Ви плануєте вагітність, приходите до лікаря, і тут виявляється, що список обстежень і призначень набагато довше, ніж ви чекали. Що необхідно лікувати, а які стани не завадять під час вагітності? Про це нам розповів акушер-гінеколог, к. м. н. Дмитро Лубнін.
Дмитро Лубнін, акушер-гінеколог
1. Дрібні кондиломи
Дрібні бородавки на статевих органах — рідкісна знахідка, про яку ви самі могли і не знати, але доктор «розгледів». Тут треба відразу ж обмовитися, що обривки дівочої пліви нерідко видають за кондиломи, так як вони зовні схожі. Це такі невеликі «вирости», що оточують вхід у піхву. Ці «вирости», звичайно, не є кондиломами, не небезпечні і видаляти їх не треба. Власне, як і дрібні кондиломи. Їх поява обумовлена наявністю в вашому організмі вірусу папіломи людини неонкогенного типу, що ніяк не загрожує вам, не підвищує ризик розвитку раку шийки матки і не буде загрожувати дитині при проходженні го через родові шляхи.
Я в одному реченні постарався перерахувати всі найбільш поширені «страшилки», якими користуються гінекологи, переконуючи пацієнтку видалити їх і після пройти курс лікування від цього вірусу. Вірус папіломи людини вилікувати неможливо, і лікарських препаратів, що впливають на нього, не існує. Вся концепція лікування цього захворювання будується на введенні в організми різних імуномодуляторів, які нібито повинні допомогти нашому імунітету впоратися з цим вірусом. Насправді ефективність і безпека препаратів, що впливають на імунну систему, не доведена.
2. Ектопія шийки матки, або «ерозія»
Це одне з найбільш відомих гінекологічних станів. Для нашої країни також актуальна дискусія на тему — «припікати до пологів або вже після пологів». В західній медицині існує тільки два показання для припікання: ситуація, при якій поверхневі судини ерозії викликають контактні кров’янисті виділення після статевого акту і наявність надлишкових щоденних слизових виділень, які впливають на якість життя жінки (у таких випадках пацієнтки скаржаться, що ходять весь час «мокрі», не вистачає навіть щоденні).
У всіх інших випадках ерозію шийки матки не лікують.
3. Наботові кісти шийки матки
Ці утворення також часто люблять видаляти з шийки матки, посилаючись на їх небезпеку під час вагітності. Насправді це абсолютно безпечні бульки, вони не містять в собі ніякої «інфекції», не впливають на шийку матки. На пропозицію розкрити або видалити кісти варто ввічливо погодитися з точкою зору лікаря, але нічого не розкривати. Додам, що лікуванням цих кіст займаються тільки у нас в країні, а весь інший світ подібним не промишляє.
4. Поліпи
В жіночих статевих органах їх дійсно треба видаляти, щоб виконати гістологічне дослідження, так як в окремих випадках у них можуть бути атипові клітини. Крім цього, лише невелика частина поліпів не призводить до появи симптомів, основними з яких є кров’янисті виділення, які виникають після статевого акту або між менструаціями, а також посилення інтенсивності місячних. Вагітність з поліпом вкрай небажана: з одного боку, він може бути фактором, що перешкоджає настанню вагітності (наприклад, розташовуючись у трубному кутку і перекриваючи вхід у неї), з іншого — стати причиною загрози переривання вагітності.
5. Ендометріоїдні кісти яєчників
Ендометріоїдна кіста являє собою округлий мішечок, внутрішня оболонка якого схожа за будовою на ендометрій (слизову оболонку порожнини матки). В процесі менструації ця оболонка відторгається в порожнину кісти, за рахунок чого відбувається її зростання. Нерідко виникає ситуація, коли нічого не підозрюючи, жінка, яка прийшла перевірятися перед вагітністю, з’ясовує, що у неї є кіста, про яку вона ніколи не знала, і її «обов’язково треба видалити перед вагітністю, щоб вона не луснула або не перекрутилася». Так нерідко лікарі лякають, але насправді ситуація виглядає набагато оптимістичніше.
