В неділю, 10 червня, після відправи у церквах Сокаля, увагу перехожих привернула барвиста колона танцюристів, яка в обідню пору заполонила центральну вулицю. Так, уже декілька років поспіль, традиційно розпочинається фестиваль народного танцю «Свитазівські притупи». Показати себе та позмагатися в майстерності до нашого міста з’їхалися танцювальні колективи з усіх куточків Львівщини: з Бродів, Нового Роздолу, Жовкви, Золочева, Самбора, Городка, Пустомит, Мостиської, Буська, Кам’янкиБузької, Радехова… Всього 21 хореографічний колектив. Їх радо вітали мешканці старовинного міста над Бугом. Колона крокувала під козацькі, стрілецькі, повстанські марші, у виконанні духового оркестру Сокальського районного Народного дому, під керівництвом Петра Криштофа. Разом з юними танцюристами у святковій колоні йшли члени журі, представники районної влади. Згодом учасники фестивалю вишикувались на площі перед пам’ятником Т. Г. Шевченку і поклали до його підніжжя квіти. Опісля колона рушила до Сокальського районного народного дому, де й відбувся конкурсогляд танцювальних колективів.
Нині фестиваль, що носить ім`я старовинного українського етнічного танцю «Свитазівські притупи», є візитною карткою Сокальщини, бо давно уже став святом молодості, грації, фольклору. Проте у далекому 1998у, ніхто з його організаторів й не думав, що він матиме своє продовження і збиратиме щороку все ширше коло учасників з різних регіонів Західної України. А його лауреати гордитимуться, що брали участь у ньому.
Цей фестиваль, на думку народного артиста України, голови журі Зенона Колобича, є тою червоною лінією, яка охоплює наше надбання за 20 років у мистецтві, зокрема хореографії, показує чи зберегли те, що мали. І дивлячись, як виступають на сцені хореографічні колективи, відрадно, коли ті демонструють хорошу майстерність. Члени журі, натомість, охоче радять та підказують, що саме потрібно допрацювати художньому керівнику. «Ми робимо все для того, щоб українське мистецтво мало право на життя. Адже воно – невмируще. І якщо не буде мови, фольклору, танцю – не буде сильної нації, не буде сильної держави», – сказав Зенон Колобич. Він подякував Львівській облдержадміністрації, яка започаткувала фестиваль, та місцевій владі, яка підтримує та розвиває його, робить все можливе для проведення дійства, що є дуже важливим для розвитку молодої особи, як майбутнього українцяпатріота.
У склад журі ввійшли: народний артист України, заступник голови Львівського відділення Національної хореографічної спілки України Зенон Колобич, провідний методист хореографічного жанру Львівського обласного науковометодичного центру народної творчості, заслужений артист України Володимир Городиський, начальник відділу культурнопросвітницької роботи та навчальних закладів управління культури ЛОДА Орест Малиць, директор Львівського обласного центру народної творчості і культурноосвітньої роботи, кандидат педагогічних наук, доцент Роман Береза, керівник польського ансамблю пісні і танцю «Львів’яни», заслужений діяч культури Польщі Станіслав Дурис, художній керівник та головний балетмейстер народного ансамблю танцю «Мрія» Львівського міського палацу культури ім. Гната Хоткевича Ірина Колеснікова.
Виступ хореографічних колективів на фестивалі відкрив народний колектив «Бужани» Народного дому села Ільковичі, який майстерно виконав хореографічну композицію «Свитазівські притупи». А далі на сцену вийшли учасники ансамблю пісні і танцю «Підбужанка» Народного дому селища Підбуж, які виконали запальну «Гуцулку». І завирувало свято: один колектив змінювався іншим. Програму наповнювали яскраві та добре підготовлені номери танцюристів. Глядачі мали змогу побачити танець «Варенички», танцювального колективу Народного дому с. Шегині Мостиського району, «Карпатську сюїту», яку майстерно станцювали учасники хореографічного колективу «Едельвейс» (с. Нагірне Самбірського району), «Городоцьку польку» – «Галичина» (Городоцький район), «Мальви» – ансамбль «Горянки» (с. Довге), «Українські візерунки» – «Гордолянка» (м. Новий Розділ), гуцульський танець «Півторак» – «Дивограй» (м. Золочів)… Це – неповторне свято, де все було українським: і музика, і танець, і одяг, і дух. Переважна більшість танцюристів виконувала традиційні українські народні танці. Глядачі мали можливість побачити розмаїття танцювальних композицій та різнобарв’я українських строїв. Конкурсанти танцювали «Прикарпатські коломийки», «Поліську польку», «Волинський крутячок», вальсову композицію «Анастасія», подільську кадриль «Василечки», «Гопак», «Козачок», «Раківчанку»… Було й чимало стилізованих танців: «Ой, чий то кінь стоїть» та «Залицяння», які представив на суд журі та глядачів зразковий хореографічний ансамбль «Престиж» Сокальського БДЮТ, «Весілля в Карпатах» – «Фешен» (м. Кам’янкаБузька) та інші. За майстерність, відчуття ритму та колориту танцю вдячні глядачі підтримували виконавців оплесками.
