Site icon Голос Сокальщини – новини Сокаля, Шептицького

Епідемічний паротит: чому варто зробити щеплення?

Ми працюємо, щоб Ви були здоровими!

Чому варто зробити щеплення?

Епідпаротит (свинка) – що треба знати про захворювання.

У смт Івано-Франкове  зареєстровано  випадок захворювання  на епідемічний паротит. Дитина була нещеплена через відмову батьків.

Епідемічний паротит  parotitis epidemica; народне — свинка, завушниця) — гостре висококонтагіозне інфекційне захворювання, яке характеризується гарячкою, загальною інтоксикацією, ураженням слинних залоз, привушних залоз, іноді  підшлункової залози, щитовидної або паращитовидної залози, а іноді й інших залоз (статевімолочніпідшлункова), центральної нервової системи

На сьогодні епідемічний паротит залишається однією з найпоширеніших та найзаразливіших інфекцій у світі. Особливу увагу приділяють цій хворобі через велику кількість встановлених її тяжких ускладнень: чоловіче безпліддяєвнухоїдизм, цукровий діабет  2  типу, хронічний панкреатит, ураження ЦНС.

Хворобу викликає вірус із сімейства параміксовірусів, який розмножується в верхніх дихальних шляхах, проникає в кров і вражає весь організм.  Захворювання  зустрічається найбільш часто у дітей, у віці від 3 до 15 років, після чого залишається імунітет до хвороби на все життя Але хворіють і дорослі

Вірус малостійкий до впливу факторів зовнішнього середовища: нагрівання і висушування, опромінення і впливу хімічних речовин (хлорформалінлізол тощо), проте досить стійкий до низьких температур.

Єдиним джерелом інфекції є хворі на різні форми (типові та стерті, субклінічні) захворювання. Хворий починає виділяти вірус у довкілля за 3 дні до початку гострих проявів хвороби  та  протягом 9 днів після початку захворювання

Механізм передачі   інфекції — повітряно-крапельний. Слина, краплини носоглоткового слизу, що містять вірус, можуть потрапляти через повітря до іншої людини при чханні, кашлі, розмові або контактно-побутовим шляхом через забруднені виділеннями руки, немитий посуд або інші заражені предмети.

Осіб чоловічої статі епідемічний паротит уражає у 2 рази частіше з виникненням явних (симптомних) проявів, ніж дівчаток та жінок. Інфекційний процес має сезонність, спостерігають хворобу найбільше навесні, особливо у квітні та травні.

Найбільш частим є ураження слинних залоз. З вхідних воріт, якими є слизові оболонки ротової порожнини, носа, глотки вірус потрапляє в кров і поширюється по всьому організму: до слинної, статевих та в підшлункову залози, в ЦНС та інші органи.  У випадках паротитного серозного менінгіту морфологічні зміни мають неспецифічний характер (гіперемія, набряк головного мозку, периваскулярна інфільтрація мозкових оболонок). Аналогічні зміни спостерігають і в інших залозистих органах (яєчка, підшлункова залоза, зрідка молочні залози, яєчники).

Основні прояви епідемічного паротиту розвиваються за 3-4 дні хвороби та супроводжуються фебрильною гарячкою, інтоксикаційними проявами, сухістю в роті.

Спочатку виникає набряк привушної слинної залози з тієї чи іншої сторони, а через 1-2 дні в процес може втягуватися й інша привушна. Крім привушних слинних залоз, у процес можуть рідше залучатися підщелепні і під’язична слинні залози. Часте ураження саме привушних залоз, ніж інших слинних, пов’язане з низькою антивірусною активністю слини привушних залоз, більшою — підщелепних, та найсильнішою антивірусною активністю слини під’язичної залози.

Привушна слинна залоза збільшена в розмірі, виступає з-за верхньої гілки нижньої щелепи у вигляді припухлості, що заповнює простір між соскоподібним відростком і гілкою нижньої щелепи (ретромаксилярний). Припухлість може поширюватися на щоку, до соскоподібного відростку та на шию. Шкіра над слиною залозою не має ознак запалення, але вона виглядає натягнутою, слинна залоза еластична, відносно болюча. Хворі скаржаться на біль при жуванні, особливо твердої їжі.

При ураженні привушних слинних залоз можна побачити в ротовій порожнині характерні зміни у вигляді набряклості, гіперемії слизової оболонки навколо отвору слинної привушної (стенонової) протоки (симптом Мурсу), виділення з неї густого слизу. Уражені підщелепні слинні залози при пальпації більш болючі, однак теж еластичні на дотик. Ураження під’язичної залози проявляється болем в корені язика. З 5-го дня спостерігається зворотній розвиток симптомів.

Більш тривалий період гарячки та інтоксикацію відмічають у тих випадках, коли інфекція поширюється на інші залози. Кожне розповсюдження вірусу в інші залози супроводжується новим підйомом гарячки, нерідко з помірним ознобом. Критерії тяжкості перебігу епідемічного паротиту обумовлені тим, наскільки значними є загальні та локальні ознаки захворювання: гарячка, інтоксикація, є чи відсутні ускладнення. Неускладнений епідемічний паротит перебігає зазвичай легко, рідше буває середньої тяжкості, а при тяжких формах завжди відбуваються ускладнення (нерідко множинні) :

Завдяки проведенню планової вакцинації проти  інфекції  спалахи епідемічного паротиту на сьогодні зустрічаються порівняно рідко, і відбуваються в основному у скупчених умовах, закритих приміщеннях, таких, як школи, дитячі будинки, військові табори тощо. І переважно хворіють нещеплені, невакциновані особи

Зробіть своєчасно щеплення. Бережіть здоров’я!

Лікар-епідеміолог, заввідділенням епіднагляду та профілактики інфекційних хвороб Яворівського Районного відділу ДУ «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб»
Віра Левицька

 

Exit mobile version