Давайте відразу погодимося, що якщо у вас діагностували велику кісту (5 см і більше), треба оперуватися в будь-якому випадку.
Коли розмір кісти невеликий (2,5 см або менше) і яєчник практично не збільшений в розмірі, виконувати операцію необґрунтовано. Ендометріоїдні кісти не зростають під час вагітності, так як у них немає для цього ніякого стимулюючого фактора, адже менструальний цикл вимкнений.
6. Міома матки
Міома — завжди доброякісне утворення матки. Це щільний кулька, що зростання в м язі матки, що складається з таких же м язових клітин, вісь тільки сформованих у округле утворення, ще такі пакети називають «вузлами». Головні питання, на які треба отримати відповіді.
Чи є у вас вузли, перешкоджають настанню або виношування вагітності?
Якщо вони є, міому потрібно лікувати. І тут важливо зрозуміти, наскільки суттєвою буде хірургічна травма (кількість рубців на матці), який доступ буде використаний (лапаротомический або лапароскопічний) і можлива альтернатива у вигляді емболізації маткових артерій.
Консультуючись у хірурга-гінеколога, ві найчастіше почуєте, що «ЕММІ не проводитися жінкам, які планують вагітність». Це неправда, вас обманюють. Тому щодо можливостей ЕМА треба консультуватися не у гінеколога, а у фахівця, який цим питанням серйозно займається, або в клініці, яка має усіма методами лікування, тобто не тільки можливостями хірургії, але і спеціальної операційної для проведення ЕМА. В цілому, застосування хірургічного методу виправдано, коли травма матки при видаленні вузлів буде мінімальною. В інших випадках слід віддати перевагу емболізації маткових артерій.
7. Аденоміоз
Є такий вираз — «ультразвуковий ендометріоз». Це означає, що лікар УЗД-діагностики може бачити характерні ознаки цього захворювання, але при цьому у пацієнтки немає ніяких проявів. Такий «фоновий» аденоміоз не робить ніякого впливу на репродуктивну функцію і, як правило, якщо прогресує, то дуже повільно і не потребує лікування. Що робити, якщо вам поставили діагноз, але ніяких симптомів немає? Відповідь буде простою: треба вагітніти і оцінювати, що у вас вийде. Якщо протягом року вагітність не наступає, а інших явних причин немає, розглядати аденоміоз як одну з причин відсутності вагітності і проводити лікування цього захворювання. Ймовірно, що в такій ситуації аденоміоз буде поєднуватися з зовнішнім генітальним ендометріозом, який може виступати як самостійна причина безпліддя.
8. Спайки
Нерідко під час огляду на кріслі лікар говорити, що у вас є спайки і це не дуже добре. Чи це Так? Спайками називаються тонкі зрощення, що нагадують павутину, але з різними по товщині нитками, які наліплюють органи один до одного і можуть навіть зміщувати їх і щільно фіксувати в незвичному для них анатомічному місці. Спайки є наслідком запалення або хірургічного втручання.
Як бути, якщо лікар запідозрив у вас спайки і вважає, що вам треба проводити їх лікування? Головне — пам ” ятати: хірургічне лікування спайок марно (свічки, таблетки, уколи і фізіопроцедури неефективні). А показанням для хірургічного лікування може бути тільки факт непрохідності маткових труб (для цього проводитися спеціальний рентгенівський знімок з контрастним речовиною або особливу УЗД). Таким чином, якщо у вас немає безпліддя і ви просто готуєтеся до вагітності, а лікар виявивши у вас спайковий процес, нічого робити не треба.
