Після неодноразових звернень Львівської обласної державної адміністрації і департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України повідомило, що Держпродспоживслужба України підтримала пропозиції вилучення борщівника Сосновського зі списку кормових культур. Борщівник Сосновського (Heracleum sosnowskyi Mandenova) вилучать із списку кормових культур та нададуть статус “інвазійний вид”.
Однак, це лише перший крок до боротьби з цим бур’яном, адже департамент і надалі наполягатиме на внесенні цієї рослини до переліку карантинних видів, бо статус карантинного шкідливого організму для борщівника Сосновського слугуватиме об’єктом офіційної боротьби з ним.
Зазначаємо, що для зменшення негативного впливу борщівника на навколишнє природне середовище і здоров’я населення на Львівщині видано розпорядження голови облдержадміністрації від 26.05.2017 № 450/0/5-17 «Про здійснення в області комплексних заходів щодо боротьби з борщівником Сосновського», завдяки якому у кожному районі області створено комісії з координації виконання заходів щодо боротьби з борщівником, а протягом 2019 року площа поширення рослини зменшилася на 150 га, у порівнянні з 2018 роком, завдяки поверненню земель знову у с/г вжиток.
Довідково:
Борщівник Сосновського є інвазійним (чужорідним) видом для України. До середини 20 столітя не був типовим для флори України (історично росте на Кавказі).
Однак, у 1962 році Міністерство сільського господарства УРСР спеціальним наказом зобов’язало провести вивчення та дослідження борщівника як високоврожайної силосної культури, так як рослина дає велику зелену масу.
Борщівник Сосновського є багаторічною рослиною висотою до 3-5 метрів і товщиною стебла до 10 см. Рослина є дуже невибагливою, легко дичавіє і мігрує. Основними місцями його зростання є потічки, береги річок, узбіччя доріг, деградовані пасовища.
Рослина є зимостійкою, витримує морози до -20, -25 градусів за Цельсієм. Цвіте один раз в рік наприкінці червня до половини липня, утворюючи при цьому багато плодів і після цього відмирає. Борщівник легко розмножується і поширюється територією.
Шкода яку спричиняє борщівник Сосновського носить комплексний характер:
1) впливає на біорізноманіття – він доволі агресивно витісняє місцеві види трав’яних і деревних порід, іншими словами, монополізує територію;
2) впливає на людину – сік борщівника під час контакту зі шкірою людини викликає важкі дерматити схожі на опіки.