Цікаво знати

У Сокальському музеї відбулося дійство “Писанку намалюю, оберіг учаснику АТО подарую”

У Сокальському історико-краєзнавчому музеї "Сокальщина" відбулося дійство "Писанку намалюю, оберіг учаснику АТО подарую", яку організували члени Сокальського товариства "Холмщина". На столах, накритих білими обрусами, біля кожної дитини лежав воск, писальця і свічки. А у центрі  весняна гілка, прикрашена красивими писанками, творіння рук молодої майстрині Ірини Підгайної. Поруч інший столик  на якому різнобарв`я неповторних писанок народної майстрині, членкині Сокальського осередку Союзу українок Марії Горбунової і голови Сокальського осередку Союзу українок Надії Мельник, яка теж навчала діточок писати писанки. Дитячим щебетом наповнилась зала музею, коли його поріг переступили малята разом з мамами, татами, бабусями, дідусями. Серед маленьких писанкарів були і дошкільнята, і учні початкових класів.

Присутніх сердечно привітав директор історико-краєзнавчого музею "Сокальщина" Василь Волошин:

– Ми дуже раді, що у нас проводиться це патріотичне українське дійство, бо музей покликаний для того, щоб виховувати нашу молодь на українських традиціях і звичаях, обрядах наших батьків, дідусів, бабусь. І сьогодні маленьких сокальчан маємо змогу навчити чудовому українському звичаю  писанкарству.

Далі слово мала голова Сокальського товариства "Холмщина" Ольга Реукова:

– Ми всі з нетерпінням чекаємо Великодня. Кожне наше українське свято супроводжується певною обрядовістю. Українські господині на Воскресіння Христове печуть пасочки і пишуть писанки. Сьогодні, дорогі дітки, процес писання, малювання писанки вам покажуть члени товариства "Холмщина" Ірина Підгайна, Наталія Конічек і голова міського осередку Союзу українок Надія Мельник.
У майстриньписанкарок, поцікавилася, звідки навчилися цій майстерності писати писанки.

Ірина Підгайна:

– Я недавно почала писати писанки. І ця творча робота мене захопила. Кожна наступна писанка вдавалася кращою. Хочу відновлювати українські традиції. Бо у кожної писанкарки  писанки різні і неповторні. Ось на моєму "дереві" розвішені кілька писанок, серед них "берегиня"  то найстаріший символ писанкарства, яка несе добро, щастя у сім'ю. До речі, існує таке повір'я, якщо писанку вмочити у воді, а потім у ній помити обличчя, то завжди будеш молодим і красивим. А також писанку після Великодня закидали на дах хати, щоб в оселі був спокій і добро, здоров`я. Разом зі мною тепер пише писанки моя донечка.

Наталія Конічек:

– У товаристві "Холмщина" вирішили організувати для діток акцію "Писанку намалюю, оберіг учаснику АТО подарую". Власне завдяки нашим воїнам, які воюють на сході, ми маємо змогу малювати ці писанки. Хочемо, щоб ці хлопчики та дівчатка написали писанку як оберіг учаснику АТО. Ми також запросили сюди до нас діток, батьки яких на війні, і хочемо, щоб вони подарували своїм татам писанку зроблену власноруч.

Надія Мельник:

– Ще на початку дев`яностих років сокальські союзянки вирішили відродити традицію писанкарства. Першою учителькою для нас, наших діток була пані Ярослава Вергун, яка писала писанки писальцем і розмальовувала природими фарбами. Далі Любов Багрій творила свої неповторні писанки, а Ольга Левко  мотанки. Сокальську писанку відтворила, удосконалила народна майстриня Марія Горбунова. Її писанки завжди на передсвятковому ярмарку, який організовували союзянки, розкуповували сокальчани та гості міста. А скільки вона роздарувала своїх витворів серця, душі і рук. Нині наша народна майстриня вже не дає ради писати писанки. І тепер голова районної організації Ірина Мандрик і я та інші союзянки продовжили її традицію. Дуже люблю писати писанки, коли їх малюю то моя душа десь високо у небі. Внуки радо допомагають мені. І я тішуся, що мистецтву писанкарства можу навчити  ось цих діток.

…Розпочалося таїнство "народження" писанки, запалили свічечки, дитячі голівки схилилися над столом, а маленькі ручки виводили перший візерунок чи навіть тризуб на яйці. Хтось малював крапанку, хтось вже фарбував першим кольором. Ніхто з дітей не нудився. Їх терпеливо навчали і підбадьорювали майстрині Ірина Підгайна, Наталія Конічек та Надія Мельник. А як вболівали за своїх маленьких писанкарів їхні мами, тати, бабусі і дідусі, які теж допомагали своїм синам і дочкам. Дві години проминуло як мить. І ось перші писанки вже готові. Дітки як найцінніший скарб тримали їх у долоньках. Світилися обличчя і батьків.

Юних писанкарів члени Сокальського товариство "Холмщина" частували цукерками, солодощами і різними смаколиками. А потім біля великої сокальської писанки була спільна світлина, де згуртувалися всі учасники акції " Писанку намалюю, оберіг учаснику АТО подарую". Дітки тримали у руках лози, та писанки, творіння свого серця і рук, які вони в знак любові і пошани передадуть бійцям, які воюють на сході.

Оксана ПРОЦЬ.

Фото автора.

 

Голос Сокальщини на GoogleNews