Деякі танцювальні колективи виступали з сучасними танцями. Також було кілька танців інших народів: угорський – «Чардаш», молдавський – «Молдовеняска». Журі і глядачам особливо сподобались сюжетні. Зокрема, хореографічні постановки «Сон старого козака», «Бужанські забави» («Бужани», Ільковицький народний дім), «Решето» («Ровесник», с. Зимна Вода Пустомитівського району), «Серце» – «Віночок» (с. Лопатин). Бурхливі оплески у залі викликав жартівливий танець «Кухарчуки», який станцювали наймолодші учасники (одній з них лише три роки) танцювального колективу Народного дому с. Малехів Жовківського району.
В час, коли глядачі та журі насолоджувалися танцями, у гримерці одні танцюристи готувалися до виступу, інші – відпочивали… Мою увагу привернув гурт хлопців, одягнутих в яскраві гуцульські костюми. Це були учасники ансамблю «Веселка» з міста Новий Розділ. Вони розповіли, що приїхали на «Свитазівські притупи» уже втретє, а торік були лауреатами першої премії. Їхній ансамбль – учасник різноманітних конкурсів, уже був у Польщі, Львові, Дрогобичі.
…Під оплески зійшли зі сцени учасники народного колективу «Бужани» Ільковицького народного дому. Їх художній керівник Роман Батюк висловився лаконічно: «Молодці!». Однак, був задоволений виступом. У «Бужанах» займається 15 пар, а костюмів вистачає лише десятьом. Тож п’ять пар – це група підтримки. Але кожен з них почергово має шанс показати свою майстерність на сцені. Дехто з його колег, за словами Романа Батюка, нарікає, що бракує хлопців в ансамблі, проте в їхньому колективі таких проблем нема. Пан Роман відзначив, що з кожним роком зростає рівень майстерності учасників фестивалю, тож, аби бути кращим, потрібна наполеглива праця. Саме вона щороку приносить їм перемогу у фестивалі. До речі, Роман Батюк сам придумує і ставить танці. Допомагають йому в цьому учасники колективу. Найціннішими для нього є дві постановки – «Гопак» і танець «Яничка», який присвятив своїй доньці. Нині він привіз новий танець «Сон старого козака», в якому зіграв роль діда.
З-за куліс за танцюристами захоплено спостерігала ведуча Соломія Назар. Дівчина розповіла, що їй дуже подобається цей танцювальний фестиваль. Просто дух захоплює, коли на сцені танцюють колективи, які повністю віддаються танцеві. У них стільки колориту, запалу та енергії, що ноги самі просяться у танець.
В сусідній кімнаті переодягалися в сценічні костюми учасники зразкового хореографічного ансамблю «Барвінок» Скоморохівського народного дому, в якому налічується шість танцювальних пар. Одна з них – Олександр Лис і Наталія Мусікевич. Хлопець займається в танцювальному колективі п’ять років, а його партнерка – два. Вони розповіли, що ансамбль торік уже брав участь у фестивалі «Свитазівські притупи», тоді танцювали «Гопак», а цьогоріч підготували нові танці – «Буковинський» та «Раківчанка». Минулого року колектив став лауреатом фестивалю. Навчає їх майстерності танцю художній керівник Оксана Черній. Уже два роки вона працює художнім керівником ансамблю «Барвінок» і навчає не лише хореографічному мистецтву, а й прищеплює любов до танців та прекрасного. Нині в ансамблі є шість пар старшої групи та 25 дітей – молодшої.
Директор Скоморохівського народного дому Поліна Васько додала, що танцювальний ансамбль «Барвінок» існує 22 роки. Жодне свято у селі не проходить без нього, а його учасники щоразу зачаровують усіх своїм майстерним виконанням. А це все завдяки художньому керівнику Оксані Черній, яка закохана у танець і вимогливо ставиться до себе.
