Народився 14 квітня 1966 року в селі Городище Самбірського району Львівської області. У 1990ому закінчив Львівський політехнічний інститут за спеціальністю "Прилади точної механіки" і отримав кваліфікацію інженерамеханіка. У 2009 році вступив в Національну академію державного управління при Президентові України на факультет "Державне управління та місцеве самоврядування" за спеціальністю "Державне управління".
З 1990го до 2008 року працював на Самбірському радіозаводі "Сигнал" на посадах інженератехнолога, начальника інструментального цеху, головного інженера, генерального директора підприємства.
З квітня 2008 року помічник голови облдержадміністрації.
27 квітня 2008-ого розпорядженням Президента України призначений т. в. о. голови Сокальської районної державної адміністрації.
З січня 2009 р. до липня 2010 р. обіймав посаду голови Сокальської районної державної адміністрації.
Разом з дружиною Ларисою виховує сина Олега.
Безпартійний.
Ексголова Сокальської райдержадміністрації Ігор Іванович БЕРЕЖНИЦЬКИЙ більше двох років був очільником району. Що було зроблено за цей проміжок часу, а які перспективи, можливо, на майбутнє про це він розповів під час нашої розмови.
– Що спонукало Вас балотуватися в депутати до обласної ради по Сокальському виборчому округу №49?
– Перш за все обізнаність з проблематикою району. Адже за час роботи побував в кожному населеному пункті району. Тому глибоко усвідомлюю свою велику відповідальність перед мешканцями Сокальщини, йдучи на вибори до органів місцевого самоврядування.
Під час щоденної копіткої праці на посаді голови Сокальської райдержадміністрації я весь час присвятив розвитку району. За порівняно короткий період часу мешканці відчули ті кардинальні зміни. Перш за все – це ставлення влади до людей, сприяння приватному бізнесу, розвитку вугільного басейну, підтримка сільського господарства, залучення інвестицій у різноманітні сфери, соціальний захист населення, робота над відкриттям митних переходів "УгринівДолгобичів", "БелзБудинін", а також відновлення історичної спадщини, культури, традицій нашого народу. Я відстоював і відстоюватиму національну ідею.
– Які, на Ваш погляд, відбулися позитивні зміни?
– Перш за все вони торкнулися і райцентру, і сіл. Адже докладав усіх зусиль щоб допомогти громаді, колишнім воїнам УПА, районній організації Союзу українок (до речі, завдяки моїй допомозі союзянки мають гарну світлицю), дбав про неповносправних людей. Вперше було виділено кошти на придбання подарунків для багатодітних сімей до Дня Святого Миколая.
Відремонтували міст через ріку Західний Буг, перекрили дахи в декількох будинках, друкарні, поремонтували приміщення районних Народного дому, бібліотеки, адміністрації, сприяв благоустрою, озелененню, освітленню вулиць, налагодили чітку роботу комунальних служб.
Прийшовши на роботу, Ви отримали нульовий баланс дохідної частини бюджету…
Так, тому основна робота була скерована на його наповнення. Отож очевидно, що показник зріс з 85 до 125 і більше відсотків. Це дало можливість сприяти розвитку освіти, медицини, культури. Всі вчасно отримували зарплату, не було її затримки. А вкладення у різні сфери життєдіяльності району впродовж двох років склали більше 20 млн. грн. . Не було такої сільської ради, куди б не виділяли кошти на енергозбереження чи культуру. Йдучи з посади голови РДА, залишив в районі перевиконання дохідної частини місцевого бюджету понад одинадцять мільйонів гривень, які, до речі, розподілили ще й на останній сесії районної ради, кошти пішли на розвиток району.
У сільському господарстві району, де, до речі, виробляють сорок відсотків всієї продукції в області, проводили роботи з розпаювання майнових комплексів, підписання договорів оренди земельних ділянок, виділяли кошти на підвищення родючості земель, розвиток племінного розведення худоби.
Нині ж спостерігається захоплення земель різними корпораціями. З цим не можна погодитись і це питання потрібно відстоювати на рівні області.
