З метою популяризації знань про маловідомі для широкого загалу факти нашої історії, колись утаємничені сторінки у Народному домі Червонограда 27 жовтня відбулася чергова зустріч з науковцями, організована Товариством «Надбужанщина», історико-просвітницькою організацією «Меморіал», Товариством політв’язнів та репресованих, Спілкою політв’язнів України, Братством ОУН-УПА.
Цього разу в гості завітали президент благодійного громадського фонду «Літопис УПА» Микола Посівнич та доктор історичних наук, професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Іван Патриляк, який презентував свою книгу «Перемога або смерть: український визвольний рух в 1939-1960 рр.», видану Центром досліджень визвольного руху спільно з видавництвом «Часопис» та мистецькою агенцією «Наш формат».
– Що буде далі з нами, що буде з Україною? – риторично запитав, представляючи гостей, голова «Надбужанщини» Володимир В’язівський. І тут же відповів:
– Буде те, що ми самі зробимо, який шлях оберемо. Зрештою, такі запитання не раз чую. Але для цього потрібно знати історію. Ось такі люди, як Іван Патриляк та Микола Посівнич якраз і відкривають нам таємниці історії.
Більш детальніше автора книги представив Микола Посівнич, розповів про його науковий та творчий доробок.
– Як науковець, – сказав Іван Патриляк, – не оправдовуюся перед історією, а лише подаю правду.
Учасників зустрічі цікавив не тільки зміст книги, світлини з неї, які можна було побачити на екрані, встановленому на сцені, а й методи роботи. А це – соціологічний, статистичний (автора навіть цікавив раціон їжі воїнів УПА), загальноісторичний, кропітка робота з архівними документами. У книзі постали гострі моменти: ОУН і фашистська Німеччина, боротьба УПА проти гітлерівців, УПА і червоні партизани, Україна і Польща, провокації, повоєнний визвольний рух. А головне – історія і сучасність.
– За кордоном вийшло 15 тисяч статей та монографій про УПА. Однак для пересічного українського читача вони майже недоступні, – повідомив Іван Патриляк. – Погодьтесь, цю сторінку української історії ми знаємо недостатньо.
Спочатку книга народилася як наукова монографія. Тираж був мізерним, розрахованим на тих же науковців, колег автора, студентів. Але щоб вона дійшла до масового читача, цю працю довелося розширити до 600 сторінок, переписати науково-популярним стилем. Здавалося б, усе гаразд. Поставлено останню крапку. Тільки видавай! Проте деякі видавництва, редактори просто побоялися брати її до друку, хоча замовляли автору написати щось аналогічне. «А, може, там якась крамола, – міркували собі. – І чи вся Україна зрозуміє тему УПА?..» Ось така самоцензура…
Та, на щастя, книга прийшла до читача!
Далі розпочався «сеанс» запитань та відповідей: і як сприйняли Вашу працю за кордоном, і яким був національний склад УПА, і чому цю армію дехто називає фашистською, і як прикривалися енкаведисти уніформою українських повстанців, і провокаційні дії з боку польської Армії Крайової… Запитання навіть виходили за межі теми книги. Однак на всі з них історики, доповнюючи один одного, відповідали аргументовано.
Резюмуючи зустріч, Іван Патриляк заявив: «Не слід історикам бути заангажованими. На кожній війні є жертви і терор. Але суспільство має жити в мирі!».
Читачі могли придбати книгу «Перемога або смерть» й отримати автограф. А купували цю книгу, як правило, ветерани УПА, колишні політв’язні та репресовані і ті, хто справді цікавиться історією.
Тарас ЛЕХМАН.