І справді, вихованці Оксани Черній не підвели її, а легко, чітко, граційно, виконали обидва танці. Це згодом відзначило й професійне журі та глядачі. Сокальчанка Тетяна Ковальчук, яка є шанувальницею хореографічного мистецтва, ділячись враженнями, сказала, що найбільше їй сподобались виступи учасників зразкових ансамблів «Престиж», Сокальського БДЮТ, та «Барвінок» Скоморохівського народного дому. Вони настільки легко і невимушено танцюють, що перехоплює подих, а це свідчить про високу майстерність.
На фестивалі гарно виступали всі: і маленькі, і старші діти, і дорослі. Звичайно, комусь це вдалось краще, комусь – гірше. Але загалом – для Сокаля це було свято молодості, краси, грації, самобутності, українського таланту і традиції.
Під час конкурсуогляду усі колективи показали високу виконавську майстерність, розкрили багатогранну, широку, вразливу і люблячу українську душу.
Лауреатами першої премії став народний хореографічний колектив «Бужани» Ільковицького народного дому (керівник Роман Батюк), другої – зразковий ансамбль танцю «Барвінок» зі Скоморох (керівник Оксана Черній) та хореографічні ансамблі «Веселка» і «Гордолянка» з м. Новий Розділ. Танцювальні колективи «Галичина» (м. Городок) та «Молодість» (м. Жидачів) стали лауреатами третього ступеня. Зразковий ансамбль танцю «Барвінок» Скоморохівського народного дому, а також хореографічний ансамбль «Едельвейс» з с. Нагірне Самбірського району, танцювальний колектив села Шегині Мостиського району отримали сертифікати на 1500 гривень, на пошиття костюмів від театральної майстерні «Світлячок».
Всіх учасників фестивалю нагородили дипломами, а кращих керівників відзначили почесними грамотами Львівського обласного науковометодичного центру народної творчості. Після урочистого нагородження переможців, взяв слово директор Львівського обласного науковометодичного центру народної творчості, кандидат педагогічних наук, доцент Роман Береза. Він, зокрема, сказав:
– Ось і стихли останні звуки чотирнадцятого фестивалю регіонального хореографічного конкурсу «Свитазівські притупи», який здобув великий пошанівок у серцях багатьох виконавців. І цей фестиваль ще раз чітко і переконливо всім підтвердив, що Україна – не тільки співуча, духовна, але, перш за все, хореографічна країна. І сьогодні іконостас нашої високої культури пишається такими іменами, які окрилювали вашу творчість, проходили крізь кожну постановку та через кожну роботу, яка була винесена на цю сцену. Це і Василь Авраменко, і Павло Вірський та багато інших, яких нині називаємо корифеями хореографічного мистецтва. Від журі низько вклоняюся постановникам, виконавцям, особам, які творили музичний супровід, тим, які працювали над сценічними костюмами, за те, що подивували нас багатою фантазією, творчістю, яка матиме продовження і розвиток. Вітаю з великою перемогою творчості, єднання всього, що може нести народний танець у своїх барвах, музиці та ритмах, примножуючи мистецтво в наших серцях.
По завершенні конкурсу, вихованці Сокальського районного народного дому подарували присутнім гарний концерт.
Після свята враженнями поділилася начальник відділу культури та туризму РДА Лариса Фарин:
– Для нас велика честь брати участь у фестивалі, організатором якого є обласний науковометодичний центр народної творчості. Але ми виконуємо технічну роботу, і то з великою приємністю, бо шануємо народний танець і хореографію, як жанр. З гордістю спостерігали за конкурсною програмою наших трьох колективів, і приємно, що вони показали високий рівень майстерності. Журі відзначило зразковий колектив «Барвінок» Скоморохівського народного дому, котрий виступив достойно. Робота грамотно виконана, бо у хореографії мають значення різні аспекти. Це і знання народного костюму, знання мистецтва постановки танцю, тому ми вдячні працівникам району, які дали можливість спостерігати за результатами їх праці. Роман Батюк підготував новий сюжетний танець. Глядачі його побачили й оцінили. Також, ми завжди покладаємося на рішення журі, яке щороку підтверджує свою професійність.
Сокальчани вдячні організаторам за щорічний традиційний парад хореографічних колективів, який збирає все ширше коло глядачів та учасників. Адже завдяки їм, ми знову відчули колоритне свято танцю, багатство українського духу, побачили нові таланти. Фестиваль закінчився, але криниця українських талантів бездонна. Кожен наступний знову і знову даруватиме неповторну палітру українського народного танцю.
Любов ПУЗИЧ.
Фото автора.