Головна / Духовне життя / У ці пасхальні дні ми збагачувалися духовною радістю, яку дарував нам Воскреслий Христос.

У ці пасхальні дні ми збагачувалися духовною радістю, яку дарував нам Воскреслий Христос.

Неділя, 18 травня, названа неділею самарянки. Євангелист описує нам зустріч Ісуса Христа з однією жінкою, яка прийшла із Самарії до криниці старозавітнього патріарха Якова. Прийшла для того, щоб набрати води і принести додому. Але тут, біля криниці, сидів Божественний Учитель – Месія Христос, Якого чекало людство з надією, що Він прийде спасти людей від рабства. Коли Христос звернувся до самарянки, щоб вона дала Йому напитися води – вона сказала, що між нашими народами немає спілкування. Між ними зав’язалася розмова про воду старозавітнього Якова. Христос сказав, що якщо би вона знала з ким спілкується – то просила би у Нього води, яку Він може дати, і ця вода є жива, тому що кожен, хто нап’ється цієї води, хто увірує і сприйме Христа – із його душі будуть текти ріки води живої.

Самарянка не зрозуміла цієї розмови. Тоді Христос відкриває перед нею її гріховне життя. Самарянка зрозуміла, що перед нею незвичайна людина. В подальшій розмові Христос їй відкриває таємницю про справжнє поклоніння Богові.

Ми також маємо особливе місце для поклоніння Богові – це є Церква. Там особлива Благодать Божа і перебування живого Бога. Всі ми там збираємось, щоб в дусі і правді поклонитися Живому Богові. І коли приходимо у Святе місце, то повинні розуміти, усвідомлювати важливість не тільки фізичного поклоніння Богові, а й поклоніння духовного, тобто: всіма своїми почуттями, всіма своїми думками повинні поклонятися Богові, служити Йому всім своїм життям.

Ми повинні вміти так, як оця жінкасамарянка, відкрити перед Богом свої гріхи і немочі, які маємо. Тому що дуже часто, маючи немочі людські, намагаємось перед очима наших ближніх, які нас оточують, показати себе з найкращого боку.

А, насправді, в нашому серці палахкотить полум’я ненависті, злоби, пересуду й неправди – ми стаємо обманщиками, неправдомовцями не тільки перед людьми, але й перед лицем Самого Бога, Який бачить найпотаємніші таємниці і куточки нашого серця, нашої душі і нашого розуму. А Христос вчить самарянку, а разом із нею й усіх нас, що ми повинні поклонятися Богові в дусі і в істині.

Священне Писання не відкриває нам імені цієї жінки – самарянки, яка знайшла Месію, але священне Передання передає, що її звали Фотинія. Фотинія на нашу українську мову перекладається як Світлана – та, яка несе світло. І ось ця самарянка, яку Церква, Священне Передання Церкви іменує Світланою (Фотинією, носієм світла), – принесла це божественне світло Христового вчення до самарянського народу, який ворогував із юдеями, і просвітила цим світлом свою землю.

Нехай ця неділя про самарянку навчить нас поклоніння, і дай Боже, щоб кожен із нас, хто виходитиме з Церкви, отримав полегшення для своєї душі, отримавши ту благодать, яка животворить людину на подвиги для життя у Христі Ісусі. І тоді ми будемо тими людьми, про яких Христос сказав, що світло ваше нехай світить перед людьми для того, щоб вони бачили добрі діла ваші і прославляли Отця вашого Небесного.

Христос Воскрес!

Воістину Воскрес!

о. Володимир ЖАРСЬКИЙ, митрофорний протоієрей, настоятель храму Вознесіння Господнього, м. Сокаль.

Голос Сокальщини на GoogleNews

Залишити відповідь

Ваша поштова адреса не опублікується. Необхідні поля позначено *

*

2 × one =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

закрити

Ми виявили що ви користуєтеся Ad Blocker!

Для того щоб ми були незалежними потрібно так мало - відображати рекламу!