Анастасія Сенчина відійшла у вічність на 81-му році життя.
Закінчила Львівський лісотехнічний інститут і все своє життя трудилася у Бендюзькому лісництві. Була активним членом Товариства "Просвіта", Союзу українок і Народного руху України у с. Поториця. Парафіяни обирали її головою церковного комітету. І власне п. Анастасія Сенчина, якій допомагав п. Щеп’як, опираючись на підтримку громади, зробила все для того, щоб за два роки (1990-1992 рр.) звели такий величний храм.
Анастасія Сенчина збирала матеріали для книги "Сокальська гімназія". Щирий, непоказний патріотизм був у неї на генетичному рівні. І це не дивно, бо її старший брат Антін Сенчина ("Торчин" 1926-1951 рр.) закінчив з відзнакою Сокальську гімназію, а потім вступив у лави УПА. Йому довірили керівні посади в Службі безпеки. Героїчно загинув у 1951 році. Був нагороджений Срібним Хрестом Бойової Заслуги найвищою нагородою УПА. Про його бойові звитяги історик В. Мороз із Києва написав декілька статей у газеті "Голос з-над Бугу".
Мама Анастасії Сенчини походила із роду Бабських. Лесь та Григорій Бабські були двоюрідними братами.
Був час, коли люди спалювали свої старі світлини і вишиванки (про що правдиво описала жителька с. Городиловичі Ольга Мадзьопа у книзі "Городиловичі наша пам`ять, шана і любов"), Анастасія Сенчина все це зберігала і по старих світлинах розповідала і пригадувала прізвища та імена гімназистів, бо її старші брати Антін і Богдан навчалися у гімназії.
У покійної була феноменальна пам`ять. Вона пам’ятала дуже багато цікавого про всіх жителів Поториці і навколишніх сіл. Навіть могла сказати, хто в якій хаті за невістку чи зятя і з якого села, скільки у них було дітей і з якого року народження. Тому, коли Богдан Нечай почав збирати матеріали для книги "Сокальщина", то п. Анастасія надала йому багато інформації. Знала і про вчителів, їх предків, які загинули в лавах УГА та УПА, або ж були виселені у Сибір чи Казахстан.
У книзі "Сокальщина" згадано 14 осіб із цього великого і патріотичного роду зі с. Поториця, які віддали своє життя за волю України.
Ігор БАБСЬКИЙ, член Спілки політичних в`язнів Сокальщини. А також родини Сенчинів, Бабських, Новосадів, Смиків, Пренадних, Садовських, Прихідьків і вся громада с. Поториці.
