Основними законодавчими актами, які регулюють правовідносини у сфері оренди, є ГК України (параграф 5 гл. 30) та ЦК України (гл. 58, 59). Відповідно до цих нормативно-правових актів за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно в користування за плату на певний термін.
Право передачі майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладання договору найму (ст. 761 ЦК України).
Якщо договір оренди укладений на строк менше трьох років, то він не підлягає нотаріальному посвідченню й державній реєстрації.
Як і всі інші договори, договір оренди передбачає права й обов’язки сторін. Як правило, договір оренди передбачає право орендодавця безперешкодного доступу до приміщення, яке він здає. Крім того, у договорі необхідно записати цільове призначення приміщення. Для уникнення непорозумінь доцільно зауважити, що передача приміщення в оренду не є передачею права власності на нього.
Наступна важлива обставина – орендна плата, розмір якої має визначатися в договорі за домовленістю сторін. Вона може бути розрахована за 1 кв. м. на рік чи за все приміщення на місяць. Необхідно вказати, чи включені до орендної плати комунальні платежі. Якщо орендна плата визначена в доларах чи євро, то слід зазначити, що сума, яка підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом валюти на день платежу, якщо інший порядок не встановлений договором.
Важливим елементом договору є акт приймання-передачі приміщення, який є невід’ємним додатком до договору. В акті необхідно вказати придатність приміщення на момент передачі. Після закінчення дії договору оренди оформляється акт прийому-здачі приміщення. Крім того, упродовж строку оренди сторонам не обійтися без документа, складеного щомісячно (щоквартально) про виконання договору оренди. Оскільки договір не означає, що послуги отримані, а засвідчує певний намір щодо оренди. Підтвердити факт здійснення господарської операції може тільки акт, який є підставою для бухгалтерського обліку (ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"). Пропонується назвати цей акт Актом виконання договору оренди або Актом звірки рахунків.
Згідно з листом Міністерства юстиції України від 23 лютого 2004 р. № 8-11-19 договір оренди не може бути віднесений до договору про надання послуг, оскільки предметом договору про надання послуг й договору найму є різні об’єкти цивільного права. Предметом договору найму є неспоживча річ (ст. 760 ЦК України), а предметом договору про надання послуг є послуга, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності (ст. 901 ЦК України).
При укладені договору суборенди обов’язково необхідно посилатися на основний договір оренди. Суборендарю необхідно отримати письмову згоду власника приміщення на укладення договору суборенди, оскільки власник має право заборонити орендодавцю здавати приміщення в оренду.