Я народився і виріс в селищі Жвирка. Саме тут почав займатися спортом. Мій батько Микола Денека прищепив мені любов до футболу з дитинства, адже він також займався цим видом спорту і свого часу був капітаном команди "Буг". Найбільше, що запам'яталося з дитинства це поїздки з батьком на товариські матчі та турніри на першість району і області з футболу.
Для мене в дитинстві не було кращої розваги, аніж піти на вулицю пограти з друзями у футбол. Ми могли зранку до вечора ганяти м'яча, перериваючись, мабуть, лише на обід.
Гра в футбол дає не лише гарну фізичну форму, а й допомагає в житті. Завдячую спорту вступом до Луцького інституту фізичної культури та навчанні у ньому. Після його закінчення, працював у середній школі вчителем фізкультури, потім виїхав у Німеччину. Проживаючи там, у вільний від роботи час продовжував тренуватись і грати у футбол, вивчав німецьку мову. Згодом, коли опанував її, клуб посприяв мені з підбором хорошої роботи. У Німеччині зрозумів у якому занедбаному стані перебувають наші місцеві футбольні клуби та спортивні секції порівняно з європейськими. Особливо мене непокоїло те, що в Україні є багато талановитих спортсменів, а матеріальної бази для їх фізичного розвитку та розкриття потенціалу практично не існує.
Приїжджаючи в Україну із зарубіжжя, я постійно цікавився долею футболу на Сокальщині. Знаходив можливість поспілкуватися з друзями, з якими свого часу грав у футбол, намагався всіляко підтримати наші команди, допомогти їм спортивним одягом, інвентарем, передати досвід з розвитку футболу у європейських державах. Так, невдовзі, навколо мене згуртувалися однодумці, яким не байдужий стан фізичного виховання молоді і розвитку футболу на Сокальщині.
Впродовж останніх років нашими спільними зусиллями відновлено спортивний комплекс в с. Поториця: проведено реконструкцію будівлі спортивного комплексу, придбано спортивну форму для дітей, відновлено стадіон, зібрано тренерський склад та розпочато футбольні тренування молоді Сокаля та навколишніх сіл.
Починаючи тренування, ми навіть не сподівалися, що це викличе такий великий ажіотаж серед юнаків. На превелике щастя, з кожним днем охочих приєднатися до занять стає все більше і більше, це свідчить про те, що зараз молодь надає перевагу здоровому способу життя. Курити цигарки і вживати алкоголь нарешті стало не модно.
На сьогодні я визначив для себе декілька пріоритетних завдань в напрямку розвитку спорту на Сокальщині, це наведення ладу зі шкільними стадіонами та спортивними майданчиками, більшість з яких не оновлювалися по 2030 років. Також існує потреба їх модернізації, адже там діти вперше знайомляться з різними видами спорту, обирають той, який їм до вподоби, й далі розвивають свої здібності. Планую збільшити кількість спортивних секцій, організувати проведення товариських турнірів з футболу серед молоді району.
Звичайно, всі ці задуми потребують кропіткої праці, підтримки громадськості, органів місцевого самоврядування, молодіжних громадських організацій, а також вкладення значних матеріальних ресурсів, яких, на жаль, так не вистачає в бюджеті нашої держави. Тому в квітні 2014 року вирішив заснувати благодійний фонд "Спорт. Діти. Майбутнє".
Основним завданням фонду є здійснення благодійної діяльності, спрямованої на розвиток спорту, розкриття фізичного потенціалу дітей і молодих людей, придбання спортивної форми та інвентаря для команд, які беруть участь у першостях і чемпіонатах Сокальського району і Львівської області з футболу, фінансування будівництва, реконструкції та капітальних ремонтів спортивних споруд на території району.
Тож звертаюся до всіх, кому небайдужі фізична культура та спорт, до людей, які дбають про майбутнє української нації. Благодійний фонд "Спорт. Діти. Майбутнє" запрошує долучитися до благочинної справи, адже доброчинність це показник етичного здоров'я суспільства і соціального оптимізму людей, їх віри в своє майбутнє. У мене є конкретна мета, і до неї я йду зі своїми друзями, однодумцями і моєю сім'єю.
Василь ДЕНЕКА, голова правління благодійного фонду "Спорт. Діти. Майбутнє".