За матеріалами Коаліції громадських організацій "За Україну, вільну від тютюнового диму", в Україні сьогодні активно палить 41 відсоток працездатного населення це більш, ніж 10 млн. осіб. При цьому 43% чоловіків та 36% жінок щодня підпадають під вплив тютюнового диму, так званого пасивного куріння, від наслідків якого в державі щорічно помирає 17 тисяч осіб або дві людини на годину.
Куріння, як відомо, призводить до забруднення оточення курця димом, так званим "навколишнім тютюновим димом" (НТД), який складається з диму, що видихає курець, та бічного, що виходить з кінця сигарети чи сигари, яка горить. Бічний дим містить ті ж сполуки, що і основний (який вдихає курець з сигарети), у т. ч. канцерогенні і токсичні, але у більшій кількості, оскільки більша частина сигарети згоряє між затяжками. Велику кількість токсичних сполук видихає і курець. НТД розповсюджується на тих, хто знаходиться поруч з курцем, примушуючи їх вдихати цей дим, тобто пасивно курити. Особливо небезпечним є пасивне куріння у закритих приміщеннях, де люди проводять майже 90% часу.
Від контакту з димом у багатьох некурців можуть виникати подразнення очей, головний біль, кашель, нудота тощо. І хоча це не завжди напряму загрожує життю, але створює дискомфорт. Крім того, клінічними дослідженнями доведено, що при курінні у приміщенні, в організмі людей, які знаходяться поруч з курцями, але не курять, токсичних сполук більше, ніж у курців. Але більш небезпечними для некурців є сполуки НТД, які не мають запаху і не викликають ніяких зовнішніх симптомів це канцерогени, вплив яких може призводити до розвитку онкологічних захворювань.
Розрахунки показали, що людина, яка не курить, але знаходиться у накуреній кімнаті навіть 12 години на добу, може отримати таку дозу канцерогенних і токсичних речовин, ніби вона сама викурила за цей час 23 сигарети. За таких умов в організмі некурця за 30річний робочий стаж накопичуються негативні ефекти впливу НТД і це підвищує ризик розвитку раку легень у нього на 1012% більше, порівняно з тими, хто не підпадає під вплив тютюнового диму. Якщо, наприклад, жінка не курить, але постійно проживає з курцем, вона має на 15 20 % вищу ймовірність захворювання на рак порівняно з тими, хто проживає у вільних від тютюнового диму помешканнях, адже жінки внаслідок тендерних відмінностей більш вразливі до канцерогенного навантаження.
Але найнебезпечнішим тютюновий дим є для дітей. Якщо батьки курять, а більшість із них, як показали наші дослідження, курять у присутності дітей, до того ж обидва, дитячий організм щоденно отримує значне хімічне навантаження, що відбивається на його розвитку, а у подальшому зумовлює низку негативних наслідків (нижчі успіхи у навчанні, низька витривалість, нижча якість життя, більша ситуаційна тривожність тощо).
Таким чином, представлені матеріали вказують на канцерогенну небезпеку пасивного куріння, показують, що безпечного для людини рівня забруднення його оточення тютюновим димом не існує, адже будьяка доза канцерогену, •на перший погляд незначна, навіть коротке перебування під її впливом збільшує сумарне канцерогенне наван таження на організм, яке постійно накопичується і врештірешт призводить до незворотних наслідків.
Наталія ІВАНЧУК,
завідувач санітарногігієнічного відділу райсанепідстанції.