9. Полікістозні яєчники
Такий опис ваших яєчників може пролунати після процедури УЗД, і нерідко дуже лякає пацієнток. Насправді це всього лише не дуже коректне використання терміна, яке отримало широке розповсюдження, особливо у нас в країні. Просте питання: у вас регулярний менструальний цикл? Тобто проміжок між менструаціями однаковий і коливається в межах 1-2 днів? Якщо відповідь ствердна, у вас немає полікістозних яєчників. Якщо у вас нерегулярний менструальний цикл, часті тривалі затримки і під час УЗД лікар каже, що бачить ознаки полікістозних яєчників, висновок може бути вірним.
Часто в таких випадках гінекологи люблять призначати аналізи на гормони, щоб з’ясувати «гормональний фон».
Про яке «тло» йде мова, мені не зрозуміло, так як аналізи на гормони необхідні тільки при наявності порушень регулярності менструального циклу. Іншими словами, якщо у вас регулярний менструальний цикл, у вас не може бути порушень секреції ніяких гормонів.
Це золоте правило — як не може бути ніяких несправностей у годинах, показують точну годину. Тому, якщо вам пропонують зробити аналізи на гормони при регулярному циклі, можете легко утриматися від цієї пропозиції. Єдиний важливий аналіз на гормони, що потрібно зробити при підготовці до вагітності, це аналіз крові на ТТГ і Т4 — ці тести відображають роботу щитовидної залози. Існує приховане порушення функції цієї залози, вагітніти з яким не варто.
10. Рубцева деформація шийки матки
Якщо у вас вже були пологи, є ймовірність, що на шийці залишилися розриви, які або не ушили, або ушили, але не дуже добре. Іноді лікар звертає увагу на подібні розриви і вказує на те, що необхідно зробити пластику шийки матки, в іншому випадку можуть виникнути складнощі з виношуванням вагітності.
Якщо розриви шийки матки насправді серйозні, пластика шийки матки може знадобитися, однак це буває вкрай рідко. У переважній більшості випадків розриви несуттєві і потреби в такій операції немає. Якщо вам пропонують пластику шийки матки обов’язково отримаєте друга думка — краще сходити на огляд до лікаря, який безпосередньо займається прийомом пологів, і уточніть, чи правда з такою шийкою ви не виносите вагітність або проблема перебільшена.
11. Інфекції
Це найбільш важкий етап у підготовці до вагітності, так як в нашій країні до питання інфекцій підходять особливо ретельно і прагнуть довести стан статевих органів до стерильного (з точки зору присутності мікроорганізмів, звичайно ж). Я пропоную досить простий спосіб пройти цей етап, надавши вам перелік аналізів, які треба здати, і хвороб, які треба виключити перед вагітністю. Іншими словами, ми підемо від зворотного — виключимо все, з чим вагітніти не треба, все, що може завдати шкоди плоду і перешкодити нормальному протіканню вагітності. Якщо в результаті обстеження за всіма показниками у вас буде негативний результат, можна вагітніти.
12. Уреаплазма і мікоплазма
Це сама спірна тема гінекології — треба діагностувати наявність у вас уреаплазми і мікоплазми і чи варто їх лікувати у разі виявлення. Уреаплазми і мікоплазми відносяться до умовно-патогенної флори, тобто до таких мікроорганізмів, які в нормі можуть бути у складі флори людини і не викликати ніяких патологічних процесів.
Різні зміни організму, що призводять до зниження імунітету, можуть призводити до умов, при яких ці мікроорганізми можуть викликати захворювання, але це трапляється дуже рідко. Ця ситуація і створює найбільшу проблему, не дозволяє однозначно ставитися до цих мікроорганізмів.
Приміром, уреаплазми можуть призводити до розвитку циститу у жінок або уретриту у чоловіків, але вважати їх основною причиною можна тільки після виключення всіх інших потенційних збудників цих захворювань.
Уреаплазми можуть бути відповідальні за дуже серйозні ускладнення під час вагітності та ураження плода. Зокрема, є дані про зв’язок уреаплазм з розвитком запалення плодових оболонок, передчасних пологів, розриву плодових оболонок, а також з розвитком у новонародженого захворювань легенів і головного мозку. Проте всі дослідження на цю тему досить суперечливі, тобто виходить, що у половини жінок, включених у дослідження, спостерігався розвиток тих чи інших захворювань, а у половини з іншого — немає. При цьому не вдавалося виявити суттєву різницю між групами пацієнтів.
