Приміщення дитячого відділення Сокальської ЦРЛ не можна сплутати з іншим. Ще здалеку привітно "зустрічають" маленьких пацієнтів улюблені казкові герої, які наче живі, намальовані на стінах у коридорах, в їдальні та палатах. На вікнах тюлі з дитячими візерунками, на дверях бейджики з мультиків… Все зроблено для того, аби хлопчик чи дівчинка, потрапивши сюди, відчували себе подомашньому затишно. Адже, недарма, саме це відділення у 2008 році отримало, а у 2011му підтвердило, статус "Лікарня, доброзичлива до дитини". Його також мають пологовий будинок, дитяча та жіноча консультації. Тож з року в рік колектив, який уже 13 років очолює лікар вищої категорії Тетяна Пасько, дбає, аби умови перебування маленьких хворих покращувалися. Завдяки коштам, які виділила районна влада та адміністрація Сокальської ЦРЛ, встановлено маталопластикові вікна, зробили ремонт у чотирьох палатах та маніпуляційній. Силами медперсоналу зроблено й поточний косметичний ремонт у коридорі та приймальному покої. Приміщення, після ремонту, набуло затишного сучасного вигляду. Для маленьких пацієнтів і мам, які за ними доглядають, облаштовані палати з ліжками для дітей та дорослих, до їх послуг пеленальні столики. Варто зауважити, що в 1982 році, вперше на Львівщині, у дитячому відділенні Сокальської ЦРЛ впровадили сумісне перебування матері та дитини. Крім того, тут є свій фізкабінет, палата інтенсивної терапії для надання допомоги важкохворим дітям, та ізолятор, завдяки якому в медиків є можливість, госпіталізувавши дитину, провести всі необхідні обстеження для уточнення діагнозу та визначення подальшого лікування.
У стаціонарі перебувають діти від народження до 18 років. Тут також виходжують дітей, чиї батьки позбавлені батьківських прав, та ті, від яких відмовилися батьки.
Педіатрія один з найважчих підрозділів медицини, який лікує наймолодший контингент населення. Іноді маленькі пацієнти просто не можуть сказати, де їх болить, а тільки плачуть. Тут треба любити дітей, мати досвід, фаховість, терпіння, бажання працювати. Окрім цього вміти знайти підхід не тільки до малюка, але й викликати довіру у матері чи рідних, з якими поступила дитина.
Як правило, хвороба не питає про час доби. Нерідко захворювання починається вночі і батьки, у відчаї, біжать в дитяче відділення чи викликають "швидку". І тут їм завжди прийдуть на допомогу, бо педіатри чергують цілодобово. У дитячому відділенні трудяться ординатори стаціонару Тетяна Пасько, Галина Чугаєвська й три чергових лікарі Людмила Гулягородська, яка працює в педіатрії більше 50 років, Юрій Содома, Андрій Федицький. Вони звикли боротися з будьякими недугами, які притаманні цьому контингенту хворих. І, між іншим, справляються досить успішно. Регулярно фахово вдосконалюються: відвідують різноманітні конференції, семінари, конгреси, слідкують за новинками в медицині.
Лікувати, співчувати, аналізувати, вчитися для лікаря так само природньо, як дихати, говорить Галина Чугаєвська. Заради хворих педіатри і вдень, і вночі готові прийти на допомогу, відмовляючись від вільного часу, залишаючи своїх рідних і в свята, і вихідні як колись наші педіатриветерани, які нині на заслуженому відпочинку Зоя Содома, Любов Луцишин.
Галина Михайлівна працює тут з 1976 року. Порівнюючи колишні умови праці і теперішні, каже, що раніше педіатрам працювалося значно важче, бо умови були складніші. Тоді у відділення поступало більше дітей у важкому стані. Тепер таких запущених випадків поменшало. Мабуть, вплинуло те, що нині жінки мають довшу декретну відпустку. А хто краще, ніж мама може доглянути за дитям?! Водночас значно покращилася екологічна ситуація в районі: закрили Сокальський завод хімічного волокна, передислокували військову частину. З часом зменшилася дитяча смертність.
Медики кажуть, що нині діти частіше хворіють на верхні дихальні шляхи, шлунковокишковий тракт, мають захворювання сечовидільної та кровоносної систем, лорпатології, хвороби новонароджених та інші…
До того ж, медицина пішла вперед, з"явилося нове обладнанння. І нині тут є все необхідне для надання невідкладної медичної допомоги дітям.
За останні два роки у нас з"явилося чимало нового обладнання, каже завідувач відділення Тетяна Пасько. Є три відсмоктувачі слизу, оксигенератор, пульсоксиметр, небулайзер, електронна вага. Це дозволяє покращувати лікування хворих. Дитяче відділення, в порівнянні з іншими, більше забезпечене медикаментами та деззасобами.
Сумлінно та уважно доглядають за хворими вісім медсестер. Добрими наставниками для них є старша медсестра Мирослава Корницька та медсестра Марія Крупчак, які відпрацювали тут понад 25 років. Колектив працівників молодий та дружний. Молоді дівчата виходять заміж, а невдовзі йдуть в декрет. Ось місяць тому до них на роботу прийшла, після Ківерцівського медичного училища, Оксана Квасна з Романівки. Дівчина каже, що тут їй подобається, колектив охоче допомагає та підказує. Перші дні Оксані було лячно працювати з маленькими дітками, але поволі звикає, набирається досвіду.
За дотриманням санітарноепідеміологічного порядку у відділенні та доглядом за хворими дбають семеро молодших медсестер та сестрагосподиня Марія Лобода, яка працює на цій посаді з 1974 року. Завдяки їм у приміщенні панують чистота та затишок. Про порядок у їдальні піклується Даниїла Кравцова, яка відпрацювала у цій медичній установі 28 років. Вона також роздає їжу хворим діткам. Працівниця каже, що порівняно з попередніми роками, тут значно покращилися умови. Це відначають і мами, які доглядають за хворими дітьми. Це констатує і Євгенія Василик з Острова, яка уже не вперше перебуває на стаціонарному лікуванні з двома доньками. А у багатодітної мами Любові Данилюк з Тартакова тут лікується п"ятеро дітей. Жінка говорить, що діти ходять в садочок. Захворіли одна дитина, а слідом за нею, за декілька днів, інші. Пані Люба каже, що у відділенні дітям зручно, тут є де підігріти їжу та є гаряча вода… Діти безкоштовно отримують медикаменти, їх смачно годують. Лікарі та медсестри уважні, фахово надають медичну допомогу. Це почуєш від багатьох мам, які лікували і лікують дітей у дитячому відділенні. І кажуть, що тут справді доброзичливо ставляться до дітей та мам. Медичний персонал вкладає у свою роботу душу і серце. Мабуть, більшого щастя немає, коли всі негаразди залишаються позаду, і дитинка щось весело лепече, а материнське обличчя світиться від радості…
Любов ПУЗИЧ.
Фото автора.