Головна / Цікаво знати / Чотовий УПА Павло Костюк – «Деркач»

Чотовий УПА Павло Костюк – «Деркач»

Діяльність в українському визвольному русі Павла Костюка і досі залишається маловідомою. І це – незважаючи на значний поступ дослідження історії ОУН і УПА, зокрема виявлення та опрацювання тисяч повстанських та радянських документів, які стосуються Львівщини. Все ж навіть з дрібних крихт інформації можна скласти картину його життя, нехай і неповну та нечітку.

Народився Павло Костюк 1919 року в с. Ксаверівка (тепер с. Романівка Сокальського р-ну Львівської обл.) у селянській родині Івана та Анни (з дому Орловська). Закінчив народну школу (4 класи), не був одружений. 

Від середини 1930-х рр. належав до Організації Українських Націоналістів, був керівником звена-«п’ятки» ОУН. В кінці 1937 р. став мужем довір’я у Ксаверівці, тобто керівником організації в селі. Поширював націоналістичну нелегальну літературу, збирав кошти на організаційні потреби, проводив політвиховні заходи. Невдовзі, 7 березня 1938 р., заарештований польською поліцією. В той час було затримано загалом 44 українці з Тартакова, Ксаверівки та Горбкова. Про суд інформації немає, не виключено, що він так і не відбувся, а всі заарештовані перебували у слідчому ув’язненні до виходу на волю з падінням Польщі у вересні 1939 р. 

Опісля, ймовірно, П. Костюк здобув військовий вишкіл в якійсь чужинецькій військовій формації (в польській армії він не служив), але коли і де – наразі невідомо. 

В першій половині 1944 р. П. Костюк під псевдонімом «Деркач» опинився в УПА, у сотні «Галайда» (к-р Дмитро Пелип-«Ем»-«Євшан»). Ймовірно, командував роєм (відділенням). Близько 14 серпня того ж року сотня була розділена на дві: «Галайда 1» (к-р Василь Василяшко-«Перемога», 1918 р.н., с. Завишень) та «Галайда 2» (к-р Григорій Шклянка-«Куліш», 1920 р. н., с. Поториця). Павло Костюк-«Деркач» став командиром І чоти в сотні «Галайда 2», який за посадою був заступником сотенного.

Новосформований курінь, до якого теж увійшла сотня «Крилачі» (к-р Микола Равлик«Беркут»), очолив Д. Пелип«Ем» – один із найвизначніших командирів УПА середньої ланки. Вже за декілька днів повстанцям під його керівництвом довелося витримати серйозні іспити. 22 серпня під с. Зубейки Жовківського р-ну курінь «Галайда» звів великий оборонний бій із батальйоном 83 полку прикордонних військ НКВД та 50 мотоциклетним полком ЧА. Відбивши у восьмигодинному бою всі ворожі наступи, «Ем» з відділом прорвався з оточення і відійшов у ліси на південь від с. Карів.
Війська НКВД 29 серпня 1944 р. знову оточили курінь, який зайняв оборону в урочищі Кривуля в центрі лісів Карів-Піддубці. В цілоденному бою з 7 до 21 год. повстанці відбили ворожі атаки, втративши всього кілька осіб вбитими. На східний відтинок, де стояла сотня під командуванням «Куліша», ворог вів сильний наступ. В бою особливо відзначилася чота «Деркача», яка, демонструючи геройську поставу, відбила ворожий наступ і врятувала сотню від оточення. Відділ «Галайда 2» вистояв і прорвався на схід із мінімальними втратами (2 важко поранених та 7 – легко). 

Згодом сотня «Галайда 2» самостійно або в складі куреня мала бої з більшовиками біля прис. Киї с. Нестаничі Радехівського рну (15.09.1944 р.), с. Губинок Томашівського повіту на території сучасної Польщі (17.10.1944 р.), с. Смолин Яворівського рну (22.10.1944 р.), с. Щирець та с. Улицько-Середкевичі (Яворівський р-н), с. Яструбичі Радехівського р-ну (4.11.1944 р.), с. Лучиці Сокальського р-ну (10.11.1944 р.), с. Бишів Радехівського р-ну (25.11.1944 р.). Щоправда, інформації, в яких із них брав участь П. Костюк-«Деркач», немає. Станом на кінець 1944 р. він з невідомих причин перебував поза сотнею.

Газета «Стрілецькі вісті» (ч. 28 за 25 грудня 1944 р.) писала про його участь в одному із боїв (ймовірно, таки під Каровом 29 серпня): «чот. Деркач проявив бойову ініціятивність, особисто знищив 3 ворожих офіцерів та кількох рядовиків. Добув багато зброї і зі своїми вояками вийшов без втрат».
Командування Львівської воєнної округи «Буг» в січні 1945 р. вирішило відновити сотню «Тигри» (її ще називали Сокальською сотнею), яка восени попереднього року припинила існування. Справу цю вів окружний організаційно-мобілізаційний референт Сокальської округи ОУН Гнат Запісоцький«Богдан» (1910 р.н., с. Волсвин). Ним призначені командир сотні Василь Баран«Гефайст» (1911 р.н., с. Поздимир Радехівського р-ну), командир І чоти – Олекса Хомин-«Максим» (1919 або 1916 р.н., с. Яструбичі Радехівського р-ну, колишній чотовий у сотні «Галайда 1»), ІІ чоти – Павло Скиба-«Ромко»-«Мирон» (с. Квасів Горохівського р-ну, в минулому – ординарець Романа Шухевича у батальйоні «Нахтігаль», курінний в УПАПівніч, випускник старшинської школи «Олені»), ІІІ чоти – Павло Костюк-«Деркач». 

