Успіння Пресвятої Богородиці для жителів села Романівка – подвійне свято: двадцять років тому тут освятили камінь під будівництво церкви.
Досі у селі храму не було і віруючі ходили на Службу Божу до Тартакова. Тож з цієї нагоди після святої Літургії відбулися урочистості. Ведуча, автор цих рядків, пригадала односельчанам як двадцять років тому романівці твердо постановили побудувати церкву, вибрали місце та створили організаційний комітет. До нього ввійшли активісти села – Володимир Гузар, Степан Москалишин, Ганна Кравчук, Ганна Сенюк, Софія Скакун. Добрий намір романівців підтримали перший голова демократично обраної Сокальської районної ради Микола Пшевлоцький та заступник голови райвиконкому Ярослав Олійник. Невдовзі прийняли Декларацію про Незалежність України і це додало мешканцям села впевненості та віри у завтрашній день. Вони активно взялися за будівництво і через два роки на цьому місці вже стояв храм.
…Пролетіли роки і ось уже у церкви невеликий ювілей – 20 років. Це свято приїхали розділити з романівцями Микола Пшевлоцький, колишній вчитель Романівської початкової школи М. Огінський, священики – отець Володимир (Лучиці), отець Петро (Боб’ятин), отець Богдан (Поториця), отець Тарас (Опільсько), отець Андрій з Тартаківського костелу. Місцевий парох села Богдан Лилик та Тартаківський сільський голова Степан Орловський подякували всім, хто прилучився до будівництва церкви, побажали Божого благословення їхнім родинам та многих літ.
Прославляли в своїх віршах Матір Божу, ім’ям якої названо церкву, та Україну вихованці місцевого НВК. Їм тепло аплодували присутні. А далі ведуча назвала усіх тих, хто брав активну участь у будівництві храму в селі, але не дожив до цього ювілею. Високо у піднебесся линули слова пісні «Біжать в нашу церкву•стежки і дороги…», яку виконував церковний хор.
Марія БУЛЬБАК, завідуюча Романівським народним домом.