Цікаво знати

Венеція на Сокальщині

Декілька населених пунктів Сокальського району потерпають від повені. Найгірша ситуація спостерігалася минулих п`ятниці, суботи і неділі. У районі всі були на ногах: районна і місцева влада, громади. На допомогу прибули аварійнорятувальні підрозділи Головного управління ДСНС України у Львівській області та третього спеціалізованого регіонального центру швидкого реагування оперативнорятувальної служби ЦЗ ДСНС України: у місті Великі Мости було десять осіб, у селах Межиріччя (чотири особи, САРМ; ЗІЛ130, 4 човни), Сілець (12 осіб, САРМ), Городище (2 особи, один човен). На щастя, вода спадає. Ми побували в “гарячих точках” повені, поспілкувалися з мешканцями цих населених пунктів, керівниками місцевих рад, райдержадміністрації, депутатами, рятувальниками.

ВЕЛИКІ МОСТИ

Тут вулиця Старомостівська закрита для проїзду машин, а 57 квітня військові МНС перевозили людей човнами. У понеділок трохи вода спала, тож хто хотів пройти через дамбу, то мусив обережно, з допомогою військових, йти по мішках з піском. А редакційний автомобіль не зміг проїхати частиною дороги вулиці Старомостівської, бо там було досить глибоко.

Володимир СТАДНИК,
cтарший лейтенант рятувальної служби з м. Дрогобич, третій регіональний центр швидкого реагування:

– Ми допомагали людям, за три дні перевезли човнами через річку Рату десь понад 500 осіб. Спорудили дамби з 300350 мішків з піском. От деякі хати по вулиці Старомостівській були підтоплені, у льохах  вода. Сьогодні, в понеділок, вже вода спадає, але ми ще залишаємось на місці і допомагаємо людям, особливо старшого віку. Протягом трьох днів до нас приходили мешканці цієї вулиці і приносили гарячий чай, бо чергуємо цілодобово.

Ярослав РОЙКО,
Великомостівський міський голова:

– Під час повені крім рятувальників тут і вдень, і вночі чергували працівники нашої пожежної частини. Повністю була підтоплена одна хата і декілька підсобних господарств, а також окремі частини дороги, що унеможливило рух транспорту і людей. Зі західного боку міста люди обминають підтоплену дорогу. А на вулиці Старомостівській рятувальники постійно чергували. Врешті рівень води знизився. Можливо, рятувальники вже зможуть покинути свій пост. Така велика вода була у 2010 році. Цьогоріч мешканці підготувалися до великої повені. Вони догадувалися, що таке може бути. Повибирали з підвалів картоплю, моркву, буряки, консервування. Ми попереджували великомостівчан про те, що нам передавали про можливу повінь. Я, депутати міської ради постійно тут були, як треба було якоїсь допомоги, то допомагали. Вже у неділю рівень води почав знижуватися.

Сподіваюся, що пік ми перейшли. Всі спрацювали дружно: і Служба порятунку, і районна влада, і медики, і ми тут, на місцях. На наступний рік будемо готувати комплекс заходів, подавати розрахунки, щоб мінімізувати можливість підтоплення житлових будинків і дороги. Готуємо проект, який дасть змогу підняти дамбу. Хоча б частково, бо для цього потрібні чималі кошти.

СІЛЕЦЬ

В Сільці не виглядало на велику повінь. Центр села видався сухим. Але, як згодом з`ясувалося, були проблеми біля дамби. Там цілодобово працювали рятувальники, часто навідувався сільський голова Ярослав Годісь, надавала допомогу голова Сокальської райдержадміністрації Наталія Карташова.

Ярослав ГОДІСЬ,
Сілецький сільський голова:

– Вже з суботи ми намагаємось побороти воду. В неділю рятувальна служба дуже активно працювала. 17 кубічних метрів піску вклали в 352 мішки і підсилили основу дамби. Наразі, хати не підтоплені, лише частково п`ять присадибних ділянок. Вода точно у льохах. Піднялися грунтові води і ця проблема практично є по всьому селу. А також розлилися ріки Рата і Болотня. Але основна проблема від Рати, яка проходить через усе село. Проти неділі вода впала десь на 6 см. За останні роки ми трохи підготувалися. У 2010му була велика повінь на присілку Груби, де затопило господарські будівлі. Того ж року ми зробили проектнокошторисну документацію на спорудження дамби, а вже наступного  почали її будівництво і спорудили більше 800 метрів. І в цьому році вона нас врятувала. Правда, потрібно ще стільки ж метрів дамби спорудити, але вона має йти по присадибних ділянках мешканців села. Можливо, з часом дійдемо до спільної згоди, і дамбу збудуємо повністю.

Руслан КОСТЕЦЬКИЙ,
майор, член рятувальної служби:

– У понеділок, 7 квітня, вода вже трошки спала. Спочатку була динаміка зростання, загроза прориву дамби. Але ми її укріпили мішками з піском. Чергуємо цілодобово. Працювали і на Благовіщення. Така наша робота.

