У ці грудневі дні у Стенятинському фельдшерсько-акушерському пункті людно. Когось сюди привела нежить і біль у горлі, а декого – високий артеріальний тиск. Адже погода цьогоріч приносить чимало сюрпризів: ртутний стовпчик термометра то різко падає до мінус 10, то піднімається до плюс 5 градусів Цельсія. І навіть для здорового організму це сильне навантаження. Відтак відвідувачів у ФАПі, який знаходиться в одній кімнаті Стенятинської школи, побільшало. Іноді вранці тут, наче у рукавичці. До кожного пацієнта, незалежно від віку, завідуюча ФАП Леся Романюк має свій підхід: це добре слово чи порада, доброзичливе ставлення чи щира усмішка.
– Сьогодні, 28 грудня, на прийомі було 15 пацієнтів, у декого з них ГРВІ чи ішемічна хвороба серця, а у когось гіпертонічна хвороба чи поперековокрижовий радикуліт – розповідає пані Леся. – Частіше стали звертатися й школярі. Добре, що за декілька днів вони підуть на канікули.
Сільський медпрацівник розповіла, з якими проблемами зустрічається у роботі. Одна з них – байдужість людей до свого здоров“я, які йдуть до лікаря, коли хвороба уже задавнена. І констатувала, що в останні роки зросла кількість серцевосудинних, онкологічних, неврологічних та захворювань опорнорухового апарату. Відтак сільських мешканців з кожним роком меншає.
У 2010 році у Стенятині та Роятині народилося 13 дітей, серед них і хлопчикбогатир Богдан Войтко, вага якого понад чотири кілограми. Однак смертність перевищує народжуваність. Цьогоріч відійшло у потойбічний світ 28 осіб, серед них є і люди працездатного віку.
З нового року ФАП має перейти у нове приміщення, однак бракує коштів, щоб завершити ремонт. Медики сподіваються, що там буде комфортно та тепло, придбають нові меблі, бо старі ще з 70х років минулого століття.
Леся Романюк розповіла про свої будні, які у сільського медика тривають з ранку до вечора.
– Нині з самого ранку була у важкохворої пацієнтки, зробила ін“єкції, – каже фельдшер. – Жінка живе самотньо, тож просто від неї не вийдеш. Спершу треба вислухати та розрадити, подати води. А тут дзвонить мобільний: у Роятині захворіла дитина, треба бігти на виклик, бо у неї висока температура. За день буває 45 викликів, то в одному селі, то в іншому.
Приходить пані Леся додому втомлена, але щаслива, що зуміла допомогти людям, полегшила чийсь біль, дала слушну пораду молодій мамі.
Адже така непроста робота у сільського медика, який не має ні вихідних, ні свят. Леся Романюк за 24 роки стажу звикла до цього, бо у неї у житті почесна місія – рятувати людей, допомагати їм знову бути здоровими та веселими. За турботу про здоров“я жителів сіл Стенятин та Роятин селяни віддячують їй шаною та повагою.
Любов ПУЗИЧ.