Через запальний чи ліричний або ж навіть тужливий український танець можна, як писав Євген Маланюк, «збудити плодоносну кров, зрости у високості горні». Танець, як і пісня – то душа народу. Душа, котра на крилах темпераменту може піднятись до небес або ж безмовною ніжністю припасти до отчої землі. Бо що то за український танець без душі? Вже вп`ятнадцяте у Сокалі відбувається регіональний оглядконкурс хореографічних колективів «Свитазівські притупи», і кожного разу журі, глядачі вишукують у танці ту багатогранну, широку, вразливу і люблячу українську душу. Отже чи була вона присутня у нинішніх конкурсантів? Очевидно, що так.
СВЯТКОВОЮ ХОДОЮ
У барви Зелених свят влились неповторні взори українських вишиванок, яких у святковій колоні конкурсантів зі Львова, Дрогобича, Стрия, Самбора, Жовкви, Яворова, Буська, Пустомитівського, Мостиського, Миколаївського, Золочівського, Радехівського районів та Сокальщини було таке розмаїття. Їх радо вітали сокальчани. Працівники сокальської міліції перекрили дороги, і діти та юнь могли вільно крокувати чистою, охайною центральною частиною нашого міста. Попереду прапороносець Тарас Гавришкевич, далі дівчатка з кошиками квітів, які поклали до підніжжя пам`ятника Великому Тарасу. Але ця колона втратила б дуже багато, якби не крокувала під козацькі, стрілецькі, повстанські марші у виконанні народного оркестру Сокальського народного дому під керівництвом Петра Криштофа. Разом з юними танцюристами у святковій колоні були присутні члени журі, представники районної влади.
З ВІТАЛЬНИМ СЛОВОМ…
Повернувшись у Народний дім Сокаля, бо цьогорічний оглядконкурс відбувався через непевні погодні умови у цьому закладі культури, ведуча конкурсу Соломія Назар запросила на сцену начальника відділу культури Сокальської РДА Ларису Фарин, котра відзначила, що конкурсогляд, присвячений двадцятій річниці незалежності України, і привітала його учасників, побажала перемог і запросила на сцену членів журі: народного артиста України, керівника та головного балетмейстера народного танцю «Горицвіт» Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького Зенона Колобича (голова журі), заслуженого артиста України, провідного методиста хореографічного жанру Львівського державного обласного центру народної творчості і культурноосвітньої роботи (співголова) Володимира Городиського, начальника відділу культурнопросвітницької роботи та навчальних закладів управління культури ОДА Ореста Мальця, заслуженого працівника культури України, голову обласного відділення Національної хореографічної спілки України Побєду Харісова, завідувача відділом народної творчості державного обласного центру народної творчості і культурноосвітньої роботи, заслуженого працівника культури України Ольгу Дулябу, директора ТзОВ «Світлячок» Олену Лисякову.
Конкурсантів та гостей вітали представники сокальської районної влади. Заступник голови Сокальської РДА Наталія Карташова, зокрема, сказала:
– Кожна нація утверджується і реалізується через консолідацію, через розвиток культури і духовності. Сокальщина сьогодні має гарний фестиваль «Свитазівські притупи». Кожного року на гостинній землі вітаємо танцюристів з усієї області. Щороку дякуємо учасникам конкурсу за те, що подарували нам свято народного танцю.
Сердечні привітання присутні отримали від заступника голови районної ради Володимира Чуба:
– Думаю, що всі учасники, пройшовши цим святковим походом вулицями Сокаля, побачили, що наше місто і погодою, і природою, і щирим ставленням, вітає танцюристів з усієї Львівщини. Сьогодні ми станемо свідками того, що вже неодноразово бачили, бо народна традиція у нас продовжується, а це свідчення того, що українська нація розвивається.
І хоча конкурсогляд відбувається під егідою управління культури Львівської облдержадміністрації, Львівського державного обласного центру народної творчості і культурноосвітньої роботи, проте цього року з районної програми підтримки культурнопросвітницьких та інформаційнопрезентаційних заходів, яка переважно фінансує свої заходи, виділили кошти на організацію фестивалю.
У РИТМАХ, БАРВАХ ВКРАЇНСЬКОГО ТАНКУ
Чому уточнила, що українського, бо ж конкурс вже впродовж п`ятнадцяти років носить ім`я старовинного українського етнічного танцю «Свитазівські притупи», отже, само собою, розуміється, що це має бути конкурс українських танців, а не угорських чи циганських… Інша справа, як написано в положенні про його проведення, це може бути народносценічний, фольклорноетнічний чи стилізований народний танок.