Роман МОВЧАН, підполковник, керівник рятувальників:

– Ми на цій ділянці поклали 325 мішків з піском, таким чином укріпили дамбу, щоб вода її не прорвала і не пішла на помешкання селян. Роботу зробили, просочування води зупинили. Її рівень падає. Ситуація контрольована. Своїх постів ми не залишаємо Нам допомагає Сілецький сільський голова Ярослав Годісь. Голова Сокальської РДА Наталія Карташова теж допомагає, вирішила питання з мішками. Ми тут працюємо цілодобово, але ніхто з мешканців не цікавиться, чи нам чогось треба.

Марина РЕХЛЕЦЬКА,
фельдшер рятувальної служби:

– Під час великих повеней бувають в людей стресові ситуації. Їх треба заспокоїти, надати першу медичну допомогу. Тому я тут. На щастя, в Сільці таких випадків не було.

Валентин ДОРОФЕЄВ, полковник головного управління ДСНС України у Львівській області:

– Ми щодня стараємось об`їхати кожний підтоплений населений пункт Сокальщини, щоб контролювати ситуацію. Старожили кажуть, що вода ще кілька днів буде триматися, а потім піде на спад. Сподіваюся, що так і буде. З Добротвірської електростанції скидається величезна кількість води у Західний Буг. Підрозділи рятувальників нині працюють у черговому режимі.

Сьогодні, 7 квітня, такої критичної ситуації вже немає. У деяких населених пунктах люди можуть самі діставатися до своїх осель, рятувальники не перевозять їх на човнах. Правда, в окремих селах ще існує така проблема. Але загалом наші рятувальні служби працюють злагоджено. Завжди на посту. За це їм вдячність.

ГОРОДИЩЕ

Дорога, яка веде в Городище у декількох місцях була укріплена мішками з піском. У селі стояла напоготові рятувальна машина. Старожили Городища розповідали, що така повінь була десь ще у 1966 році. І практично всі помешкання у цей весняний час потерпають, бо через підробки шахти вода стоїть у льохах. А одна частина села взагалі відірвана від світу. Там нема медпункту, крамниць, лише шість хат, у яких мешкають переважно одинокі старші люди. Правда, саме на цьому острівці знаходиться місцевий цвинтар. Отож жителі села просять Бога, щоб у ці дні ніхто не відійшов у вічність, бо доведеться небіжчика на цвинтар у човні везти. Проте мешканці цього острівця доброзичливі, привітні, радо погодилися перевезти нас човном до своїх осель.

Коли ми пливли, то в деяких місцях сіножаті глибина сягала двох метрів, а де проходила дорога, то  півметра. По цьому новоствореному весняному озері плавали військові рятувальної служби. Мешканці з городів і садків позабирали вулики, а от туалети багатьом не вдалося врятувати, вони попливли…

Петро ГАВАЛКА, мешканець с Городище:

– Добре, що цьогоріч температура невисока, бо якщо було б 1520 градусів, то греблю би прорвало і півсела було б затоплено. Цього року вперше приїхали до нас рятувальники. Я їх попередив, що в неділю вода призупиниться. І так сталося. Вчора вона вже почала спадати. Пісок при дорозі виклали також вони, але поки що його не потрібно. Нас підтоплює через те, що неподалік ріка Західний Буг та дві шахти. Останню уже закрили. Обіцяли греблю на річці, а нічого не зробили. Додає нам клопоту й Добротвір, який скидає воду в річку.

Євген ЛОЗИНСЬКИЙ, мешканець Городища (на острівці):

– Під водою город, де видно кущі з малиною, порічками, полуницями. Все пропало. У воді десять вуликів. Хоч я зробив для них підвищення. Рятувальники мешкають в моїй хаті, треба ж їм перепочити, дочки готують для мене і для них їсти. А вони допомагають нам діставатися на другий бік цього “озера”, на дорогу.

МЕЖИРІЧЧЯ

Це село можна назвати серцем Сокальської Венеції. Тут до хат допливають на саморобних човнах, майже як на гондолах. Будинки стоять у воді. Мешканці розповідали, що плавали і кури, і кролики, вже не говорячи про картоплю, моркву, буряки, яких вода в льохах накрила. А Володимирі Мудрик рятувальники дали спеціальні гумові штани і взуття. Бо без цього вона б не дісталася до своєї оселі. Найбільше постраждали мешканці вулиць Зарічної, Центральної, Польової та Шкільної.

Оксана ГРИБ, секретар Межирічанської сільської ради:

– Підтоплено 70 присадибних ділянок, 65 підвалів, 45 криниць, 47 туалетів. Треба до трьох днів заявити в “Оранту”,  люди, які потерпіли від води, хочуть відшкодування збитків. Щодень навідувалася до нас голова РДА Наталія Карташова, яка цікавилася ситуацією з підтопленнями та контролювала її. Багато допомогли рятувальники, які весь час у нас чергують. Вони дали човен Роману Котику, який не може вибратися з хати. Добре, що у багатьох є човни, на яких люди можуть дістатися на сушу, купити продукти.