Фактично ж сотня так і не почала діяти в повному складі і її командири В. Баран-«Гефайст», а відтак, від травня 1945 р., Михайло Хвальбота«Лис» (1915 р.н., с. Реклинець), мали у своєму розпорядженні тільки одну чоту під командуванням П. Скиби-«Ромка». 

Стрільців підвідділу, який сформував Олекса Хомин«Максим», у квітні того ж року передано в сотню «Галайда 1», а сам «Максим» очолив чоту у сотні «Перебийніс», з якою рейдував аж на Підляшшя. О. Хомин повернувся в Україну і загинув 2 вересня 1946 р. в с. Желдець Кам’янкаБузького рну.

Про існування та діяльність чоти «Деркача» нічого невідомо. Можна припускати, що в умовах посилених облав на Сокальщині, які постійно проводили прикордонники, такий підвідділ остаточно сформований не був. Сам П. Костюк-«Деркач» так і залишився в статусі чотового як «командир без війська». Можна припускати, що на це вплинули якісь додаткові перешкоди (наприклад, поранення, хвороба, арешт і втеча зпід варти). Так чи інакше, але взимку 1945-1946 рр. він переховувався в криївці у рідному селі.

За донесенням агента 11 лютого 1946 р. військовослужбовці 2-го прикордонного загону, який базувався в Сокалі, провели облаву в лісі на південь від с. Ксаверівка. Було виявлено дві криївки і зведено бій із повстанцями, які в них переховувалися. 

В результаті бою загинули чотовий УПА Павло Костюк-«Деркач», слідчий районної референтури Служби безпеки ОУН Микола Костюк-«Грім» та бойовик СБ Володимир Чесак-«Корінь». Ще 11 підпільників і цивільних нелегалів потрапили в полон. Також ворог здобув 3 гвинтівки, 2 пістолети, 1 револьвер, 1 гранату та 120 патронів. Тіла полеглих ворог забрав до Тартакова, де вони і поховані. 

Микола Костюк-«Грім» (1911 або 1914 р. н., с. Копитів) в минулому служив в українському легіоні німецької армії, так званих Дружинах українських націоналістів (ДУН), які складалися з двох куренів (батальйонів): «Нахтігаль» і «Роланд». Був одним із організаторів УПА на Сокальщині в 1944-1945 рр. як військовий референт району Сокаль-північ.

Володимира Чесака-«Коріня» (1924 р. н., с. Ксаверівка) більшовики помилково вважали командиром боївки на псевдо «Чапаєв». Ця помилка часом зустрічається в публікаціях (наприклад, в 36 томі «Літопису Української Повстанської Армії»).

Долю повстанців, затриманих в облаві НКВД, з’ясовано у виданні «Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914-1990» (2010 рік видання, упорядник Богдан Нечай). Так, 8 квітня 1946 р. військовим трибуналом військ МВД були засуджені: Іван Йосипович Мандрик-«Черник»-«Черняк» (1914 р. н., с. Тартаків) – до 20 років каторжних робіт; Володимир Васильович Назар«Сурмач» (1912 р. н., с. Тартаків) – до 15 років каторжних робіт; Іван Павлович Мандрик-«Ярий» (1918 р.н., с. Тартаків), Володимир Іванович Костюк-«Меч» (1925 р.н., с. Ксаверівка), Володимир Степанович Чвартковський-«Зелений»-«Яблуко» (1923 р.н., с. Ксаверівка), Михайло Степанович Приступа-«Зелений» (1926 р. н., с. Ксаверівка), Петро Львович Ворона-«Явір» (1925 р. н., с. Ксаверівка) – до 10 років таборів. Ще один повстанець, Микола Володимирович Харук-«Крета»-«Карась» (1924 р. н., с. Свитазів) засуджений 1 червня того ж року до 15 років каторжних робіт. Інформації про долю інших затриманих наразі немає. Це були: І. П. Куткевич, Петро Костюк та Володимир Гусар.

Кому відомі подробиці життя і діяльності Павла Костюка-«Деркача», його бойових побратимів, сотень «Галайда 2», «Тигри» та інших, загалом боротьби ОУН і УПА на Сокальщині та загалом Львівщині, просимо писати на електронну адресу mrz@ukr.net або на адресу редакції.

Володимир МОРОЗ.

 

 

Голос Сокальщини на GoogleNews

Про Андрій Гаврилюк

Залишити відповідь

Ваша поштова адреса не опублікується. Необхідні поля позначено *

*

ten + sixteen =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

закрити

Ми виявили що ви користуєтеся Ad Blocker!

Для того щоб ми були незалежними потрібно так мало - відображати рекламу!