Так на Міжнародній Прощі Прислуговуючих у 2001 році блаженний Іван Павло II назвав вівтарників, хлопчиків та юнаків, котрі прислуговують у церкві під час Богослужінь.
Минулого тижня навчання вівтарників відбулися у кафедральному храмі св. ап. Петра і Павла м. Сокаль. Про перебіг цієї зустрічі розповідають її організатори.
о. Михайло МИКИТА,
голова катехитичної комісії СокальськоЖовківської єпархії:
З нагоди відзначення року святих Таїнств, який триває у СокальськоЖовківській єпархії, ми вирішили зібрати найближчих помічників священиків у парафіях. Це хлопці, які прислуговують, їх називаємо вівтарниками, котрі під час Богослужіння перебувають у вівтарі. Сьогодні тут є хлопці з парафій Сокальського району, Червонограда, це понад 150 вівтарників з чотирьох деканатів: Сокальського, Белзького, Червоноградського і Тартаківського. Програма зустрічі з вівтарниками складається із молитви, св. Літургії, приготування до сповіді, святого Причастя під час Літургії. Відтак ще раз наголошуємо на обов`язках, тому покликанні, які вони мають, на відповідальності і ревності їхній, щоб допомагати священикам в парафіяльному житті, звершенні Богослужінь. Місія наша така запропонувати їм роздуми щодо майбутнього покликання до священства чи монашества. В Сокалі два роки тому відбулася така зустріч загальноєпархіального значення. Тепер ми робимо такі зустрічі в кожному районному центрі. В майбутньому присвячуватимемо їх конкретній темі, наприклад, святій Літургії чи формі прислуговування, чи іншим катехитичним наукам.
Кожен священик у парафії обирає до вівтарної дружини тих хлопців, які регулярно приходять до храму, відзначаються доброю поведінкою, часто приступають до святих Тайн сповіді і святого Причастя. Старанні у навчанні, в школі і вдома поводяться добре, які мають бажання гідно виконувати цей обов`язок у храмі. Я служу у парафії Пресвятої Богородиці Владичиці України у Червонограді. У цьому році два вівтарники поступили на навчання до духовної семінарії. З попередніх парафій теж один вівтарник став священиком і далі продовжує навчання в Римі. Мабуть, кожен священик тут присутній пережив час прислуговування, був вівтарником у храмі і своє покликання до священства відчув саме там. Майже всі, хто вступає до духовної семінарії чи відчуває в собі покликання до монашого життя, пройшли школу вівтарників.
Ми щиро вдячні за допомогу в організації нинішньої зустрічі, насамперед, отцю Ярославу Валюху з кафедрального храму св. ап. Петра і Павла у Сокалі, отцямдеканам усіх чотирьох деканатів, які інформували про таку зустріч парафіяльних священиків, а ті організували поїздку вівтарників до нас. Подяка благодійній організації “Карітас” в Сокалі за смачний обід для хлопців, всім, хто допомагав, особливо батькам.
о. Володимир КОБЕЛІНЕЦЬ, Згромадження отців селезіан у Дніпропетровську:
Відчуваємо велику необхідність і потребу допомагати нашим братам на Західній Україні, бо переживаємо за майбутнє нашого Згромадження, хоча у Дніпропетровську, де служимо, потрібно значно більше праці. Ми приїхали у СокальськоЖовківську єпархію. Сьогодні працюємо в Сокальському деканаті, завдячуючи отцям, які відповідали тут за організацію такого навчання. Йдеться про зустрічі, розмови, навчання з вівтарниками, тими, що прислуговують у церквах. Хотілося, щоб цього дня вони задумалися, хто вони є, для чого прислуговують, яке важливе значення мають в служінні при вівтарі, допомагаючи священикам. Ми хочемо дати їм зрозуміти, що то їхнє покликання. Вже змалку Господь кличе їх до чогось більшого, насамперед, хоче, щоб, прислуговуючи Йому, могли служити своїм ближнім у повсякденному житті. Програма цієї зустрічі досить насичена: вранці коротенька наука, де були розважання, діти мали змогу задуматися, як прислуговують, могли посповідатися, а потім було Богослужіння.
о. Максим РЯБУХА, Згромадження отців селезіан у Дніпропетровську:
По обіді маємо працю в групах. Поділили дітей на команди, щоб роздумувати над різними аспектами жертовної праці саме вівтарників, прислуговуючих, і після цього буде час на велику гру, де діти зможуть позмагатися між собою, показуючи свої знання, вміння, здібності, допомагаючи священикам під час Літургії. Слушною є заключна думка цієї програми, взята з Послання блаженного Івана Павла II, котрий, звертаючись до прислуговуючих з усього світу, підкреслює на їх покликанні бути світлом для світу не тільки у храмах, у яких вони прислуговують, але і у суспільстві, в якому живуть.
Ольга СТАСЕВИЧ, колишній директор Савчинської школи:
Супроводжувала наших вівтарників до Сокаля, бо для них усіх я бабуся. Ми привезли дванадцять хлопчиків від десяти до п`ятнадцяти років, які прислуговують у церквах Савчина та Гути. Були з ними у церкві, а тепер діти пішли на обід, їх чекаємо і будемо дивитися, як вони грають в ігри.
Галина СУХОРУЧКО, с. Савчин:
Приїхала на цю зустріч разом зі своїм сином Олексієм, котрому минуло одинадцять. Вже два роки він прислуговує у церкві, сам хотів бути вівтарником, ми його не примушували. Ходить до церкви, щонеділі і на свята. Мій син перший раз бере участь у такій зустрічі і бачу, що він дуже задоволений і навіть зворушений.
***
Після завершення святої Літургії хлопцівівтарники ще довго молилися, ставили свічки за здоров`я своєї родини. А потім зробили світлини на згадку про цей пам`ятний для них день. Бо це так. Ці діти відчули відповідальність, відчули велику потребу служити Богу. І закінчити хочу знову ж таки словами з послання блаженного Івана Павла II: "Тож не тримайте вашу запалену свічу тільки під час Богослужінь у церкві, але несіть палаючий факел Євангелія усім тим, хто ще перебуває у темряві та переживає важкі часи свого існування".
Оксана ПРОЦЬ
Фото автора.