B наш час надзвичайно гостро постала потреба логопедичної корекції мовлення дитини. За статистичними даними логопедичної служби, кожна третя дитина має патологію мовлення. Діапазон мовленнєвих вад різний – від косметичного недоліку промовляння звуку (дислалія) до повної відсутності мовлення (алалія).
Характерно, що дітям з вадами мовлення набагато важче пристосуватися до перебування у колі однолітків, деякі відстають в розвитку. Прикро ще й те, що при несвоєчасному виправленні цих вад мовлення, вони відіб’ються на навчанні читання і письма в школі (дисграфія). І що далі, то важче виправляти ці вади.
Практичні поради щодо логопедичної роботи з дітьми допоможуть активізувати їх мовленнєвий розвиток в домашніх умовах, а також запобігти вадам мовлення. Від правильного мовлення залежить успішність дитини в школі й у житті. «Либалаклука»… Зазвичай всім подобається слухати, як смішно та мило розмовляють малюки, перекручуючи слова та неправильно вимовляючи звуки. Та далеко не всі задумуються, що ця дитяча забава згодом може перерости у серйозну дорослу проблему. Не виправлені в дитинстві дефекти мовлення у зрілому віці ліквідувати майже неможливо. Спочатку з дитини кепкують у школі, згодом це переростає в серйозний комплекс, людина починає боятись говорити взагалі. Логопед – це вчитель, а не лікар. Про це мають обов’язково пам'ятати батьки. Дітей зi серйозними вродженими вадами повинні обстежувати лікарі (психотерапевти, психіатри, невропатологи, отоларингологи, стоматологи) і логопеди.
Найпоширенішим для логопедів явищем є дислалія (порушення звуковимови за нормального слуху і збереженій інервації мовленнєвого апарату). Зазвичай діти не вимовляють звуки «р», «л». Та бувають набагатоскладніші порушення, так звані органічні, спричинені вродженими вадами мовленнєвого апарату, або пошкодженою корою головного мозку (мовленнєві зони).
Виправляти дефекти мовлення потрібно з дошкільного віку. Деякі батьки думають, що їхні діти «виговоряться» з часом. Це помилкове судження. Треба систематично працювати з дитиною, щоб досягти позитивного результату. Навіть коли малюк ще не говорить, варто читати йому книжки, при цьому намагатись чітко і правильно вимовляти всі звуки і слова, адже дитина схильна копіювати те, що чує і бачить.
«Сюсюкатись» з дітьми не можна! Таке неправильне мовлення увійде у звичку дитини, а потім викорінити проблему буде набагато важче.Та найчастіше дитина не вимовляє один, два звуки. Це шиплячі, свистячі або сонорні. Крім того, дитина не відчуває цієї проблеми, адже сама своєї помилки не чує. Якщо в дошкільному віці не «поставити» дитині правильну вимову, то в школі вона, скоріш за все, робитиме помилки на письмі та читанні. Батькам, які виявили у дитини вади мови, потрібно негайно звернутись до логопеда. Іноді виправити мовлення можна за два місяці. Та деколи період затягується на роки. Важливо, щоб до процесу під’єдналися і батьки. Навіть дуже частих занять з логопедом замало, якщо вдома дитину ніхто не виправляє і не контролює її вимови. А до спеціаліста водити дитину варто не менше 34 разів на тиждень.
Мовленнєвий розвиток дітей дуже індивідуальний, про норму і патологію говорити потрібно дуже обережно. Одні діти у віці двох років вже вміють розповідати вірші, інші тільки починають говорити. І не порівнюйте свою дитину з сусідньою тому, що кожна дитина унікальна. Варто пам’ятати, що мовлення – явище соціальне. Якщо з дитиною не спілкуватись з раннього дитинства, то і вона не почне вчасно і правильно розмовляти.
Наталя ГАВРИЛІВ,
вчитель-логопед Забузького та Сокальського логопунктів при Сокальській ЗШ ІІІІ ст. №2.
На фото: Наталія БАРАН (дитячий садок №8 м. Сокаль), Наталія ВАСЬКІВ (Сокальська ЗШ №4), Мирослава БУРБІЦЬКА, Марія ПИШКО (дитячий садок №5 м. Сокаль), Наталія ГАВРИЛІВ (Сокальська ЗШ №2, Забузька ЗШ), Мар’яна РОГАЛЬСЬКА (дитячий садок №1 м. Сокаль), Ганна ФЕНЧИН (завідувач РПМПК, Сокальська ЗШ №4).