Вже з початку дев`яностих років колишній голова осередку Варязького Руху Федір Мельничук торував дорогу у Ліски, до могили вояків УПА. Сорок один вояк загинув у бою з енкаведистами, і тут спочивають їх останки. Нелегко було йому прокладати цю дорогу через польський кордон, людське нерозуміння і пересторогу, зрештою, через нашу інертність. Адже треба було з поляками порозумітися і українців розбудити. І порозумівся, і розбудив. І тепер кожного року Федір Мельничук зі своїми однодумцями відвідує це святе для українців місце – повстанську могилу. Цього року з ним поїхали ще Любомир Мельник, Петро Камінський, Тарас Камінський (на знімку). Вони помолилися біля могили, віддали шану героям, поклали вінок, який передав голова Сокальської районної ради Ігор Дацюк, а також підремонтували капличку біля цілющого джерела.
Поки що бур’яни і трави там викошує пан Козак з Переводова, але, можливо, незабаром українська громада Польщі викупить цю землю, і тоді можна буде спорудити на могилі повстанців пам’ятник.
Також Федір Мельничук побував у селі Гільче, на могилі курінного «Ягоди». «Цю могилу треба обов’язково підремонтувати, обновити, – повідомив він, – але для цього необхідні і кошти, і праця людей».
Мабуть, про це варто подумати районним партійним осередкам, громадським організаціям, яких у Сокалі є чимало, особливо їх більшає перед виборами. А тут – конкретна справа. Колись на початку дев`яностих Рух Сокальщини, а особливо Варязький осередок, зробили все, щоб із небуття, чагарників і хащів підняти повстанську могилу і опорядкувати її. Чому б нині національно-свідомій громадськості Сокальщини не подбати про могилу курінного Мар’яна Лукашевича – «Ягоду», який прославився у боях під Хоробровом і Варяжем. Адже він боровся за нашу незалежність.
Оксана ГАНІТКЕВИЧ.