Про те, як проходять сільськогосподарські роботи, кореспонденту «Голосу з-над Бугу» розповіли:
Ігор СМЕТАНА, директора ПАФ «Войславичі»:
– У сільському господарстві попередній рік годує наступний. І працівники ПАФ «Войславичі» заклали його добрий фундамент: посіяли 180 га ріпаку, 450 га озимої пшениці. Плануємо виорати на зяб всі заплановані площі. Завершили збирання солодких коренів на площі 160 гектарів. Буряки здаємо на ВАТ «Радехівський цукровий завод». Їх врожайність становить 475 центнерів з гектара, а цукристість – 16,86 відсотка. Ці показники кращі, ніж торік. Тож цього року ми зібрали щедрий врожай зернових, у коморах є зерно, буде і цукор. Для тваринництва заготовили 2300 тонн силосу, 800 тонн сінажу, 180 тонн сіна, 400 тонн соломи. Цього нам має вистачити для худоби на всю зиму. Тож ніяк не можна нарікати. Прикро лише, що ми уже 20 років маємо свою державу, а про наше рідне українське село так ніхто і не подбав. А воно у всі часи було чи не єдиним гарантом стабільності. Агропідприємства вирощують хліб, виробляють м“ясо та молоко. А без цих продуктів не може існувати жодне суспільство. На жаль, нині селянину бракує оптимізму, впевненості у завтрашньому дні, бо виходить, що все, що він виробляє важкою працею, мусить вкладати у господарку, бо треба знову орати, сіяти, збирати. І так з року в рік…
Василь МУХА, директор ТзОВ «Галичхутро»:
– Завдячуючи різногалузевому виробництву, ТзОВ «Галичхутро» продуктивно працює в час всіх створених штучно криз: політичної, економічної, фінансової, банківської і т. д.
Близько 60% валового доходу виробництва займає вирощування хутрових звірів – норки та сріблясточорної лисиці. Сьогодні в господарстві є норки 10 кольорів (такої гами немає в жодному звірогосподарстві колишнього СРСР), найбільше поголів"я лисиці. Господарство – одне з небагатьох в Львівській області, є племінним репродуктором з вирощування та продажу сріблясточорної лисиці та норки «сапфір» та «сканблек». Цьогоріч отримали один з найбільших виходів молодняка норки та сріблясточорної лисиці на самку. Це дає змогу збільшити поголів"я норки на 1800 голів та поголів"я сріблясточорної лисиці – на 120 голів.
В інших галузях сільського господарства ситуація дещо складніша внаслідок недолугої економічної політики влади. Як наслідок, будьяка праця хлібороба, тваринника може бути зведена нанівець, одним указом, постановою, розпорядженням чи законом.
Ціна на нафту в світі падає, а в нас зростає – цукор з іноземної тростини вартував 9 гривень, з власних буряків – 6 грн., гречка китайська – 16 грн., українська –•35 грн. і т. д., м"ясомолочні продукти – навпаки. Як зорінтуватися виробникові чим займатись, що вирощувати? Яка продукція не призведе до банкрутства? Тому доводиться вирощувати і свиней, і худобу, і зерно, і цукрові буряки, і ріпак, і сою, і горох, і кукурудзу. А збитковість однієї продукції покривається рентабельністю іншої.
В тваринництві вся робота скерована на збільшення продуктивності корів, народжуваності та збереженості поросят, ефективне використання кормів. Тому загальнорічний результат роботи в м"ясомолочному скотарстві буде дещо гірший, ніж у минулому році.
Нині копаємо цукрові буряки, які здаємо на Горохівський цукровий завод. Засіяли 191 га ріпаку, майже 300 га озимих зернових з 500 га запланованих. Господарство забезпечило повну закладку кормів для ВРХ на зимувесну, насіннєвого матеріалу також достатньо.
В перспективі плануємо оновити шедове господарство, придбати сільськогосподарську техніку та кормороздавачі для звірів.
Тому з оптимізмом дивимось в 2012 рік і песимізмом на дії всієї вертикалі•влади щодо сільського господарства та українського народу в цілому.
Записала Любов ПУЗИЧ.
Все свежие новости корпорации «Тяньши» на сайте www.tiens.by