У Червоноградському відділенні Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань застраховано 1800 підприємств, установ та організацій. Понад десять тисяч потерпілих на виробництві осіб отримують у Фонді щомісячні виплати в якості відшкодування шкоди, а це – більше чотирнадцяти мільйонів гривень.
Такий соціальний захист потерпілих на виробництві дозволяє отримати від Фонду матеріальну компенсацію за отримане на виробництві трудкаліцтво і профзахорювання, а також забезпечує матеріальний достаток сімей цих потерпілих.
З 1 січня 2012 року вступає в дію новий Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Про нього розповідає начальник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у м. Червоноград, депутат Сокальської районної ради Роман СТАШКЕВИЧ.
В цьому Порядку є деякі зміни порівняно з попереднім. Так, у п. 7 Порядку дається визначення нещасного випадку – це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися в процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок як МХ зафіксовано шкоду здоров’ю від одержаного поранення, травми, у тому числі внаслідок нанесення тілесних ушкоджень іншою особою через конфлікт з виробничих питань, що призвело до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше.
У п. 8. Порядку є вимоги до лікувальнопрофілактичного закладу на випадок, коли потерпілий самостійно звернувся в лікарню без направлення підприємства, але з посиланням на нещасний випадок на виробництві. Тоді лікарня повинна протягом доби засобами зв’язку повідомити про нещасний випадок на виробництві підприємство, де працює потерпілий, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та територіальне управління Держгірпромнагляд.
На жаль, до сьогодні такі екстренні повідомлення надходять з лікарні до Фонду через тиждень або два, коли вже неможливо встановити достовірні причини та обставини нещасного випадку, а може травму працівник отримав в побуті в позаробочий час.
У п. 11. Порядку йде мова про склад комісії з розслідування нещасного випадку. Окремим абзацом виділено права потерпілого чи уповноваженої ним особи, які мають право брати участь у засіданнях комісії, вносити пропозиції, подавати документи щодо нещасного випадку та одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування. При цьому голова комісії зобов’язаний письмово проінформувати потерпілого або уповноважену особу, яка представляє інтереси потерпілого, про його права, і з початку роботи комісії запросити його до співпраці.
Такі вимоги, на мою думку, викликані тим, що упродовж останнього десятиріччя, коли утворився Фонд і взяв на себе від підприємств всі витрати по відшкодуванню шкоди травмованим чи хворим через професійне захворювання, підприємства не несли належної відповідальності за допущені нещасні випадки та їх об’єктивне розслідування.
Майже завжди комісія з розслідування в причинах вказує вину потерпілого і майже ніколи не вказує вину керівника робіт чи іншого посадовця підприємства, де працівник був травмований. Якщо вникнути в склад комісії, то всі вони, – голова комісії, представник профспілки, представник підприємства, представляють інтереси роботодавця, вони там працюють, отримують зарплату, а представник Фонду – страховий експерт може написати лише окрему думку, яка додається до акта, але при цьому зобов’язаний підписати акти форми Н5, Н1.
У п. 74 Порядку є нововведення щодо розслідування професійних захворювань, а саме: головний санітарний лікар міста, отримавши повідомлення форми П3 про професійне захворювання, протягом трьох днів створює комісію, яка протягом десяти днів проводить розслідування.
Є надія, що зміни в новому Порядку розслідування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань з нового2012го року дадуть можливість потерпілому надійніше захищати свої права, зобов’яжуть роботодавця більш відповідально відноситися до кожного нещасного випадку, спонукають лікувальнопрофілактичний заклад своєчасно, протягом доби, повідомляти Фонд про звернення потерпілого в лікарню з посиланням на виробничу травму і централізувати під егідою головного санітарного лікаря міста (району) хід розслідування професійних захворювань.