"Зоре наша вечірняя", Духовний гімн Холмщини, "До Холмської Божої Матері", "У Холмському краї весела новина". Наша землячкa Євгенія Свістель (Момот) допомогла узгодити наш виступ зi священиком.
З історії хору "Сокальщина"
Колись сокальський хор "Холмщина", створений в 1991 році, що налічував 35 співаків, був дуже відомий майстерним виконанням пісень та церковної музики Холмщини не тільки в Сокалі. Хор з неодмінним успіхом виступав в Томашеві і Холмі (Польща), у Львові, Рівному, Луцьку, Городку, Золочеві, Судовій Вишні, Червонограді, Соснівці, Литовежі, Горохові, Володимирі-Волинському та інших містах.
Особливо пам'ятні виступи були у вересні 1994 року у Львові на Третьому Всесвітньому Конгресі українців Холмщини та Підляшшя та в с. Пісочному єдиному клаптику холмської землі на території України на освяченні новозбудованої церкви св. Архистратига Михаїла та на святі Турковицької ікони Божої Матері. На ці свята з'їхалися холмщани з усієї України. Хор співав святкову холмську Літургію, розучену при допомозі Катерини Мірчук (однієї з засновниць товариства і хору в Сокалі). З сльозами на очах слухали холмщани рідні наспіви. (З розповіді Анісії Петришин).
З того часу минуло понад 20 років…
Ми почали репетиції. Співаків з колишнього хору було серед нас всього декілька, а решта аматори-ентузіасти, яким сподобалася ідея. Керувала нами Анісія Петришин, учасниця хору "Холмщина", знавець холмських пісень. Після місяця репетицій ми зрозуміли, що заспіваємо.
Поїхали до Львова поїздом о 6 годині ранку. Під час подорожі співали, бо переживали за свій виступ. З вокзалу дорога до церкви дуже проста: трамваєм №10 їхати до зупинки "Kлінічна лікарня медінституту", ще трохи пройти вперед до бічної вулички справа Харківської і йти вгору до кінця.
Церква Холмської ікони Божої Матері збудована громадою УАПЦ на початку ХХІ ст. (2008) за типовим проектом, пофарбована в ясносиній колір. У плані церква має форму хреста, повернутого вівтарною частиною на схід. На даху є невеликий купол і хрест. Настоятель ієрей Михайло Савка.
Церква справляє приємне враження як зовні, так і всередині скромно,красиво, естетично. Особливо вражає різьблений іконостас. Це справжній витвір мистецтва.
Ікона Холмської Божої Матері, що знаходиться в церкві, датується ХІ століттям.
З історії Холмської ікони Божої Матері Чудотворна ікона Холмської Богородиці є однією з відомих ікон християнського світу. За переказами ікона була написана Апостолом і Євангелістом Лукою в Єрусалимі. Розміри ікони 95,5х66,5см.
Намальована на кипарисових дошках. Товщина дощок нерівномірна, становить від 1,7 до 2,5см. Авторський живопис зберігся на 60%.
Це одна з чотирьох апостольських ікон, на яких плекалася культура Київської Русі: Белзька (у ХІV ст. стала Ченстоховською, вшановується поляками як символ католицької віри), Вишгородська (датується кінцем ХІ ст., у ХІІІ ст. стала Володимирською; зараз знаходиться в Москві; проголошена найбільшою святинею Росії), ікона Успіння Богородиці з Києво-Печерської лаври (загинула під час війни в 1941 році) і Холмська (тільки вона одна залишилася в Україні: в грудні 1945 року Гавриїл Коробчук, депортований з Холмщини, привіз її в Луцьк. 15 вересня 2000 року відбулася офіційна передача ікони Волинському краєзнавчому музею, за умови створення безпеки зберігання, реставрації та довічного перебування в Луцьку. У дні релігійних свят у музеї Волинської ікони образ Холмської Богородиці виставляється для поклоніння віруючих. Ікона реально впливає на навколишній світ своєю благодатною енергією. У Луцьку вже планується будівництво храму на честь Холмської Богородиці).
Чудотворна ікона Холмської Божої Матері має трагічну історію, сповнену таємниць. Кожна епоха залишала на іконі свій відбиток образ переходив з рук в руки послідовників різних віросповідань, таємниче зникав і чудом з'являвся знову. Доля ікони була тісно пов'язана з містом Холмом. Це родинна святиня князя Данила Галицького, котрий заснував Холм.
Існує кілька версій, як ікона потрапила до Києва. За однією з них, ікону привіз, прийнявши хрещення, рівноапостольний князь Володимир. За іншою версією, вона була в шлюбному посагу візантійської царівни Анни, нареченої князя. А вже він в 1001 році передав образ в Собор Богородиці в Холмі.
Ікона правила холмщанам за зразок мужності і високої сили духу. Завдяки її заступництву місто було врятоване від нашестя орд Батия в 1240 році. Легенда розповідає, що ікону винесли на укріплення. Татарам здалося, що воно піднялося до небес, і вони зі страху розбіглися. В 1256 році місто також вистояло. І тільки в 1261 році татари вдерлися до Холма, зруйнували православний собор, зняли з ікони дорогоцінні ризи і покинули її серед руїн. Господь покарав кривдників вони осліпли, а голови воїнам повивертало обличчям до спини. Це одне з перших свідчень про чудотворну силу ікони. Лише через 100 років жителі міста вийняли ікону зпід завалів і внесли до відбудованого храму. (З Інтернету).
Святкову Літургію разом з о. Михайлом відправляли ще два священики. Отець Михайло виголосив зворушливу проповідь про Матір. Розчулився сам, втирали сльози парафіяни. Чудово, як ангели, співали хористи (було їх четверо). В певних моментах богослужіння були паузи, котрі ми заповнювали своїм співом. Це була приємна несподіванка для парафіян, що зібрались в церкві. Старші холмщани були так вражені, почувши рідні мелодії, що не могли стримати сліз. Не було важливо як ми співаємо, лиш ми співаємо. Наш спів надав святу неповторного колориту. Всі нам дякували і просили слова пісень.
Потім було ще освячення води, фотографування з о. Михайлом, спільна трапеза на свіжому повітрі, зустрічі з земляками, спогади, розмови, співи.
Їхали ми додому з радістю на душі, що наша святиня пережила з холмським людом його лихоліття і зараз з нами, допомагає і підтримує нас.
Тексти холмських пісень з нотами ми передали у львівське товариство "Холмщина".
