повторюється те саме. У наших серцях ще не видушений сталінізм. І методи його є нині в гарячих головах можновладців: "Не дайте Західній Україні, припиніть фінансові потоки, і з голоду помруть…" Голодом хочуть задушити: "На колінах приповзуть і покаються". Це диявольська думка. Недавно студенти і викладачі львівських “вузів” прибули з Києва, де були тиждень, і питають: "Що далі?" І відповідають: "Треба їхати знову!" Треба їхати і стояти у молитовному мовчанні, щоб геноцид не повторився, сталінський геноцид. Стояти молитовно, мирно… Молитися за національну ідею, по-христинськи, по-європейськи. Бо якщо застигнуть наш дух і духовність, і буде тридцять третій, тоді будуть переслідування, геноцид, знущання. І тому треба молитися, і стояти в молитовному мовчанні. Нехай Господь Бог відверне всі загрози від України.
Настоятель катедрального храму св. ап. Петра і Павла м. Сокаль Ярослав Кащук зачитав Звернення Блаженнішого Святослава з закликом до безперервної молитви за мир і кращу долю України.
Керівник районного Штабу національного спротиву, голова районної ради Ігор Дацюк сказав:
– “Було нам важко, і було нам зле, і західно, і східно, було безвихідно, але ніколи нам не було негідно”. Слова видатної поетеси Ліни Костенко в ці дні ще раз підтверджує український народ, який вийшов на майдани по всій державі через власну гідність, аби сказати "Ні!" тій системі, аби сказати тверде і рішуче своє слово, що більше так жити не можна. І не підписані Угоди з Єросоюзом – це був спалах людського незадоволення, спалах протесту українців проти чинної центральної влади, яка дбає виключно за свої інтереси. Сьогодні у Києві проходить Марш мільйонів, аби сказати про відставку президента, уряду, аби зробити так, щоб змінити цю країну, аби змінити систему влади, щоб вона працювала для людей, а не для купки олігархів і можновладців, щоб люди жили гідно, щоб було майбутнє в наших дітей, онуків. Ми пережили багато в минулому столітті. Українська нація показала, що ми не білоруси чи росіяни, і нас уже змінити не можна, і ми не будемо стояти тихо. Ми будем боротися до кінця, аби змінити на краще нашу рідну Україну. Дякую нашим людям за підтримку Майдану у Києві. Зібрано більше дев’яносто тисяч гривень на підтримку Єромайдану, на підтримку нашої української справи… На Майдані у столиці є палатка від нашого району (координатор Володимир Гнідець).
Ми повинні не зневіритися, бути твердими, стояти до кінця, їхати до Києва. Адже ця центральна влада сподівається тільки на те, що нам набридне і ми розійдемося, і вона правитиме далі. Цього допустити не можна. Мусимо стояти рішуче, твердо, відстоювати свої права.
Войславчанки Лідія Гій-Шишка з дочкою Іванкою заспівали пісню "Балада про дві скрипки"….
Далі ведучий Олександр Тимчук надав слово голованому редактору газети "Голос з-над Бугу" Василеві Сорочуку (поділився враженнями під час перебування на Євромайдані), депутату Сокальської міської ради Юрію Товарянському (п’ятнадцятий день Майдану. Україна плаче, плаче, як колись, плаче за свої гріхи. Хто згрішив і за що – нехай спитає себе кожен. Хто і яку провину в собі відчуває: чого не доробив? За що нам така кара? За що калічать дітей?), помічнику народного депутата України С. Курпіля Олегові Кожушку (наша боротьба буде важкою і виснажливою, не треба надіятися на легку перемогу. У цій боротьбі нам потрібна холодна голова, стальні нерви, залізна дисципліна. Ці слова були лозунгом дій славної УПА. Вони не взяті просто так, ми несемо їх через віки. І впевнений, що тільки спільно, об’єднавшись проти купки бандитів, забезпечимо перемогу в нашій Україні і подальше просування до європейської цивілізації. Наш лозунг має бути "Разом – і до кінця". Зачитав пункти, які повинна зробити наша народна влада на місцях: приймати рішення про недовіру голові місцевої державної адміністрації, у зв’язку з політичною ситуацією в країні, і створити виконавчі комітети, яким надати виконавчі повноваження до призначення нових керівників держадміністрацій, які будуть підтримані радою), депутату міської ради Ользі Петринці (запропонувала ялинку на площі у Сокалі ставити перед Різдвом, а не вкінці грудня, перед Новим роком, її підтримали учасники віча), міському голові Богданові Зарічному (в Україні триває революція, але революція, яка за своєю формою рідко мала щось подібне у світовій історії. Це революція збідованого, але гордого народу. Її кінцевою метою є привести до влади не конкретного політика чи політсилу, а це мирна боротьба за свою честь, гідність, права, своє майбутнє), члену Братства УПА Артему Телегію (переніс жахіття Другої світової війни, батько і п"ятеро братів боролися за волю України. Закликав не розчаровуватися в майбутньому нашої держави), жительці смт. Жвирка Тетяні Гнатишин.
Сокалець Іван Дзядик прочитав свій новий вірш…
На завершення віча усі присутні промовили молитву разом з священиком Володимиром Жарським і виконали Славень. А мені пригадалися слова поета, Героя України Бориса Олійника: З народом загравать не треба,//Він добре бачить з-під брови//І що ви корчите із себе,//І хто єсте насправді ви.//Народ не візьмеш на макуху,//Він зоддаля розрізнить чин://І хто є син його по духу,//І хто – по духу – сучий син.
Василь СОРОЧУК.
Фото автора.