Присутні у залі Народного дому мали можливість побачити розмаїття танків та різнобарв’я українських строїв. Під темпераментну і ліричну музику конкурсанти танцювали «Полісянку», «Віночок», «Аркан», «Гуцульський танець», «Буковинський вальс» «Рахівчанку», «На полонині» «Бужанські забави». За майстерність відчуття ритму та колориту танцю вдячні глядачі підтримували оплесками
Але деякі танцювальні колективи виступали з сучасними танцями, які й близько нічого не мають до народного. Також було кілька танців інших народів. Журі і глядачами особливо сподобались сюжетні. Тому й танці «На косовиці» (Сокальська школа мистецтв) та «Казки Івана Франка» (Нагуєвичі) відзначили особливими призами – сертифікатами по 2,5 тис. грн., за які для юних танцюристів на ТзОВ «Світлячок» можна буде придбати фрагменти костюмів.
Як на мене, то на цьогорічному оглядіконкурсі не відбулося відкриття якогось самобутнього колективу, декотрим учасникам бракувало сценічної культури, бо деякі танці виглядали навіть трошки вульгарно, не кожен колектив міг похвалитися чистотою виконання. Але загалом – для Сокаля це було свято молодості, краси, темпераменту, самобутності, свято українського таланту і традиції.
НАГОРОДИ
За цей талант і працю танцювальні колективи отримали нагороди, призи, які вже впродовж кількох років надає приватний підприємець Емілія Курілова.
Отож, перші місця здобули танцювальні колективи «Звенигород» (Народний дім с. Звенигород), «Арніка» (Буськ), «Джинджер» (Самбір), «Стежина» (Стрий); друге – «Ми з Галичини» (Броди), «Щирчанка» (Народний дім смт. Щирець), «Фешн» (Народний дім с. Запитів), «Престиж» (Сокальський БДЮТ) і третє – «Роси» (Радехів), «Веселка» (Нагуєвичі), «Мальви» (Лопатин) і «Фантазія» (Сокальська школа мистецтв імені В. Матюка).
Учасники отримали не лише грамоти, а й дуже корисні для них нагороди: прасувальні дошки, праски, набори посуди…
Їх майстерність оцінив голова журі народний артист України Зенон Колобич:
– Участь у конкурсі беруть танцюристи як з міст, так і з сіл. Тому ми враховували ситуацію в сільських колективах і вирішили їх підтримати. Нині, вважаю, обов`язок управління культури, облдержадміністрації підтримати якраз сільських обдарованих дітей та молодь. Бо ж культура в селі не в повній мірі фінансується. Тому й будуть вручені сюрпризні грошові нагороди, щоб приділити увагу і в майбутньому сільським колективам. Хотілося б, щоб сільських танцювальних колективів було більше. Цей оглядконкурс стимулює слабші колективи підтягуватися до рівня сильніших. Щоб і сільські танцюристи мали шанс бути найкращими. Як буде праця, самовіддача як керівників, так і учасників, то, гадаю, кожен заслуговує на призові місця.
Начальник відділу культурнопросвітницької роботи та навчальних закладів управління культури Львівської ОДА, член журі Орест Малець сказав:
– Цей конкурсогляд традиційно добре організований. Дякуємо всім, хто був причетний до цього заходу. До Сокаля приїхало багато колективів, дехто вперше брав участь, журі задоволене рівнем конкурсантів. Хто готувався, показав себе значно краще.
Після свята попросила поділитися враженнями від конкурсу начальника відділу культури та туризму РДА Ларису Фарин щодо тої невидимої для глядача, рутинної роботи, щодо його підготовки, то тут на славу попрацювали усі працівники Сокальського районного народного дому та районної бібліотеки імені В. Бобинського. А також вона відзначила:
– Актуальною проблемою стосовно проведення фестивалю залишається у нас придбання стаціонарного накриття над сценою, що на площі Січових стрільців. Звичайно, бажаючих побачити цей конкурс було значно більше, аніж поміщає Народний дім, звідси і незадоволення громадськості. Але на площі, коли є нестійкі погодні умови, а там виступають діти і є апаратура, ми не можемо так ризикувати. А також потрібні якісь мобільні місця для сидіння, чи то пластикові крісла, які б можна була забирати і розставляти. Хотілося, щоб сокальчанам було комфортно. Цим конкурсом ми робимо честь місту. Представляємо його гостям, бо сюди з`їжджаються з усієї області. І цього разу Сокаль був прибраний і охайний, спасибі за це міській владі, а також відділу молоді та спорту Сокальської РДА. Вдячні працівникам міліції, котрі перекривали вулиці, відвели місце для стоянки транспорту і Сокальському товариству Червоного Хреста, бо їх медсестра була до завершення конкурсу, надавала медичну допомогу. А наш народний духовий оркестр надав мажорний тон святу танцю. Фестиваль дуже потрібний, бо маємо такі самоцвіти, а побачити їх на сцені не можемо.
Конкурс закінчився. Але криниця українських талантів бездонна. І наступний подарує нам знову і знову неповторну палітру українського народного танку.
Оксана ПРОЦЬ
Фото автора.