Володимира МУДРИК, мешканка вул. Польової:

– У хліві стоїть вода. Повінь завдала мені багато лиха  підтопило хату. І кури, і кролі плавали у воді. Дещо вдалося врятувати. Минулого року такого не було. Деякі з моїх односельчан навіть хати позалишали, бо не дають собі ради боротися з водою. Дехто отримав квартиру чи план, а я  нічого. Ось тепер тут мучуся. У мене в хаті троє інвалідів. Допомоги ніхто не надає. Наробила крику, що з дому не вийду, тоді рятівники дали мені чоботи. Тепер буду якось “плисти” у них до хати.

ДОБРЯЧИН

На території Добрячина вода з річки Західний Буг мало не біля дороги, яка веде на Сокаль. Нині у цих заплавах плавають красенілебеді. Їм люди приносять хліб. Лебедям добре. А от мешканцям села  не дуже. Будинки на окремих вулицях стоять у воді. Не можна добратися до цвинтаря. Люди у високих гумових чоботах заледве можуть пройти вулицею. Хоча депутат районної ради Петро Пилипчук, разом з односельчанами готувалися заздалегідь до великої води.

Іван ДИДАК, Острівський сільський голова:

– У Добрячині підтоплено десять хат. Затоплені льохи, присадибні ділянки. У деяких літніх кухнях стоїть вода. Такої великої води вже давно не було. Ми у ці дні постійно збираємось у сільраді, радимося, як допомогти. І найбільше нам допомагає депутат районної ради Петро Пилипчук. Ми перекрили воду за колією. Врешті вдалося задіяти насосну станцію, хоча трохи далека відстань, але так було запроектовано. Слава Богу, що в хатах води нема. Але ж дітям треба діставатися якось у школу, дитсадок.

Петро ПИЛИПЧУК, депутат Сокальської районної ради:

 Маємо проблему, мусимо її вирішити. Вважаю, що у цьому дуже винні наші енергетики. Перша Червоноградська шахта на території нашого села мала підстанцію. Енергетики її приватизували і нам її не підключали. Якби електроенергію ввімкнули швидше, ми б могли перевірити насоси, запустити їх нормально і бути готовими раніше до повені. А напругу включили лише минулого четверга десь біля 18 години. Троє попередників нинішньої голови РДА не могли вплинути на керівника Сокальського РЕМ, щоб підключити цю підстанцію, а Наталі Павлівні Карташовій, Богу дякувати, вдалося. Але ж зараз все у воді. То не так просто ті насоси було підключити. Якби ввімкнули, хоча б три дні перед тим, то вже було б легше. Наш сільський голова Іван Дидак просидів у РЕМі цілий день, але, не міг нічого добитися. Ну що це таке! Моє обурення  то крик душі. Не розумію, чому так чинить керівник Сокальського РЕМу Зеновій Милик. Якби ми раніше змогли запустити насоси, то такої біди не було б взагалі. Я підготував депутатський запит на сесію районної ради стосовно цієї ситуації.

Павло САВЧУК, перший заступник голови райдержадміністрації:

–  Ситуація уже не така напружена, оскільки рівень води по річках Солокія та Рата вже зупинився і падає. На жаль, у річці Західний Буг все ще спостерігається підйом води, бо Добротвір скидає понад 100 кубометрів води в секунду, яка потрапляє у ріку та всі її притоки. Фахівці кажуть що за три дні цей процес стабілізується. В минулі суботунеділю вдалося провести велику роботу з укріплення дамб в Межиріччі і Сільці. Щодо підтоплення в Добрячині, перед церквою зліва. Причина в дамбі, яку будувало ДП “Львіввугілля”. Тут є переливні труби, які лежать під нею, і їх потрібно, коли рівень води більший, ніж рівень біля хат, вчасно регулювати: піднімати чи відкривати. Тут треба доброго господаря. Те, що депутат районної ради Петро Пилипчук каже, що причина в тому, що вчасно не подали напругу на підстанцію, то правда. Такі пункти для відкачки води повинні бути справні й дієздатні. Але не тоді треба хреститися, коли грім вдарить і прийде біда. Ми маємо працювати на випередження. Якщо є насосна станція для відкачки води, то вона має бути справною. Вважаю, що вона має бути на балансі водного господарства чи сільської ради. А то є два робочі насоси, а жоден не працює…

У Межиріччі всі підтоплення через шахтні підробки, бо просідає грунт. Багато вже зроблено по встановленню дамб. Але повінь показала, що деякі з них потрібно підсилювати і піднімати.

***

Цієї весни Сокальщина перетворилася на Венецію. Але не в італійську Венецію, куди їдуть відпочивати милуватися архітектурними та історичними перлинами, а в нашу, де потрібно рятувати людей, їх помешкання, майно. Добре, що була співпраця районної влади, місцевих рад, рятувальних служб, громади. Велику воду пережили гуртом. Нині й природа до нас прихильна, бо, якби була висока температура, то вода була б ще більша. Очевидно, уроки цьогорічної повені врахують. І наступної весни наш регіон буде таки Сокальщиною, а не Венецією.

Оксана ПРОЦЬ, Любов ПУЗИЧ.

Фото Любові Пузич.

Голос Сокальщини на GoogleNews