Дзвінок із невідомого закордонного номера лунає о шостій ранку, і прізвище близької людини звучить із чужим акцентом. Родина ще не знає ні назви міста, ні лікарні, ні того, хто в цій країні відповідає за померлих іноземців. Питання виникають суто практичні, а розв’язувати їх доводиться з України й
без знання мови.
Репатріація тіла з європейської країни — врегульована процедура з чіткою послідовністю кроків, а не низка приватних домовленостей. Українські служби, що працюють із перевезеннями з-за кордону, описують її окремо, зокрема на сторінці
https://www.pohovai.in.ua/transportation-from-abroad. Нижче та сама послідовність розкладена на етапи.
З чого починається репатріація тіла
Усе починається не з пошуку перевізника, а з офіційного встановлення факту смерті в тій країні, де вона сталася. Поліція або лікарня передає тіло до судово-медичної установи, і доки не завершено розтин чи перевірку обставин, видати його нікому не можуть. З’ясуйте одразу назву закладу, де перебуває
тіло, і номер справи.
Другий обов’язковий крок — повідомити українське консульство чи посольство в цій державі. Консул не організовує перевезення, проте без його участі не оформлять головний дозвільний документ. Паралельно родина обирає компанію, яка веде процедуру з українського боку й спілкується з похоронним бюро за
кордоном.
Документи та участь консульської установи
Пакет паперів формується у двох країнах одночасно. За кордоном видають свідоцтво про смерть місцевого зразка, довідку про причину смерті та акт про бальзамування й запаювання цинкової вкладки. В Україні знадобляться документи померлого й підтвердження родинного зв’язку того, хто звертається.
У підсумку вантаж перетинає кордон із такими паперами:
- Свідоцтво про смерть від компетентного органу країни перебування, з апостилем або консульською легалізацією. Без нього український орган РАЦС не внесе запис.
- Довідка про відсутність інфекційних захворювань. Вона підтверджує безпечність перевезення, і без неї авіакомпанія не прийме вантаж на борт.
- Акт про бальзамування із зазначенням дати й складу препаратів, що дає змогу розрахувати допустимий строк транспортування.
- Дозвіл на ввезення тіла, який оформлює консульська установа України і який митниця перевіряє насамперед.
Підготовка тіла й транспортування до України
Перед відправленням тіло бальзамують і вкладають у герметичну цинкову вкладку, запаяну по периметру. Її вміщують у труну, а всю конструкцію пакують у транспортний ящик з оглядовим вікном для митного контролю. Розкривати запаяну вкладку не можна ані на кордоні, ані вдома без окремого дозволу.
Далі є два маршрути. Авіаперевезення швидше, але дорожче й залежить від розкладу вантажних рейсів та правил конкретного перевізника. Наземне перевезення спеціальним автотранспортом частіше обирають у межах Європи, якщо дорога триває від однієї до кількох діб.
Скільки триває репатріація тіл і від чого залежить строк
Загальний строк рідко визначається самою дорогою. Репатріація тіл затримується насамперед на етапі експертизи, адже за насильницької або нез’ясованої смерті прокуратура не видасть тіло до завершення слідчих дій.
Впливають також державні свята, черга в бюро перекладів і графік консульського приймання. Реальні строки називає виконавець після того, як отримає перші документи; до того будь-яка дата лишається припущенням.
Як обрати виконавця й не втратити час
У компанії має бути партнер у країні, де сталася смерть, або принаймні досвід роботи з нею, інакше частину дій родині доведеться виконувати самостійно через перекладача. Питайте прямо, хто спілкується з місцевим бюро й хто подає документи консулу.
Ще до першої розмови зберіть те, що вже є: паспортні дані померлого, назву міста й установи, де перебуває тіло, контакти людини, яка повідомила про смерть, і документ про родинний зв’язок. Це скорочує підготовку й дає змогу почати оформлення одразу.