Яка то радість, коли до Божого храму двері відчинені не лише у неділю чи свята, а мало не щодень. У ці травневі дні ми радіємо Христовому Воскресінню, діти біля церкви співають гаївки, весело дзвонять церковні дзвони, а миряни щовечора поспішають у храм Різдва Пресвятої Богородиці у Тартакові, де отець-декан Богдан Лилик відправляє маївки, і ми маємо змогу возвеличувати Пречисту Діву Марію. А ще наш священик працює з молоддю, дітьми. У Тартакові, Романівці, Копитові проводить з ними катехизацію.
Як найтепліший спогад про цьогорічний Великодній піст залишилася у наших серцях Хресна дорога вулицями Тартакова, у якій взяла участь вся громада села. Бо отець-декан Богдан Лилик запросив духовенство та вірних православної церкви і римо-католицького костелу. Усі ми разом пройшли 14 стаціями Хресної дороги Ісуса Христа. Як то було зворушливо бачити, коли малесенькі діточки, молодь, старенькі люди, братство, сестринство, представники влади, вчителі несли Хрест. То вперше таке відбувалося у нашому селі. І хоча щотижня у храмі правилась Хресна дорога, але та була особлива. Ми всі були разом, спільно переживали терпіння Ісуса Христа. І старі, і малі разом ішли від стації до стації. У душі кожного християнина запалився у серці ще більший вогник Христової віри. А Великодні дні наповнили наші серця радістю і вірою у Воскреслого Христа.
Василина БОЙКО,
студентка Східно-Європейського університету
імені Лесі Українки.