13 грудня Свята Церква вшановує пам'ять святого апостола Андрія Первозваного. Андрій з роду єврейського, з Віфсаїди Галилейської, рибалка і брат апостола Петра. Спочатку він був учнем Іоанна Хрестителя. Як тільки Предтеча, поглянувши на Ісуса, що проходив, сказав: «Ото Агнець Божий!», Андрій пішов за Ісусом і став його першим учнем.
Велика прихильність стародавніх християн до апостола Андрія зберегла в переказах для нащадків зовнішній образ його: він був високого зросту, трохи згорблений, ніс мав орлиний, очі його мали благодатний вираз, брови, волосся і борода – густі.
Зіславши на апостолів Духа Святого, Ісус Христос разом з іншими апостолами дав Андрію владу прощати гріхи. Слово Боже Андрій проповідував у багатьох країнах Азії і Європи. Для проповіді Євангелія він здійснив три подорожі з Єрусалима. Під час третьої і останньої подорожі для навернення в Христову віру язичників і юдеїв. З описів письменників ІІІ ст. Іпполіта і Оригена відомо, що Первозванний апостол відвідав місце, де згодом виник Київ.
Літописець Нестор оповідає: «Бачите гори ці, – сказав апостол своїм учням, – на цих горах засяє благодать Божа і буде велике місто і багато церков буде споруджено Господом». На місці, де перебував апостол, поставили хрест і побудували храм апостола Андрія Первозванного. За свою проповідь і навернення багато язичників до Христа, апостола посадили до в'язниці. Та в'язниця стала для нього храмом, куди сходились християни послухати рятівне слово Апостола. Тоді цар засудив Андрія Первозванного до страти, розп'яттям на Хресті. Оскільки хрест, на якому він був розп'ятий, мав форму літери Х, він називається хрестом апостола Андрія. Два дні тривали страждання Андрія, він же до самої смерті продовжував навчати людей, що юрмились біля хреста. 13 грудня 70 року по Різдві Христовому апостол помер.
Пресвітери і диякони поховали святе тіло Андрія Первозванного й описали історію його мук в невеликому посланні, яке збереглось до наших днів.
У 355 році по Різдві Христовому мощі Андрія Первозванного було перенесено в храм святих апостолів, між гробницями святого євангеліста Луки і святого Тимофія – учня апостола Петра.
Володимир ЖАРСЬКИЙ,
священик.