( Яблучний спас) "Величаємо Тебе, Життєдавче Христе, і славимо пречистої плоті Твоєї преславне Преображення!" (величання свята)
Свято Преображення Господнього належить до великих свят Християнської церкви. Святкуванням Преображення Церква сповідує поєднання у Христі двох істот – людської і Божої. Преображення – це поява Сина при свідченні Отця в Духові Святому, тобто одкровення всіх іпостасей Святої Тройці. Преображення полягало не у зміні Божественної природи Христа, але у прояві Його Божества у природі людській. Відповідно до вчення Іоана Золотоустого – Преображення відбулося, "Щоб показати нам майбутнє преображення єства нашого і майбутнє своє пришестя на хмарах у славі з Ангелами".
Святі Отці називали це свято другим Богоявленням. Подію Преображення описують одразу три євангелісти – Матвей, Марко та Лука. Преображення Господнє, згідно з Євангелієм, відбулося перед Голгофськими стражданнями Ісуса Христа. Ісус взяв з собою трьох своїх учнів – Петра, Якова та Івана і вирушив з ними на гору Фавор. Там Христос молився, а утомлені учні заснули. Коли ж прокинулись, то побачили, що Ісус Христос преобразився: лице Його сяяло, мов сонце, а одяг Його став білим, як сніг, і блискучим, як світло. Поруч з'явилися пророки Мойсей та Ілля й почали розмовляти з Ісусом. Згодом велика біла хмара накрила їх, і пролунав голос Бога Отця: "Це син мій улюблений, що його Я вподобав. Його слухайтеся!" (Мт. 17.5).
Свято Преображення Господньго існувало вже в 4-му ст., про що свідчать вчення Єфрема Сіріна та Іоана Золотоустого. Мати Костянтина Великого, свята рівноапостольна Єлена, побудувала на горі Фавор храм на честь Преображення (зруйнований в 12 ст.).
В народі це свято ще називають Яблучним Спасом, бо у цей день традиційно освячують перші плоди, серед яких яблука, груші, сливи, виноград та мед.
У словах Петра: "Господи, добре нам тут бути…" апостоли на хвилину відчули насолоду Царства Небесного, яке Бог приготував тим, хто любить Його. Бажаю й вам, дорогі брати і сестри, також відчути ту радість Преображення Господньго і сказати: "Добре нам тут бути!…"
Володимир ЖАРСЬКИЙ,
священик.