Головна / Цікаво знати / Шевченко в англомовних енциклопедіях i словниках

Шевченко в англомовних енциклопедіях i словниках

Літературна спадщина Тараса Шевченка  геніального українського поета, художника, мислителя, одного з найвизначніших поетів серед усіх слов`янських поетів  увійшла до скарбниці найцінніших надбань світової культури. Більшість останніх Шевченкових творів за його життя не були опубліковані. Тому вже після його смерті в царській Росії та за кордоном світ побачили його поетичні перлини.

Першу згадку про Тараса Шевченка опубліковано у дев`ятому виданні “Британської Енциклопедії”, Едінбург. (18751889), у 21 томі, який вийшов у 1886 році. У розділі "Російська література" знаходимо статтю "Малоросійський діалект", де йдеться про Шевченка як основоположника малоросійської літератури, яку написав В. Морфіль, котрий цікавився літературою східних слов`ян, особисто був знайомий з Іваном Франком. У цій публікації описано нелегкий життєвий шлях Великого Кобзаря. Зокрема, автор статті писав, що ніхто інший не описав так сильно страждань України як Шевченко, котрий з дитячих літ наслухався розповідей про козачі часи. Тому його нариси завжди реалістичні, як і в Бернса з його шотландськими піснями, так і Шевченко відтворює героїчний дух українських козаків. Його похорони перетворились у всенаціональну процесію, а на великій висипаній могилі, на його честь, поставлено хрест біля Канева над Дніпром. "Його могила стала Меккою південноросійських революціонерів".

Наступну статтю у скороченому вигляді подає ця ж сама енциклопедія (американське видання), НьюЙорк, 1878 р. У 21му томі, який побачив світ у 1886 р., опубліковані відомості знову ж таки про Росію, де у розділі "Малоросія", у статті, присвяченій українській літературі, є така цитата: "Справжній національний поет… Ніхто з більшою силою не змалював старі часи України, як Шевченко…". В іншому виданні англомовної “Британської енциклопедії”, Чікаго, 1947 р., у публікації про українську літературу у 22 томі є такі рядки: "Шевченко став символом національності". А вже у 1959 році у цьому ж виданні написано: " В 1846 році біля 30 українських патріотів заснували у Києві таємне товариство св. Кирила і Мефодія. Це підтверджує відродження українського націоналізму. Визначними членами цього товариства були два історики Микола Костомаров (18171885) і Пантелеймон Куліш (18191897), а також Тарас Шевченко (18141861), поет, який у своїй поемі "Сон" звинувачує Петра I за "розп’яття України", а Катерину II за "довершення його жертви".

Інша "Енциклопедія Колієрса", видана 1949 року, де у 17 томі написано про життя і творчість Шевченка. Зокрема, "…В 1841 р. він видав поему "Гайдамаки", з описом бунту українських селян проти поляків в 1768 р. Після того звернув увагу на терпіння свого народу від Росії в поемах "Сон", "Великий льох", "Кавказ"… Він був визнаний речником терпінь України, борцем за її право на незалежність і найбільшим її поетом" (Кларенс А. Маннінг, професор Колумбійського університету). У 19 томі цієї ж енциклопедії, виданої в 1950 р., в статті "Українська література" читаємо "…В поезії Т. Шевченко виявив саму істоту українського генія. Його трагічне життя, й таке життя його народу, яскраво висвітлені у його віршах, переповнені справжнім пророчим натхненням" (автор статті Константин Генрі Андрусишин).

В "Енциклопедії літератури" (НьюЙорк), у розділі "Філософічної бібліотеки", 1946 р. є стаття "Українська література" з дуже влучною характеристикою української дійсності: "Українська проблема  це одна з найбільш заплутаних проблем серед усіх слов`янських націй". Її автор Кларенс А. Меннінг, згадавши про відродження української літератури, вважає Т. Шевченка тим об`єднуючим чинником нових напрямків, найвизначнішим поетом того часу серед слов`янських митців. "Важко сказати, щоб міг осягнути Шевченко, якщо б його талант розвивався на волі: він залишається найправди•вішим поетичним духом, якого досі дала поезія".

У "Слов`янській Енциклопедії", яка видана у НьюЙорку, професор Олівер Дж. Фредеріксен так висловився про Великого Кобзаря: "Велич Шевченка як поета… в його широкій прихильності й пристрасній любові до земляківукраїнців і в його непохитній вірі у вільну демократичну Україну".

Про Тараса Шевченка як про найвизначнішого поета написано в "Словнику модерної європейської літератури", "Словнику світової літератури " (НьюЙорк). В "Енциклопедії суспільних наук" (НьюЙорк), виданої у 1937 році, написано про Тараса Шевченка так: "Його поетичні твори •стали найважливішим чинником українського національного руху, пригадуючи напівзабуті національні традиції українських козаків, він став натхненним пророком нового суспільного і політичного ладу. Святкування його пам`яті стало суспільним культом серед українців по всьому світі, а його могила стала українською національною святістю."

Згадка про Тараса, його поезія допомагала українцям у понад столітніх діаспорах холодної Канади, тропічної Бразилії, піскової Австралії, степової Аргентини не втратити українську мову і культуру. І ту Шевченкову мову як скарб передавали нащадкам. І його слово сильне і актуальне як і колись. Його слово "Борітеся! Поборете!" виразно вказує шлях для осягнення мети: "В своїй хаті своя правда і сила і воля…".

Василь ВОЛОШИН.
м. Сокаль.

Література: Збірник матеріалів наукових конференцій НТШ, ч. 6, 100111 стор., Канада.
Газета "Гомін України", 1962 р., ч. 32, 38 Канада, Торонто.

Голос Сокальщини на GoogleNews

Залишити відповідь

Ваша поштова адреса не опублікується. Необхідні поля позначено *

*

14 + thirteen =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

закрити

Ми виявили що ви користуєтеся Ad Blocker!

Для того щоб ми були незалежними потрібно так мало - відображати рекламу!