Як бути з уреаплазмою? Якщо ви не плануєте вагітність і у вас немає скарг на виділення або прискорене сечовипускання, аналіз на уреаплазму не потрібен.
Якщо скарги є, аналіз потрібен, але у додаток до основних (мазок, ПЛР на хламідії, загальний аналіз сечі). При виключенні інших причин і наявності тільки уреаплазм — проводити лікування уреаплазми, але обов’язково обом партнерам.
Якщо ви плануєте вагітність, аналіз на уреаплазми зробити треба, знову ж тільки в додаток до інших, з вище перерахованих, і далі почати аналізувати ситуацію: всі аналізи в нормі, «поганих» виділень немає, проблем із сечовипусканням ні, ві в цілому здорові і у вас не було ускладнень під час попередніх вагітностей або ви взагалі вагітнієте вперше? Лікування не потрібно.
Інша ситуація — у вас часто бувають запальні захворювання піхви, періодично лікуєте «погані виділення», були проблеми з сечовипусканням, складності під час попередньої вагітності, «поганий мазок» (виявлено бактеріальний вагіноз або аеробний вагініт)? Лікування потрібно.
Важливо знати, що сам факт колонізації піхви уреаплазмами не впливає на перебіг вагітності.
Проблеми можуть розвиватися тільки в тому випадку, якщо ці мікроорганізми проникають в порожнину матки і інфікують плодові оболонки, але для цього потрібні особливі умови, які виникають вкрай рідко, і ніхто до цих пір не розуміє, чому це відбувається.
Лікування уреаплазм зазвичай займає не більше 2 тижнів і включає в себе призначення одного-двох таблетованих антибіотиків. Різні складні схеми, що включають додаткові препарати, які вам не потрібні, це надмірне і непотрібне додаток — дії антибіотика буде достатня.
Які аналізи на інфекції вам потрібні?
1. Аналіз крові на два види гепатитів (В та С, ВІЛ та сифіліс.
2. Простий гінекологічний мазок. Завдяки йому ми можемо виключити з нашого списку гонорею, трихомоніаз (частково) і бактеріальний вагіноз, тобто якщо результати не будуть виявлені ці мікроорганізми, значить, нічого додаткового здавати не треба. Трихомоніаз може бути виключений в мазку тільки частково, оскільки досить швидко цей мікроорганізм втрачає характерні для нього джгутики і стає відрізнятись від клітин, які в нормі присутні в мазку. Найчастіше для уточнення додатково призначається дослідження методом ПЛР для виявлення ДНК збудника, інколи воно доповнюється бакпосевом. Однак такий поглиблений шлях обгрунтованість при наявності характерних симптомів: наявність пінистих водянистих виділень з сверблячкою і почервонінням слизової, а також особливих висипань на шийці матки.
3. Дослідження мазка методом ПЛР. У нас прийнято виконувати цей аналіз на досить велику кількість збудників захворювань (від 5 до 12 інфекцій), однак по суті необхідності в цьому немає. Метод ПЛР дозволяє виявити в мазку тих збудників, які не видно в звичайному мазку, до них з нашого списку відносяться хламідії, вірус простого герпесу та вірус папіломи людини. Нагадаю, виявляти ВПЛ не має сенсу, так як він не піддається лікуванню, головне — це досліджувати шийку матки на предмет наявності атипових клітин. Дитині цей вірус не передається.
Вірус простого герпесу поза загострення не виявляється методом ПЛР, а факт нещодавно перенесеної інфекції можна виявити на підставі аналізу на TORCH – інфекції, який ви також будете здавати в процесі підготовки до вагітності. Таким чином, залишається тільки один мікроорганізм — хламідія, який необхідно визначити методом ПЛР.