– Чимало нарікань на наші дороги. Яка Ваша думка стосовно цієї проблеми?
– Тема доріг болюча. Треба кардинально змінювати підхід держави до відповідних дорожніх структур, суворо контролювати їх. Питання доріг, на мою думку, можна вирішити на обласному рівні і вище. А ямковий ремонт не покращить їх стану.
– Не обходилось і без надзвичайних ситуацій…
– Професійне реагування на надзвичайні ситуації, які виникали в районі (підтоплення населених пунктів Межиріччя, Сілець, Добрячин та інших, пожежа в смт. Жвирка, вибух газу в м. Сокаль, обвал даху на будинку по вулиці Тартаківській), дозволило зменшити соціальну напругу і максимально захистити населення. Було виділено на це чималі кошти.
– Звичайно, для Сокальщини було зроблено чимало. Але, як кажуть, треба ще більше. Що, на Вашу думку, в першу чергу?
– Зменшити податковий тиск щодо сприяння розвитку малому бізнесу; вирішити екологічні проблеми шляхом сплати податку від кожної тонни видобутого вугілля; залучати зовнішні та внутрішні інвестиції для створення додаткових робочих місць з високою оплатою праці (тільки тоді заробітчани повернуться у свої сім’ї).
А ще обов’язково потрібно відновити в районі повну комплексну переробку продукції сільськогосподарського виробництва (добре працював колись завод продовольчих товарів!); активно сприяти розвитку і підтримці освіти, медицини, культури; використовувати унікальні можливості нашого краю, а це, насамперед, цілющі повітря і воду, натуральні, екологічно чисті продукти. Велику історичну цінність мають наші храми та замки, які повинні стимулювати активний розвиток туризму, зокрема "зеленого".
Все це робитимуть наші краяни, й тоді з’являться нові робочі місця і можливість жити і творити на своїй землі для своїх дітей та внуків.
– Чимало Ви допомогли і у розвитку спорту…
– Так. Особливо пристойно виглядає стадіон "Сокіл". Не все, що задумано вирішено, адже ще треба зробити освітлення, встановити крісла чи лавки. І це можливо. Бо стадіон це також обличчя райцентру. Взагалі, сприятиму, щоб на території кожного органу місцевого самоврядування були добре облаштовані футбольні поля, а спортсменам виділяли кошти на форму.
– Ігоре Івановичу, щоб на завершення сказали виборцям?
– Добре, що нині кандидати в депутати балотуються в одномандатних мажоритарних округах. Бо за партійними списками часто приходять у ради непрофесійні люди, котрі не бажають займатися проблематикою регіонів, а їм потрібний депутатський мандат, напевно, для прикриття. Сьогоднішні кандидати в депутати запевняють виборців, що зроблять для району в майбутньому, а я кажу, що зробив за час свого керування районом.
Виборці, на жаль, часто голосують не за людину, її справи, а за бренд відомої партії, за її лідера, який мешкає у столиці й не приїде звідти розбудовувати Сокальщину. Тому треба голосувати за конкретних кандидатів людей з досвідом роботи, відповідним суспільним статусом, які знають як розв"язати проблему району.
А Ви, шановні мешканці Сокальщини, переконалися в моїй професійності та бажанні робити все для розвитку району в цілому. Тож вибір у Ваших руках. Тільки Вам вибирати, хто буде відстоювати Ваші інтереси: фахівець своєї справи, чи ті, в яких все виходить, аби як і змушені виправдовуватися. В мене, на протистояння з цими "професіоналами" йшло більше часу, ніж на основну роботу.
Хочу також підкреслити, що всі ми маємо свої недоліки і слабкості. Але важливим є те, щоб не поступатись моральними принципами в головному, у важливих думках, окремих вчинках чи цілеспрямованих діях. Я усвідомлюю наскільки це велика відповідальність служити громаді й готовий взяти цю відповідальність перед мешканцями Сокальщини на себе. Треба, як говорив митрополит Андрей Шептицький, "не потоком шумних фраз, а тихою невтомною працею любити Україну".
Записав Степан МАРТИНЮК.