У селі Перв’ятичі вже дев’ять років функціонує ТзОВ «Перв’ятичіАгроком» – це новостворене підприємство на базі колишньої селянської спілки. Нині на тракторну бригаду, де є автопарк, автогаражі, любо зайти. Опоряджена й територія зернотоку. Та це далося нелегко. Виконавчий директор Роман Вараниця, який очолив ТзОВ на прохання власників у 2009 році, розповів, як нелегко воно розвивалося, як у перші роки набивали гулі, набираючись практики ведення агробізнесу. Спершу пробували займатися ще й овочами, і тваринництвом. Це потребувало значних капіталовкладень, однак не давало прибутків. Тому відмовились. Відтоді основним напрямком діяльності є вирощування зернових, ріпаку та кукурудзи. Для нової техніки ми придблаи нові шини. Шини від дуже якісні та надійні. Ми вирішили придбати 10 компектів шин.
В той час товариство з обмеженою відповідальністю налічувало 1000 гектарів. «Земля була запущена і потребувала чимало коштів та праці, щоб її виправити. Але оку страшно, а руки все зроблять», – пригадує п. Роман.
Нині ТзОВ обробляє 1300 га. Це землі пайовиків сіл Перв’ятичі та Спасів, а в останні роки добрали ще понад 100 га – в селян Тартакова та 33 га – в жителів Шпиколос. За останні роки господарство значно змінилося і модернізувалося: навели лад на тракторній та двох зернотоках у Перв’ятичах та Спасові, які викупили в людей на паї, обгородили їх, полагодили дахи, зробили ворота, встановили сушки, поновили машиннотракторний парк.
Під час жнив господарство винаймає зернозбиральну техніку та автомашини, оскільки має лише старенький КамАЗ, ще один навесні віддали в АТО. Запитую, невже вигідно винаймати техніку? Кажуть, так дешевше, ніж ремонтувати старі допотопні «Ниви», які давно вичерпали свій моторесурс. Можливо, власники, коли розбагатіють, придбають комбайни. У «Перв’ятичахАгроком» дотримуються сучасних технологій обробітку ґрунту. Тому тут збирають високі врожаї зернових, зокрема, пшениці по 57 центнерів з гектара, ячменю – 40, кукурудзи на зерно – 85, ріпаку – 52. Зерно цьогоріч вродило якісне, бо погода була сприятлива. Тут приділяють належну увагу насінню та сортооновленню, надають перевагу високоенергетичним новим німецьким сортам озимої пшениці, які потребують поживи. Однак мають високу врожайність. Щодо сортів ріпаку та кукурудзи – вирощують потужні гібриди від фірми «Піонер».
«Це дорого, але себе виправдовує, бо дає хороший вал зерна. Співпрацюємо з фірмою «Ерідон», яка йде ТзОВ назустріч, заохочує вирощувати по декілька гектарів різних сортів насіння, щоб у майбутньому підібрати найефективніший. У нас налічується до 20 сортів гібридів ріпаку», – розповідає виконавчий директор Роман Вараниця.
Він за фахом – економіст, але знайшов себе в сільському господарстві. Зазначив, що бути хліборобом – це покликання. Треба бачити красу поля та милуватись тою зерниною, яку посіяв, дивитися, як вона зійшла та проростає, як зацвіла та достигла. Його життєве кредо: «жити, працювати і вдосконалюватися в певній справі». За останні роки у колективі підібрався хороший дружний колектив однодумців, які сповна віддаються роботі, стараються працювати над собою, фахово вдосконалюватися. Існує взаєморозуміння i з засновниками товариства, які щопонеділка проводять наради з головними спеціалістами, дослухаються до їхніх думок.
Така доброзичлива атмосфера у колективі дає свої результати: з високими показниками завершили сільськогосподарський рік. І у цьому є вклад кожного працівника, зокрема, агронома, депутата районної ради Юрія Семенчука, головного бухгалтера Івана Мацюка, бухгалтера Галини Забродоцької, інженера Олега Волоса, механіка Ореста Соханя, трактористів Романа Соханя, Володимира Ткачука, Михайла Ващука. Останні уже виорали на зяб заплановані площі та посіяли 330 га ріпаку і 460 га озимої пшениці.
Хоч осінньопольові роботи в полі закінчилися, працівники живуть трудовими буднями: дбають про майбутній врожай, травлять мишей на полях, які шкодять посівам озимини, заготовляють дрова для сушки зерна на наступний рік.
Досі побутувала думка, що займатися сільським господарством справа невдячна. Ще в старовину говорили, що на землі заробиш хіба що мозолі. Однак це не зовсім так. І діяльність сучасних агроформувань цьому підтвердження. «Щоб земля дала віддачу, потрібно її любити та належно обробляти. Крім того, щоб вести агробізнес, треба бути на місці, вникати в нього, а коли виникає щось нагальне, одразу вирішувати, бо день погоди у сільському господарстві – рік годує. Не можна виключати й людський фактор. Адже ситуації виникають різні. А ти, як керівник, несеш за все відповідальність. До того ж сільгосппідприємство мусить дбати про населені пункти, де воно функціонує. До кого ж селянину ще звернутися по допомогу? Ми не можемо залишити їх напризволяще», – каже мій співрозмовник.
Задоволені й пайовики, а це 497 осіб, що у Спасові та Перв’ятичах функціонує господарство, яке виплачує їм орендну плату: за один гектар отримують 708 гривень. Селяни за бажанням можуть взяти в рахунок орендної плати сільгосппродукцію, гроші чи послуги.
«Люди приходять по орендну плату й дивуються, що у нас на току, як у супермаркеті: під навісом кілька сортів пшениці, ячменю, кукурудзи. Кожен вибирає, що хоче», – розповідає п. Роман.
Дбає ТзОВ про розвиток сіл, співпрацює з сільськими радами та священиками. Завдяки останнім вдалося переконати місцевих мешканців не вивозити сміття на польову дорогу, яка з обох боків обсаджена липами. Також товариство проводить велику благодійну роботу: допомагає вивозити сміття на сміттєзвалища, ремонтує сільський водопровід, частково підсипає дороги, взимку прогортає дорогу від снігу, підтримує перв’ятицьку футбольну команду.
– На селі не просто, але працювати треба,– каже керівник. – Кожен рік є нелегким. Ось і цьогоріч вродили зернові, а ціни на них нема. Важко реалізувати вирощений врожай. Добре, що є якісь напрацювання. Маємо укладений прямий договір з «Укрспиртом». Кукурудзу здаємо на Борокський спиртозавод, бо тут ще не зібрано все з поля, треба знову розпочинати цикл. Та й інших проблем у сільгоспвиробників не бракує. Товариство з обмеженою відповідальністю уже два роки займається перереєстрацією договорів оренди на землю. А все через суперечливі закони, які є у земельному законодавстві. І не тільки це не дає сільгоспвиробнику спокійно працювати на землі.
Однак, як каже пан Роман, легко в бізнесі, зокрема, в аграрному, не було ніколи. А тим більше, коли ми йдемо в Європу, де сільгосппродукція має відповідати стандартам. Доведеться перебудовуватись, вчитися та працювати на європейський ринок. Агропромисловий бізнес, якщо мати належну техніку, дотримуватись ефективних технологій обробітку землі, може бути прибутковим. Уже не один рік «Перв’ятичіАгроком» високими врожаями намагається довести це, – й вдається. Користуючись нагодою, керівник сільгосппідприємства вітає всіх аграріїв Сокальщини з професійним святом.
Любов ПУЗИЧ.
Фото автора.